Хоменко Л.М.

Сумський Національний Аграрний Університет, Україна

Дискусія як метод активізації студентів на заняттях з іноземної мови

В основу навчання іноземної мови на сучасному етапі закладено особистіcно зорієнтований та діяльний підходи, згідно з яким студент уже не розглядається як об’єкт впливу викладача, а виступає поряд з педагогом суб’єктом навчально-виховного процесу. На сьогодні важливою є допомога студентові усвідомити себе, сформуватися як особистість. Для того, щоб заняття іноземної мови сприяли цьому, необхідно насамперед навчити студентів спілкуватися, правильно взаємодіяти між собою. Одним із методів та прийомів обміну думками, які використовуються при комунікативному методі викладання є різні форми дискусії. До речі, дискусійний метод є одним з видів активних методів навчання іноземної мови. Активний метод - це форма взаємодії студентів та викладача, при якій студенти та викладач взаємодіють один з одним в ході заняття й студенти тут не пасивні слухачі, а активні учасники самого заняття. Якщо на пасивному занятті основною діючою особою і менеджером заняття був викладач, то тут викладач і студенти знаходяться на рівних правах. Таким чином, даний інтерактивний метод можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів викладання. Використання дискусійних методів під час вивчення іноземної мови є чудовим інструментом для вдосконалення розмовної англійської мови, розвитку креативності, а також підвищення соціальної адаптації студентів.

Дослідивши низку робіт зарубіжних і вітчизняних лінгвістів (Авербух К. Я., Алексєєва І. С.,Арнольд І. В., Бухбіндер В. А., Гальперін П. Я., Зорівчак Р. П., Корунець І. В., Міньяр-Бєлоручев, Р. К., Айчисон Дж. (Aitchison J.), Якобсон Р. (Jakobson R.), Кьобра-Орєчионі С. (Kerbrat-OrecchioniC.), Сапір Є. (Sapir E.), ми дійшли висновку, що успішність і результативність дискусії залежить від правильності мовного оформлення, логічності викладу думок, різноманітності граматичних структур, які використовуються, а також від відповідності змісту висловлювання проблемній ситуації.Вдало проведена дискусія має велику виховну та навчальну цінність, адже вона вчить більш глибокому розумінню проблеми, вмінню захищати свою позицію та рахуватися з думками і точкою зору інших людей. Як свідчить практика, головні принципи цього методу такі:

1. Обговорення – це форма партнерських стосунків. Викладач і студенти порівну розподіляють владу і відповідальність за процес навчання, а також вчаться один в одного.

2. Група, в якій відбувається обговорення, поступово перетворюється у співтовариство, що навчається, поділяючи загальні цінності й прагнучи до спільних цілей.

3. Співпрацюючи зі студентами, викладач може допомогти їм ґрунтовніше опанувати матеріал курсу.

4. Подвійна компетентність – здатність керувати і процесом, і змістом обговорення одночасно.

Важливо пам’ятати, що дискусію варто використовувати в тому випадку, коли студент накопичив певний словниковий запас, володіє конкретним об’ємом умінь та навичок спілкування іноземною мовою.

Існує багато видів обміну думками, що і є згорнутою формою дискусії. До них належать:

Круглий стіл — бесіда, в якій бере участь невелика група студентів з п’яти—шести чоловік, що обмінюються думками як між собою, так і з іншою частиною аудиторії.

Засідання експертної групи (панельна дискусія зазвичай чотирьох—шести студентів з попередньо призначеним головою), на якому спочатку обговорюється всіма учасниками групи певна проблема, а потім вони викладають свою точку зору аудиторії. При цьому кожен учасник виступає з коротким повідомленням.

Форум — обговорення, подібне до засідання експертної групи, коли група вступає в обговорення з усіма учасниками.

Симпозіум — це більш об’ємний виступ учасників, після якого аудиторія ставить їм питання, на які вони відповідають.

