Вітріщак С.В., Савіна О.Л., Татаренко Д.П.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, улаштування та експлуатації амбулаторій загальної практики сімейного лікаря

Державна політика України у сфері охорони здоров’я спрямована на поліпшення здоров’я і якості життя населення, збереження генофонду, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя українського народу [1]. Всі законодавчі документи розроблені на базі основних документів в плані діяльності всіх сфер життя – Конституції України та Основ законодавства України про охорону здоров’я [3]. Останній можна по праву назвати медичною Конституцією галузі.

Слід назвати також найбільш вагомий у стратегічному плані документ – це Концепція розвитку охорони здоров’я населення України, що затверджена Указом Президента України, яка визначає пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Сімейна медицина визначена як пріоритетна для розбудови первинної ланки сучасної системи охорони здоров’я населення України [2,4].

Об’єктами дослідження були нормативні документи, державні стандарти, правила, накази МОЗ України, Конституція України, Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (від 24.02.1994р.), Закон України про охорону праці (під № 64 від 1993р.), «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (№ 2801-хП від 1992р.), «Положення про прийняття в експлуатацію завершених будівничих об’єктів» (№ 431 від 1992р.), Закони України, рішення Верховної Ради України щодо організації роботи сімейного лікаря, обладнання, улаштування, експлуатації лікувально-профілактичних закладів; функціонуючі амбулаторії лікаря загальної практики (сімейного лікаря) Луганської області, України [6].

Результати дослідження та їх обговорення. Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини - лікувально-профілактичний заклад, що у межах своєї діяльності забезпечує проведення комплексу профілактичних заходів з попередження і зниження захворюваності, інвалідності і смертності, раннього виявлення захворювань, надання прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню, кваліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги, здійснення диспансеризації та моніторингу за станом здоров'я [7,8].

Виходячи із завдань амбулаторії сімейної медицини виникають вимоги до її розміщення, а саме:

-  розміщення амбулаторії в центрі району обслуговування, з урахуванням генерального плану розвитку, проектів детального планування та функціонального зонування населеного пункту;

-  максимальне скорочення часу, що його витрачає лікар на те, щоб доїхати до житла хворого (відстань від найвіддаленішого житла зони обслуговування не повинна перевищувати 12-20 км);

-  віддаленість від джерел забруднення повітря, води, ґрунту, джерел шуму, вібрації, викидів промислових підприємств, аеропортів, залізничних вузлів, швидкісних автомагістралей, та ін., з урахуванням їх санітарно-захисних зон та троянди вітрів;

-  використання існуючого озеленення та можливість створення його максимального рівня;

-  рівнина чи схил місцевості на південні румби, низьке стояння ґрунтових вод;

-  можливість приєднання будівлі амбулаторії до наявних систем водопроводу, каналізації, електро-, тепло-, газифікації, зручність під'їздів, підходів;

-  створення для хворого сприятливих умов перебування у стаціонарі, забезпечення лікувально-охоронного режиму;

При розміщенні амбулаторії в приміщенні будинку поліклініки, основними вимогами до території та місць розташування, будуть вимоги до території розміщення поліклініки як структури лікарняного комплексу, і повинна розташовуватись на одній із периферійних ділянок території лікарні та мати окремий під'їзд.

Відстані між будинком амбулаторії і іншими будинками повинні забезпечувати оптимальні умови інсоляції, провітрювання, освітлення, шумозахисту. При розміщенні амбулаторії в окремому будинку, він повинен бути на відстані не менше 30м від житлових, громадських, виробничих і офісних будинків, в залежності від їх висоти та не менше 30м - від червоної лінії забудови.

Ділянка, де буде розміщуватись амбулаторія, повинна мати по периметру смугу зелених насаджень, шириною не менше 10м, із двох рядів високостовбурних дерев і ряду кущів, що перешкоджали б наближенню до стін будинку. Дерева із широкою кроною повинні висаджуватись не ближче 10 м від стін будинку. Крім того, рекомендується максимальне озеленення території амбулаторії, не тільки захисною полосою насаджень, а і внутрішньо-садибними зеленими насадженнями, клумбами, створення площадок для кліматотерапії та лікувальної фізкультури (усі види озеленення повинні займати не менше 60% площі земельної ділянки амбулаторії).

Відстань від корпусу амбулаторії до вуличного туалету та сміттєзбиральників має бути не менше 25 м, до печі для спалювання сміття не менше 30 м.

Ділянка амбулаторії повинна бути огородженою з висотою огорожі 1,6м. Перед головним входом у амбулаторію виділяється площадка для відвідувачів із розрахунку 0,2 м" на 1 відвідання у зміну, але не менше 20м2.

