Бабаян Сана Борисівна

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Фізичне виховання у педагогічній спадщині Конфуція

У тому, що Вчитель звертав особливу увагу на моральне і естетичне виховання неможливо сумніватися, оскільки майже у всіх конфуціанських трактатах, а особливо в «Лунь юй» можна знайти підтвердження цьому. Найбільше сумнівів у вчених викликало фізичне виховання, тому що моральна спрямованість педагогічних ідей Конфуція, на їх думку, не мала ніякого відношення до військової справи. Однак деякі висловлювання Конфуція та його учнів, які можна знайти в «Лунь юй» повністю суперечать таким ствердженням. У «Лунь юй» можна знайти висловлювання не тільки про необхідність навчання мистецтвам, наприклад, Учитель говорив: «Спрямуй свою волю на досягнення правильного шляху, дотримуйся [принципів] моралі, [поступай] відповідно до «жень», вправляйся в мистецтвах» [1, с. 36], але також можна знайти ряд цитат, в яких йдеться про стрільбу з лука та управлінні колісницею. Вчитель сказав: - Благородний муж не змагається ні з ким, крім тих випадків, коли він бере участь у змаганнях зі стрільби з лука. Після взаємних привітань він піднімається [в зал для стрільби], а при виході [веде себе відповідним чином] при питті вина. Подібне суперництво пристойно для благородного мужа» [1, с. 12]. Людина з Дася сказав: - Великий Кун-цзи. Його вченість величезна, але він ще не прославився. Почувши це, Кун-цзи сказав, звертаючись до учнів: - Що б мені зробити? Довести своє вміння управління колісницею або вміння стріляти з лука? Я покажу мистецтво управління колісницею» [1, с. 48]. Ці висловлювання з «Лунь юй» свідчать не тільки про те, що Конфуцій сам володів цими мистецтвами, але також і про те, що при вихованні благородного мужа фізичне виховання, на думку Вчителя, має важливу роль.

Основою навчання фізичному вихованню Конфуція в стародавньому Китаї служили військові спортивні мистецтва - стрільба з лука та їзда на колісниці. Однак, китайський ідеал особистості ніколи не включав в себе красу тіла і фізичну досконалість. Вправи у стрільбі з лука як частина військового мистецтва вважалися в Китаї необхідними для «становлення внутрішньої волі і виправлення тіла» і служили свідченням насамперед моральних характеристик. Стрільба з лука була єдиним навиком, в якому допускався елемент змагання, бо принципова позиція Конфуція полягала в тому, що «благородний муж ні в чому не змагається». Відсутність змагання у всіх видах навчання стало ще однією характерною особливістю особистості, як і всієї системи навчання, стародавнього Китаю [2, с. 534].

В останні роки фізичне виховання як частина педагогічних ідей Конфуція все частіше привертає увагу дослідників і вчених Китаю. Відомий сучасний дослідник педагогічних ідей Конфуція Ван Цзінлун, проаналізувавши головний конфуціанський твір «Лунь юй», стверджує, що питання фізичного виховання та здорового способу життя відображено в «Лунь юй» з чотирьох аспектів: місце фізичного виховання у вихованні «досконалої людини»; ідея «дружба важливіше, ніж змагання»; суміщення праці і відпочинку в спорті, а також у навчанні; концепція здорового харчування і довголіття завдяки гуманності [3, с. 78].

Якось учень Конфуція Цзи Лу запитав у Вчителя кого можна назвати досконалою людиною. Учитель відповів: «Якщо з'єднати розум Цзан Учжуна, безкорисливість Гунча, хоробрість Чжуан-цзи з Бянь, майстерність Жань Цю, додати знання Правил і музики, то може вийти досконала людина» [1, с. 80]. Згідно Конфуцію, якщо людина володіє такими характеристика, як ці учні, тобто розумом, безкорисливістю, хоробрістю і майстерністю (багатосторонніми здібностями), а також вдосконалюється етикетом, музикою і чеснотою, то така людина може стати «досконалою». З точки зору фізичного виховання, Учитель віддавав перевагу розуму і безкорисливості перед хоробрістю і майстерністю. Проте тільки при поєднанні всіх цих якостей можливий всебічний розвиток особистості, який може мати практичне значення для суспільства. При навчанні «шести мистецтвам» Конфуцій звертав увагу на те, що тільки за умови рівномірного розвитку розумових здібностей, фізичних навичок і майстерності, а також моральних характеристик можливе виховання «досконалої людини», повноцінного члена суспільства. З цього випливає, що, на думку Конфуція, фізичне виховання також як і моральне виховання відіграє важливу роль у процесі навчання і виховання.

У третьому розділі «Лунь юй» можна знайти відому цитату Конфуція, у якій яскраво відображується ідея Вчителя про те, що «дружба важливіше, ніж змагання»: «Благородний муж не змагається ні з ким, крім тих випадків, коли він бере участь у змаганнях зі стрільбі з лука. Після взаємних привітань він піднімається [в зал для стрільби], а при виході [веде себе відповіднім чином] при питті вина. Подібне суперництво пристойно для благородного мужа» [1, с. 12]. Конфуцій загострює свою увагу на моральних засадах, і дотримується думки, що під час змагань на першому місці має бути дружба, а не боротьба за перемогу. Таким чином, можна прийти до висновку, що метою змагань є не демонстрація своїх умінь, а виховання моральності та етикету. Об'єктивно кажучи, така концепція фізичного виховання, безумовно, зіграла важливу роль у вихованні моральних якостей у процесі спортивних змагань, але з точки зору виховання змагального духу сьогодні така концепція може уповільнювати процес виховання спортсменів.

