Масич С.Ю.
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна
Основні
напрями підготовки викладача вищої школи: зарубіжний досвід (на прикладі США)
У США в даний момент можна виділити
два основні напрями підготовки викладачів вищої школи: перший напрям –
Національна програма «Підготовка майбутніх викладачів» (Preparing Future Faculty); другий
напрям з підвищення якості навчання – робота з новими викладачами.
Національна програма «Підготовки майбутніх
викладачів» (PFF) спрямована на активізацію
підготовки викладачів саме в дослідницьких
університетах із кількості тих студентів,
які мають успіх в наукових дослідженнях. Перший етап програми почався влітку 1994 року [1]. Дана програма проводить підготовку слухачів
за трьома основними видами діяльності, яку здійснюють викладачі університету: наукова
діяльність, викладання, до «затребуваність».
Під затребуваністю в США розуміється та віддача, та корисна діяльність, ті послуги, які надає університет суспільству
й, відповідно, які має уміти надавати викладач
у межах власного профілю.
Національна програма «Підготовки майбутніх
викладачів» характеризується такими основними рисами:
· кластерним характером організації підготовки. Кластер – це головний інститут або факультет, у якому здійснюється підготовка докторів, скооперований з іншими
партнерськими інститутами або факультетами. У кластер може входити поряд з докторським інститутом, наприклад, liberal arts college, community
college і інститут, що має право на підготовку Майстрів. Кластери створюються
для того, щоб для майбутніх докторів, що навчаються в головному інституті, було
забезпечене місце для проходження практики, знайомство з іншими видами
навчальних закладів і, відповідно, з іншими видами навчальної діяльності;
· підготовка
слухачів здійснюється не лише до навчальної діяльності, але й включає повний набір ролей і відповідальності викладача вищої школи США (уміння проводити наукові дослідження, навчати, уміння надавати ті послуги,
які надає університет суспільству в межах «затребуваності»);
· майбутні
доктори приймають участь у цій програмі в якості наставників не лише своїх наукових керівників, але й інших наставників, які будуть оцінювати й
допомагати освоювати всі три основні види
діяльності – наукової, навчальної й прикладної у межах «затребуваності»
(це вся соціально значуща діяльність у процесі
надання різних послуг населенню).
Отже, приймаючи участь в програмі «Підготовки майбутніх викладачів» провідні університети США створюють нову
модель підготовки майбутніх викладачів вищої
школи, активізуючи інтерес до академічної кар'єри в студентів.
Другий напрям по підвищенню якості
навчання – це робота з новими викладачами. Практично у всіх університетах у певній
формі проводяться орієнтаційні семінари або майстерні, які допомагають викладачеві ввійти в освітнє
співтовариство свого університету, ознайомитися з обов'язками й різними видами
діяльності в університеті, допомогти в розвитку
кар'єри викладача. Для цих цілей створюються спеціальні адміністративні
одиниці, які спеціально створені для підвищення якості викладання й навчання.
Як приклад реалізації програми «Підготовки майбутніх викладачів» розглянемо один із проектів Департаменту Соціології й Антропології
Університету Штату Північна Кароліна. Проект називається «Посвідчення
стипендіата PFF». Студенти, які прагнуть заробити «Посвідчення», повинні за межами своєї освітньої програми одержати під керівництвом наставника досвід роботи в інших кампусах у різних компонентах
роботи викладача – наукові дослідження, навчання й взаємодія. Ця програма відкрита для всіх студентів у Департаменті Соціології й Антропології, які виконують вимоги основної
програми й успішні в підготовці дисертації.
Студенти мають знайти партнера як керівника
серед викладачів партнерського інституту й брати участь у житті кампуса – відвідувати заняття,
зустрічі штату, зустрічатися з адміністрацією. А також студент має пройти базовий
курс з вивчення соціології, створити навчальний портфель, і надати матеріали дослідження з навчання й вивчення, тобто
публікацію з педагогіки або веб-сайт, або
презентацію на семінарі.
Крім того, студенти мають обрати й виконати кожен з двох
інших компонентів програми:
1. Один семестр брати участь у спільній роботі групи з підготовки
менторів. Це унікальна частина програми Університету Північна Кароліна.
2. Демонстрація
прикладної соціології або університетського сервісу.
Також є низка програм, які пропонуються
різними підрозділами й відбивають потреби
університету. Наприклад, Програма підготовки професури. Програму здійснює The
Graduate School. Ця програма призначена для студентів, що виконують докторські дисертації, і для викладачів. Програма відкрита для
студентів, які мають 18 кредитних годин, гарну
успішність у своїх департаментах. Участь у цій програмі обов'язкова для всіх
нових викладачів і стажерів. Наведемо нижче
план семінарів у межах даної програми:
1.
Вступний курс до програми.
2.
Можливості кар'єрного зростання.
3.
Специфіка роботи зі студентами різних
етнічних груп.
4.
Способи активізації студентів.
5.
Використання портфоліо в навчанні.
6.
Специфіка роботи зі студентами –
інвалідами.
7.
Конкурентоспроможність на ринку освітніх послуг.
8.
Рефлексія власної діяльності.
Література:
1. Захарова А.П. Становление и развитие системы подготовки научно-педагогических
кадров высшей квалификации в США (Докторские программы в США: история и современность):
Дисс. ...канд. пед. наук / А.П. Захарова. – М., 1995. – 131 с.