Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов.

К.б.н. Вельчева Л.Г., к.п.н. Гнатів О.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Професійна підготовка студентів до позашкільної екологічної освіти

 

Позашкільна робота сьогодні – це потужний освітній блок, основна функція якого полягає в задоволенні когнітивних, комунікативних та інших потреб учнів, не реалізованих у межах предметного навчання в школі. Існуючий зміст базової біологічної освіти частково забезпечує формування біологічно та екологічно грамотної особистості і майже зовсім не виконує виховної і розвиваючої функції. Тому позашкільна робота з біології набуває статусу додаткової освіти, яка уможливлює рівноправність, взаємодоповнення базового і додаткового компонентів, створює єдиний освітній простір, необхідний для особистісного та інтелектуального розвитку кожного учня.

Отже, основне навантаження з екологічної освіти припадає на класну, позакласну та позашкільну роботу.

Сьогодні рівень позашкільної освіти визначається не стільки предметними знаннями, скільки різнобічним розвитком людини як особистості, обізнаної з традиціями національної і світової культури, з сучасною системою цінностей, здатної до активної соціальної адаптації в суспільстві і самостійного життєвого вибору, до самоосвіти і самовдосконалення. Освітній процес повинен ураховувати різнобічний розвиток особистості дитини, розкриття її творчих можливостей, здібностей і якостей особистості.

Позашкільна освіта допомагає ранньому професійному самовизначенню учнів, дає можливість кожній дитині повноцінно прожити дитинство, реалізувати себе, розв’язуючи соціально значущі екологічні проблеми.

Основні особливості позашкільної роботи з екології:

·                      цілеспрямоване добровільне використання учнем вільного від уроків часу для реалізації і розвитку власного творчого потенціалу;

·                      вільний вибір напрямів діяльності, освітньої програми;

·                      можливість змінювати види діяльності, колектив, педагога;

·                      творчий характер освітнього процесу, що реалізується на основі додаткових освітніх програм;

·                      стимулювання творчих досягнень учня;

·                      особливі взаємини учня і педагога (співробітництво, співтворчість, індивідуальний підхід);

·                      можливість отримати більш ґрунтовні знання з окремих галузей біології та допрофесійну підготовку [1].

Класифікація методів екологічної освіти в позашкільній роботі дуже різноманітна. Організатор позашкільних установ на основі порівняння може визначити переваги і недоліки кожної з них. Виходячи із специфіки діяльності, необхідно детально розглянути методи організації та самоорганізації пізнавальної діяльності, стимулювання і мотивації, контролю та самоконтролю, виокремлюючи при цьому умови ефективності застосування того чи іншого методу [2].

Аналіз методичної літератури й узагальнення педагогічного досвіду вчителів дозволяє констатувати, що:

·                      Екологізація шкільної програми вимагає посилення екологічного компоненту в позашкільній додатковій освіті.

·                      Додаткова освіта повинна посилювати варіативну складову базової освіти, стимулювати пізнавальну мотивацію, сприяти практичному застосуванню вмінь і навичок, отриманих на уроках.

·                      Додаткова позашкільна освіта з біології повинна здійснюватися диференційовано відповідно до індивідуальних інтересів, нахилів, здібностей з урахуванням їх вікових особливостей у традиційних і нетрадиційних формах роботи.

·                      Перспективний розвиток позашкільної додаткової освіти з біології потребує створення нових позашкільних програм гуртків, клубів, таборів, факультативів з екології, які забезпечують гармонійний зв’язок природи, суспільства і кожної людини.

·                       У зв’язку з вище зазначеним особливої актуальності набуває підготовка майбутніх педагогів до здійснення ефективної позашкільної екологічної освіти. У Мелітопольському державному педагогічному університеті ім.Б. Хмельницького накопичено певний досвід професійної підготовки студентів на базі навчальної екологічної стежки Дивосвіт навколо нас. До варіативної складової навчального плану підготовки студентів спеціальності  Біологія заочної форми навчання введено дисципліну Методика створення навчальних екологічних стежок. В процесі  вивчення цієї навчальної дисципліни у студентів формуються навички розробки та проведення екскурсій, організації гурткової та дослідницької роботи, здійснення просвітницької діяльності,що значно поліпшує професійну підготовку студентів до здійснення позашкільної екологічної освіти.

Нами проведена комплексна експертна оцінка навчальної програми дисципліни Методика створення навчальних екологічних стежок, яка  показала високий рівень узгодженості позитивних оцінок експертів, про що свідчить коефіцієнт конкордації, що дорівнює 8,77.

Таким чином, використання  у навчальному процесі навчальної екологічної стежки Дивосвіт навколо нас підвищує ефективність професійної підготовки студентів до здійснення позашкільної екологічної освіти.

Литература:

1.            Вербицький В. В. Зміст додаткової освіти з біології / В.В. Вербицький // Додаткова освіта з біології в сучасній школі: Науково-методичний вісник. – 2003. – № 1. – С. 5-8.

2.            Драган О. А. Методи додаткової освіти з біології / О.А. Драган // Додаткова освіта з біології у сучасній школі. Науково-методичний вісник. – 2003. – № 1. – С. 14-26..