Для покращення доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до амбулаторії та покращення можливості використання ними приміщень необхідно передбачити обладнання входу у амбулаторію пандусом, а у приміщенні пристрої для створення умов для безперешкодного отримання медичних послуг (ДБН В. 2.2-9-99, СПиН-10.01-94, СПиН 2.08.01.89 и СПиН 2.08.02.89) [9,10].

Набір приміщень, їх структура та розміщення повинні унеможливлювати зараження інфекційними хворобами здорових людей, пацієнтів, які прийшли на прийом до лікаря в поліклініку, медичного персоналу та сприяти ефективному виконанню професійних обов'язків медпрацівниками, забезпечувати можливість виконання правил з охорони праці медпрацівниками.

У структуру приміщень амбулаторії входять основні /функціонально-діагностичні/ та допоміжні /санітарно-побутові/ приміщення допомоги хворим. Площі основних і допоміжних приміщень амбулаторії повинні враховувати функціональне спрямування діяльності амбулаторії, як профілактичного, діагностичного, лікувального центру і відповідати вимогам будівельних норм ДБН В.2 2-10-2001 "Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» [3,5].

При розміщенні амбулаторії у будинку поліклініки, приміщення повинні розміщуватись на першому поверсі однієї із торцевих сторін будинку, а при розміщенні в окремому будинку, розташовуватись на одному або на двох поверхах.

Приміщення амбулаторії обладнують двома виходами (входами) для медперсоналу та хворих.

Основні параметри приміщень /висота, довжина, ширина/ повинні відповідати технологічним потребам проведення профілактичних, діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, габаритам обладнання та меблів, можливостям обладнання діагностичною апаратурою, а також нормативним вимогам по площі на одного працюючого медичного працівника, пацієнта та враховувати фізіологічні потреби людини /наприклад повітряний куб тощо/.

Мінімальна висота приміщень амбулаторії повинна бути не меншою 3,0 м (в умовах реконструкції при дотриманні санітарно-гігієнічних умов не менше 2,5 м), ширина не менше 2,4 м і довжина /глибина/ - не більше 6 м і не менше 4 м. При цьому, відношення довжини до ширини кабінетів лікаря, процедурної кімнати, стоматологічного кабінету, операційно-перев'язувального блоку, палат денного перебування хворих повинне бути не більше 2.

До переліку приміщень кабінету лікаря загальної практики (сімейного лікаря), що розміщується у поліклініці згідно вимог будівельних норм ДБН В.2.2-10-2001 "Будинки і споруди [5]. Заклади охорони здоров'я» повинні входити наступні :

-  очікувальна - 10 м2;

-  кабінет лікаря -18м2;

-  процедурна - 22 м2;

-  приміщення для зберігання інвентарю - 4 м2;

-  прибиральня – 3 м2;

Представлений набір приміщень амбулаторії може задовольнити потреби при умові праці в ній тільки одного лікаря та й то за умови надання можливостей сімейному лікарю використовувати для роботи інші приміщення поліклініки.

При розміщенні амбулаторії у окремому будинку на території розміщення поліклініки перелік приміщень амбулаторії сімейної медицини доповнюється:

-        фізіотерапевтичним кабінетом на 2 кушетки з місцем для обробки клейонок площею не менше 12+4 м2;

-  перев'язувальною - 22 м2;

-  кімнатою денного перебування хворого - 14 м2;

-  малою операційною з передопераційною - 24+8 м2;

-  санітарною кімнатою -8м2;

-  кімнатою персоналу - 8 м2;

При розміщенні амбулаторії (кабінету лікаря загальної практики - сімейної медицини) поза поліклінікою на окремій території набір приміщень визначається завданням на проектування. Приводимо приклад рекомендованого набору таких приміщень :

-  кабінети лікарського прийому, площею не менше - 18 м2;

-  фільтр бокс для прийому дітей - 15x2 м2;

-  процедурна кімната для внутрішньо м'язового введення з гі­некологічним кріслом площею не менше - 12м2;

-  процедурна кімната для внутрішньовенного введення - 12 м2;

-  палати тимчасового денного перебування хворого на 1-2 ліжка, площею не менше -14 м2

-  операційна із шлюзом для переодягання хворих 24+4 м2 та з передопераційною-стерилізаційною 10 м2;

-  перев'язувальна - 22 м2;

-  кімната прийому термінових пологів - 24 м2;

- стоматологічний кабінет, площею не менше 14 м2 на стоматологічне крісло (при збільшенні кількості крісел площа повинна збільшуватись на 10 м2 кожне додаткове крісло);

- клінічна лабораторія з приміщенням для забору проб крові, збору проб сечі, калу -22 + 8 м2;

-         санітарна кімната - 8 м2;

- кабінет щеплень з кімнатою зберігання картотеки та приміщенням для щеплень БЦЖ - 15+10+10 м2;

-         кабінет функціональної діагностики - 18 м2;

- фізіотерапевтичний кабінет на 2 кушетки з місцем обробки прокладок - 12+4 м2;

-         стерилізаційна 12 м2;

-         допоміжні приміщення.