Третім аспектом відображення ідей фізичного виховання в «Лунь юй», на думку Ван Цзінлуна, є суміщення праці і відпочинку в спорті, а також у навчанні. Учитель говорив: «Прив'язаний всією душею до шляху, шукаю підтримку в чеснотах, щиро вірю в гуманність, втіху знаходжу в мистецтвах» [1, с. 72]. Ще автори коментарів «Лунь юй» династії Хань (II ст. До н. Е.. - III ст. Н. е..), стверджують, що під «мистецтвами» Конфуцій мав на увазі саме шість мистецтв [4, с. 122]. Прислухавшись в ці слова Конфуція, розуміємо, що Вчитель мав на увазі, що якщо людина спрямовується до знань, то він може розглядати зміст навчання не як муки, а як розвагу, тобто розглядати навчально-виховний процес як приємне проведення часу. Так як Конфуцій вважав, що «втіха знаходиться в (шести) мистецтвах», то можна дійти висновку, що фізичне виховання є невід'ємним елементом навчального процесу, який виконує розважально-виховну функцію. Підтвердженням цієї ідеї Вчителя знаходимо не тільки в «Лунь юй», а й у «Лі цзи»: «Принципи великого вчення такі: у навчальний час повинні йти нормальні заняття, в канікули ж слід навчатися вдома. Адже, не вміючи грати, не зможеш налаштувати струну; не знаючи [простих] наспівів, не зможеш взяти правильний тон і у вірші, а не навчившись розрізняти одягу, не зможеш дотримуватися церемоніал. Якщо не надихнутися цим умінням, не зможеш насолодитися і своїми науками. Тому благородний муж, у вченні накопичує знання, вдосконалюється, а відпочиваючи, [здобуває знання] в розвагах» [5].

Що стосується конфуціанської концепції здорового харчування, то вона повністю відображена в наступних словах Конфуція: «Якщо каша була не з добірного обваленого зерна, якщо м'ясо було нарізано дуже дрібно, якщо каша від довгого зберігання згіркіла, нічого цього він не їв. Зіпсовану рибу і протухше м'ясо не їв. Продукти, що мали поганий вигляд і запах, не їв. Погано зварене не їв, несвіже не їв. Неправильно оброблене м'ясо не їв. Якщо не було відповідної приправи, не їв. Навіть якщо м'яса було й багато, не їв його більше, ніж рису. Тільки у вині не обмежував себе, але не пив доп 'яна. Вина і м'яса, купленого на ринку, не вживав. Від імбиру ніколи не відмовлявся. [Зазвичай] їв небагато. При жертвоприношеннях в храмі правителя не допускав, щоб жертовне м'ясо [головного тварини] залишалося на другий день. Жертовне м'ясо [інших тварин] не повинно було лежати більше трьох днів. Якщо воно пролежало три дні, то не їв. Під час їжі він не вступав у розмову, під час сну не говорив. Хоча їжа його складалася з простої каші або овочевого супу, він неодмінно відділяв трохи для жертвоприношень і робив це з великим благоговінням» [1, с. 54]. З точки зору здорового способу життя, Учитель своїм способом життя хотів передати своїм учням наступне: по-перше, харчуватися необхідно за правилами, по-друге, необхідно приділяти особливу увагу якості їжі, по-третє, необхідно серйозно ставиться до комбінування продуктів. На прикладі Конфуція ще з останніх років періоду Чуньцю в Китаї суспільство надавало особливого значення впливу харчування на людське життя. Але основний вплив на тривалість життя надавала гуманність: «Мудрий любить воду. Гуманний насолоджується горами. Мудрий знаходиться в русі. Гуманний знаходиться в спокої. Мудрий радісний. Гуманний довговічний» [1, с. 34]. Людина, яка в повсякденному житті дотримується «жень», подовжує тим самим собі життя. Якщо людина і в думках і у вчинках залишається вірний «жень», то він довговічний. Таким чином, ключ до довголіття за Конфуцієм полягає у здоровому способі життя і в людинолюбство - «гуманні люди довговічні».

Література:

1. Переломов Л. С. Конфуций: «Лунь юй». М.: «Восточная литература» , 1998.

2. Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. / гл. ред. М.Л. Титаренко; Ин-т Дальнего Востока. — М. : Вост. лит., 2006–. Т. 5. Наука, техническая и военная мысль, здравоохранение и образование / ред. М.Л. Титаренко и др. — 2009. — 1055 с.

3. 王京龙。从《论语》看孔子的体育思想观念。- 体育科学, 2012午(第32卷) 第1期。

4. 刘宝楠。论语正义[M] //诸子集成:第一册。上海:上海书店影印本，1986。

5. Восточная литература. Средневековые исторические источники Востока и Запада. «Ли цзи» [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/China/I/Drvnkit_fil/frametext12.htm