Мітяшкіна Т.Ю.

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.. П.Василенка

Аспекти питання формування знання у студентів на заняттях з креслення, інженерної та комп’ютерної графіки

Сучасний розвиток науки і техніки в Україні, у світі висувають високі вимоги до навчання, викладання в технічних ВУЗах, а отже й до формування знання по кресленню, інженерної та комп'ютерної графіки у студентів як однієї з основних технічних дисциплін.

У працях А.П. Верхоли, О.М. Джеджули, М. М. Козяр, Г.О. Райковської, В.І. Чепок розкривається широке коло питань, пов’язаних із покращенням графічної підготовки у закладах освіти та методикою формування графічних знань (понять).

Вивчення наукових праць показало, що з сучасним розвитком техніки, вимоги суспільства до навчання студентів у технічних ВУЗах одним з питань, яке ще недостатньо розкрито є теоретико-методичні аспекти формування знання, поняття як складової графічної, технічної культури студентів які б відповідали та були потрібні у сьогоденні суспільства.

Знання - це основа культури, його підґрунтя, узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей і теорій тощо [1, 2]. На основі знань формуються вміння й навички. Формування – це надання певної форми, завершеності процесу становлення особистості, досягнення нею рівня зрілості та стабільності (С. Гончаренко). Вони є одним з джерел уподобань та інтересів людини, необхідною умовою розвитку здібностей та обдарувань. Наприклад, без знання постановки розмірів на кресленні неможливо побудувати само креслення та виготовити його по ескізу тощо.

У процесі теоретичного та практичного навчання професії студенти повинні засвоїти систему знань, яка забезпечить професійну діяльність. Знання майбутнього інженера складаються з „теоретичних, необхідних для реалізації діяльності; знань, що сприяють формуванню вмінь, виконанню певних дій, операцій; знання, котрі формують різнобічну особистість” [1, с. 110]. У дослідженні ми спираємося на наукові розробки оцінки знань І. Лернера [1; 2].

Залежно від того, як людина оволоділа знаннями, виділяють такі його: знання-ознайомлення, знання-репродукції, знання-вміння і найвищій рівень – знання-трансформації (Олефіренко Т.О.) [3]. Останні характеризуються тим, що людина засвоює та широко застосовує їх у практичній діяльності.

Засвоєння – пізнавальна активність особистості, внаслідок якої формуються знання, а у подальшому - уміння та навички. Засвоєння знань являє собою внутрішній, психологічний зміст процесу учіння. В результаті засвоєння суспільно вироблені знання, уміння, способи інтелектуальної та практичної діяльності трансформуються у внутрішній досвід особистості, включаються в її структуру.

Засвоєння знань відбувається поетапно [3]: Сприймання – первинне ознайомлення з новим матеріалом (сприймання нових об’єктів та інформації, їх віднесення до певних груп, понять, категорій). Осмислення навчального матеріалу відбувається паралельно зі сприйманням (розуміння інформації, встановлення зв’язків між явищами шляхом їх порівняння та аналізу, розкриття причинно-наслідкових залежностей). Узагальнення, тобто виділення і об'єднання суттєвих рис, ознак предметів і явищ, здійснюється за допомогою операцій аналізу, абстрагування, порівняння і синтезу. Закріплення вимагає осмисленого, неодноразового відтворення матеріалу по частинах або в цілому.

Не менш важливими в навчанні є факти – найпростіший вид знань. Такими фактами при вивченні креслення, інженерної та комп’ютерної графіки є інформація стосовно способів побудови креслення, розташування розмірів та видів на кресленні тощо. Ми можемо віднести їх до знань-ознайомлень. Інформація з будь-якого предмета поділяється на поняття, закони, теорії, ідеї тощо.

Поняття – це основна форма знань, що відображає істотні, необхідні ознаки і відношення предметів та явищ. При формуванні понять методично виправданою вважається система завдань в якій на початкових етапах для розвитку елементарних уявлень, моторики, та закладення креслярських навичок використовуються завдання на механічне перекреслювання, надалі завдання починають вимагати певних знань та уявлень, задачі стають проблемними. Отже подальше їде формування знань-репродукцій та знань-вмінь. Але враховуючи сучасну тенденцію накопичення знань, виникненні нових можливостей в кресленні, інтеграцію знання креслення та комп’ютерної графіки, які повинні знайти своє відображення в програмі, просто необхідно інтенсифікувати навчання і звести до мінімуму механічне перекреслювання, посилюючи інтелектуальне навантаження на студентів.

Застосування знань залежить від специфіки навчального матеріалу і здійснюється в різноманітних видах діяльності (вправи, лабораторні роботи, розв’язування задач, навчальне дослідження).

Отже, внутрішній процес засвоєння знань з креслення, інженерної та комп’ютерної графіки складається з таких чинників: сприймання, запам’ятовування, осмислення й розуміння, уміння, узагальнення, закріплення, застосування на практиці [1; 2], включення їх у певний контекст отриманих знань.

Список використаних джерел:

1. Лернер И. Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? / Лернер И. Я. // Серия педагогики и психологии. – М. : Знание, 1978. - № 1 / 1978. – С. 3-38.

2. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / Лернер И. Я. – М. : Педагогика, 1981. – 186 с.

3. ОлефіренкоТ.О.http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_gum/Nchnpu_13/2010_7/31.pdf