До переліку допоміжних приміщень включаються:

-         кабінет головного лікаря -14 м2;

-         кабінет санітарно-освітньої роботи - 22 м2;

- вестибюль очікувальна, для очікування прийому лікаря з реєстратурою площею - 12 м2 та з гардеробною для відвідувачів - ,1 м2 на один крючок;

-         санітарна кімната для персоналу - 12 м2;

-         туалет для відвідувачів - 3 м2;

-        приміщення для зберігання дезінфекційних засобів і дезрозчинів, прибирального інвентарю не менше -4м2;

-         кімната для зберігання матеріальних цінностей, не менше - 6 м2;

-         приміщення для розбору. миття і дезінфекції інструментів - 6 м2;

-  приміщення для ізолятора з шлюзом, тамбуром, туалетною кімнатою загальною площею - 16 м2;

- кімната для дільничних медсестер не менше -18 м2;

- кімната прийому їжі персоналом - 10 м2;

- аптечний кіоск - 15 м2;

- кімната чергової медичної сестри – 8 м2;

- буфет з кухнею для підігріву їжі 12+4 м2;

- комора чистої білизни - 3 м2.

При розміщенні амбулаторії на двох поверхах, основні приміщення, як правило, повинні розташовуватись так, щоб забезпечити максимальний доступ до них хворих у т.ч. з обмеженими фізичними можливостями.

В основі вимог до внутрішнього оздоблення приміщень амбулаторії повинні лежати їх функціональне призначення.

Висновки

1.           Виявлено, що нормативна документація відносно розташування, внутрішнього планування приміщень, санітарно-гігієнічних вимог до улаштування та експлуатації амбулаторій сімейного лікаря відсутня.

2.                Встановлено, що забезпечення гігієнічного режиму амбулаторії сімейного лікаря потребує системного комплексного підходу до створення оптимальних умов надання медичної допомоги і ефективного лікування хворих, профілактики внутрішньо-лікарняних інфекційних захворювань, оптимізації гігієнічних умов праці медичного і допоміжного персоналу, що допоможе організаторам охорони здоров’я, лікарям загальної практики організувати ефективну роботу амбулаторії, забезпечити заходи з профілактики загальних, внутрішньо-лікарняних та професійних захворювань.

Список літератури:

1.                 Весельський В.П. Досвід діяльності лікарів загальної практики зарубіжних країн / В.П. Весельський // Практична медицина. –1999. - № 1-2 (15-16). - С. 10-13.

2.                 Вітенко І.С. та ін. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих / І.С. Вітенко та ін. - Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002. - 186с.

3.                 Вітріщак В.Я. Гігієнічне моделювання амбулаторії сімейної медицини / В.Я. Вітріщак // Український медичний альманах. - 2008. - № 2. - С. 42-44.

4.                 Галієнко Л.І. Наукове обґрунтування діяльності денних спеціалістів загального профілю в умовах переходу до сімейної медицини: Автореф. дис. канд. мед. наук. - Київ, 2004. - 20с.

5.                 ДБН В.2.2-9-99 „Громадські будинки і споруди”.

6.                 Дячишин, В.І. Диспансеризація в діяльності сімейного лікаря. - Львів: “Кварт”, 2002. – 33 с.

7.                 Карецька І.Г. Використання іноземного досвіду в становленні та розвитку сімейної медицини в Україні / І.Г. Карецька // Український медичний альманах. - 2003. - № 6 (додаток). - С. 76-78.

8.                 Кириллов А.В. О некоторых особенностях в организации работы врачей общей практики в Нидерландах, Великобритании и России / А.В. Кирилов // Российский семейный врач. – 2001. - 1. – С. 43-46.

9.                 Латишев Є.Є. Концепція розвитку загальної практики ( сімейної медицини) в Україні на 2006-2010 роки / Є.Є. Латишев // Сімейна медицина. - 2005. - № 2. - С. 55-58.

10.            Можеренков Ф. Опыт работы кабинета семейной профілактики / Ф. Можеренков, Г. Прокофьева, С. Сергушев // Врач. - 2001. - 2. - С. 35-37.