Педагогічні науки/ 2. Проблеми підготовки фахівців

Викладач-стажист Рідкозубова С. О.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ

У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Останнім часом в Україні збільшується кількість іноземних студентів, які приїздять отримати якісну вищу професійну освіту. Стратегія українських вищих навчальних закладів запрошувати на навчання всіх бажаючих іноземних громадян є виправданою з таких думок. По-перше, вітчизняні студенти та викладачі знайомляться з менталітетом інших країн, народними традиціями та звичаями, різними системами середньої і вищої освіти, ставленням молоді до отримання високої професійної кваліфікації. По-друге, контингент студентів ВНЗ України значно збільшується, що й підвищує їхню конкурентну здатність. По-третє, під впливом прогресивної молоді змінюється ставлення викладачів до своєї професії, яка вимагає фундаментальних предметних знань і вмінь та вільне володіння іноземними мовами, оскільки спілкування й викладання мають бути позбавлені мовних утруднень.

Проте існують певні проблеми в підготовці іноземних студентів у вищій українській школі. Однією з актуальних проблем підготовки іноземних студентів є низький рівень їхньої мовної підготовки. Як відомо, частина іноземних абітурієнтів поступає навчатися на підготовчі відділення, а інші – зразу поступають на перший курс. Підготовчі відділення при ВНЗ України звичайно допомагають іноземним студентам оволодіти російською та українською мовами, але навчання на підготовчих відділеннях потребує додаткових матеріальних розходів. Ідея навчати на підготовчих відділеннях студентів іноземних країн не лише мовам, але й фаховим дисциплінам є доцільною в контексті підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. Значно гірша справа з тими абітурієнтами, які поступають на перший курс з низьким рівнем мовної підготовки. Таким студентам приходиться одночасно вивчати фахові дисципліни й удосконалювати рівень оволодіння знаннями й навичками російської та української мов. Це вимагає подвійного навантаження розумових і фізичних сил, великої сили волі, цілеспрямованості й бажання долати перешкоди, що заважають самореалізації особистісно-професійного потенціалу.

Проблема дисципліни й дотримання правил поведінки іноземними студентами є також актуальною й доцільною у вищій професійній школі. Як свідчить досвід роботи у ВНЗ, іноземні студенти пропускають заняття без поважних причин. Деякі з них, як до речі й вітчизняні студенти, працюють у різних галузях народного господарства, на приватних підприємствах тоді, коли вони мають бути присутніми на заняттях у ВНЗ. Відпрацювання пропущених занять не можу бути ефективним, оскільки майбутні фахівці іноземних країн відчувають утруднення в самостійному опрацюванні навчального матеріалу. У свою чергу викладачі та лаборанти стомлюються «тимчасовими напливами» тих студентів, які хочуть за короткий час відпрацювати якомога більше пропусків. Отже, відсутність системи послідовного й глибокого засвоєння навчального матеріалу негативно впливає на якість професійної підготовки іноземних студентів.

Особливої уваги заслуговує вивчення причин недисциплінованої поведінки іноземних студентів у гуртожитку. У певних випадках міжособистісні взаємини між студентами-іноземцями викликають занепокоєння. Так, в одній з кімнат гуртожитку проживають три іноземні студенти, два з них відслужили в армії, а один – після школи. Здавалося б студенти з однієї країни, а ті, що старші за віком, мали б турбуватися про недавнього школяра. Проте, в кімнаті постійно відбуваються сварки, навіть, справа дійшла до бійки. Потерпілим став студент, який ще не має досвіду взаємного проживання в гуртожитку. У співбесіді з такими студентами вияснилося, що старші за віком студенти «вчили жити» останнього. Ці студенти виявляли агресивність, зверхність, що свідчить про недостатню адаптованість недавніх військовослужбовців до студентського життя, адже студенти «м’якіше ставляться до життя», полюбляють жарти, веселість, невимушеність.

Немаловажним негативним фактором є те, що студенти знаходяться на великій відстані від рідної домівки та губиться зв’язок з батьками. Кураторам і викладачам важко зв’язатися з батьками, щоб поспілкуватися на різні теми, які стосуються режиму дня студента, його ставлення до навчання і людей, з якими він вчиться у ВНЗ і проживає в гуртожитку. Наприклад, важко спілкуватися з батьками студентів-туркменів, оскільки не всі вони мають змогу відкликатися на електронні повідомлення в мережі Інтернет про стан успішності й поведінки студентів, дізнатися про перемоги й недоліки в навчально-виховному процесі.

Одним із шляхів вирішення багатьох проблем, що пов’язані з професійною підготовкою майбутніх фахівців іноземних країн, є організація індивідуальної роботи, суть якої полягає у вивченні й урахуванні в навчальному процесі індивідуальних і вікових особливостей кожного студента з метою максимального розвитку і подолання негативних індивідуальних особливостей. Вивчення особистості студента спрямовується на виявлення характеру протікання розумових процесів (гнучкість розуму, швидкість засвоєння, критичність), навичок навчально-пізнавальної діяльності (вміння виділяти головне в навчальному матеріалі, планувати навчальну діяльність, здійснювати самоконтроль у навчальній роботі), рівня професійної спрямованості (прагнення працювати за фахом підготовки, бажання бути успішною людиною), ступеня розвитку особистісно-професійних якостей (наполегливість, сила волі, впевненість, витривалість, емоційна стійкість).

У роботі з студентами-іноземцями важливим моментом є організація такої взаємодії викладача та студентів, яка б максимально задовольняла потреби та інтереси кожного студента. Співпраця є ефективним засобом самопізнання й стимулювання іноземних студентів до поліпшення мовного потенціалу, професійних здібностей, ставлення до професії як найвищої цінності в житті людини.