Масич С.Ю.

Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна

Основні напрями підготовки викладача вищої школи: зарубіжний досвід (на прикладі США)

У США в даний момент можна виділити два основні напрями підготовки викладачів вищої школи: перший напрям – Національна програма «Підготовка майбутніх викладачів» (Preparing Future Faculty); другий напрям з підвищення якості навчання – робота з новими викладачами.

Національна програма «Підготовки майбутніх викладачів» (PFF) спрямована на активізацію підготовки викладачів саме в дослідницьких університетах із кількості тих студентів, які мають успіх в наукових дослідженнях. Перший етап програми почався влітку 1994 року [1]. Дана програма проводить підготовку слухачів за трьома основними видами діяльності, яку здійснюють викладачі університету: наукова діяльність, викладання, до «затребуваність».

Під затребуваністю в США розуміється та віддача, та корисна діяльність, ті послуги, які надає університет суспільству й, відповідно, які має уміти надавати викладач у межах власного профілю.

Національна програма «Підготовки майбутніх викладачів» характеризується такими основними рисами:

·     кластерним характером організації підготовки. Кластер – це головний інститут або факультет, у якому здійснюється підготовка докторів, скооперований з іншими партнерськими інститутами або факультетами. У кластер може входити поряд з докторським інститутом, наприклад, liberal arts college, community college і інститут, що має право на підготовку Майстрів. Кластери створюються для того, щоб для майбутніх докторів, що навчаються в головному інституті, було забезпечене місце для проходження практики, знайомство з іншими видами навчальних закладів і, відповідно, з іншими видами навчальної діяльності;

·     підготовка слухачів здійснюється не лише до навчальної діяльності, але й включає повний набір ролей і відповідальності викладача вищої школи США (уміння проводити наукові дослідження, навчати, уміння надавати ті послуги, які надає університет суспільству в межах «затребуваності»);

·     майбутні доктори приймають участь у цій програмі в якості наставників не лише своїх наукових керівників, але й інших наставників, які будуть оцінювати й допомагати освоювати всі три основні види діяльності – наукової, навчальної й прикладної у межах «затребуваності» (це вся соціально значуща діяльність у процесі надання різних послуг населенню).

Отже, приймаючи участь в програмі «Підготовки майбутніх викладачів» провідні університети США створюють нову модель підготовки майбутніх викладачів вищої школи, активізуючи інтерес до академічної кар'єри в студентів.

Другий напрям по підвищенню якості навчання – це робота з новими викладачами. Практично у всіх університетах у певній формі проводяться орієнтаційні семінари або майстерні, які допомагають викладачеві ввійти в освітнє співтовариство свого університету, ознайомитися з обов'язками й різними видами діяльності в університеті, допомогти в розвитку кар'єри викладача. Для цих цілей створюються спеціальні адміністративні одиниці, які спеціально створені для підвищення якості викладання й навчання.

Як приклад реалізації програми «Підготовки майбутніх викладачів» розглянемо один із проектів Департаменту Соціології й Антропології Університету Штату Північна Кароліна. Проект називається «Посвідчення стипендіата PFF». Студенти, які прагнуть заробити «Посвідчення», повинні за межами своєї освітньої програми одержати під керівництвом наставника досвід роботи в інших кампусах у різних компонентах роботи викладача – наукові дослідження, навчання й взаємодія. Ця програма відкрита для всіх студентів у Департаменті Соціології й Антропології, які виконують вимоги основної програми й успішні в підготовці дисертації.

Студенти мають знайти партнера як керівника серед викладачів партнерського інституту й брати участь у житті кампуса – відвідувати заняття, зустрічі штату, зустрічатися з адміністрацією. А також студент має пройти базовий курс з вивчення соціології, створити навчальний портфель, і надати матеріали дослідження з навчання й вивчення, тобто публікацію з педагогіки або веб-сайт, або презентацію на семінарі.

Крім того, студенти мають обрати й виконати кожен з двох інших компонентів програми:

1.      Один семестр брати участь у спільній роботі групи з підготовки менторів. Це унікальна частина програми Університету Північна Кароліна.

2.      Демонстрація прикладної соціології або університетського сервісу.

Також є низка програм, які пропонуються різними підрозділами й відбивають потреби університету. Наприклад, Програма підготовки професури. Програму здійснює The Graduate School. Ця програма призначена для студентів, що виконують докторські дисертації, і для викладачів. Програма відкрита для студентів, які мають 18 кредитних годин, гарну успішність у своїх департаментах. Участь у цій програмі обов'язкова для всіх нових викладачів і стажерів. Наведемо нижче план семінарів у межах даної програми:

1.   Вступний курс до програми.

2.   Можливості кар'єрного зростання.

3.   Специфіка роботи зі студентами різних етнічних груп.

4.   Способи активізації студентів.

5.   Використання портфоліо в навчанні.

6.   Специфіка роботи зі студентами – інвалідами.

7.   Конкурентоспроможність на ринку освітніх послуг.

8.   Рефлексія власної діяльності.

Література:

1. Захарова А.П. Становление и развитие системы подготовки научно-педагогических кадров высшей квалификации в США (Докторские программы в США: история и современность): Дисс. ...канд. пед. наук / А.П. Захарова. – М., 1995. – 131 с.