Засідання парламенту, або так звані дебати, коли дві команди учасників готують виступи. Таким чином відтворюється ситуація, що нагадує обговорення питань у парламенті.

Судове засідання — обговорення, яке імітує судове слухання.

Дещо відрізняється від цих видів дискусії «техніка акваріуму». Таку назву одержав особливий варіант організації колективної взаємодії, який виділяється серед інших форм навчальної дискусії. За своєю формою «техніка акваріуму» така:

1)Постановка проблеми, що йде від викладача.

2)Викладач ділить аудиторію на дві групи, які сідають у коло. Викладач або учасники кожної групи вибирають свого представника. Групі дається час, зазвичай невеликий, для обговорення проблеми й визначення спільної точки зору.

3)Викладач просить представників груп зібратися в центрі аудиторії, щоб висловити свою точку зору та відстояти позицію своєї групи відповідно до вказівок, одержаних від групи. Крім представників, ніхто не має права висловлюватись, однак учасникам груп дозволяється передавати своїм представникам записки з вказівками. Викладач може дозволити як представникам, так і групам взяти «тайм — аут» для консультацій. «Акваріумне» обговорення проблеми між представниками груп завершується або із закінченням встановленого часу, або після вирішення проблеми.

4)Після обговорення проводиться його критичний аналіз всією аудиторією.

Такий варіант дискусії цікавий тим, що наголос робиться на сам процес висловлювання точки зору та її аргументації. Залучення всіх учасників досягається участю кожного з них у початковому груповому обговоренні, після чого група зацікавлено слідкує за роботою й підтримує зв’язок зі своїми представниками. «Техніка акваріуму» не тільки дає можливість студентам включатися в групове обговорення, але й розвиває уміння та навички групової роботи, спільного прийняття рішень. Це також дає можливість проаналізувати процес взаємодії учасників на міжособистісному рівні.

Одним з досить цікавих видів дискусії є проблемна дискусія. Вона може бути використана тоді, коли зміст навчального матеріалу пов’язаний з проблемами науково — прикладного та соціального характеру, проблемами та протиріччями, вирішення яких можна опрацювати в імітаційних, а можливо, й у справжніх проектах, що можуть бути застосовані на практиці. Хід такої дискусії значно збігається з ходом звичайної дискусії. Однак тут викладач приділяє відносно меншу увагу процедурі взаємодії, зосереджуючись переважно на висуненні ідей, які і будуть пізніше розгорнуті в завдання — проекти. У цьому варіанті дискусія спрямовується не на загальну орієнтацію в спектрі можливих підходів до проблеми та їх аргументації, а на опрацювання самого змісту кожного з проблемних підходів, які були окреслені під час обговорення.

Постановка проблеми — це завдання викладача. Він може назвати конкретну проблему, наприклад, входження України в Європейську спільноту. Спочатку студенти записують власні ідеї. Потім аудиторія ділиться на підгрупи і викладач дає їм завдання проглянути всі записані ідеї та вибрати одну—дві найбільш продуктивні й розвинути їх. Кожна група виділяє представника, який і викладе її думку. Студенти протягом 10—15 хвилин обговорюють їх в групах, вирішуючи проблеми втілення цих ідей у життя. Викладач спостерігає за групами, і коли обговорення закінчується, пропонує аудиторії перейти до загального обговорення, в якому позицію групи представлятиме один учасник. Час виступу досить обмежений, тому виступаючі повинні дуже стисло та ємко викладати свою точку зору. Після виступу всіх представників груп викладач просить аудиторію обдумати, які ідеї варто було б реалізувати на практиці. Продумування може бути колективним і проходити у формі загальноаудиторного обговорення протягом попередньо зумовленого часу, приблизно п’ять—десять хвилин. На цьому робота над даною проблемою закінчується. Але можна її продовжити, використовуючи ті ідеї, розробка та втілення яких може мати продовження у вигляді групових проектів. Виконання таких завдань доцільне на наступних заняттях або позааудиторно, за межами університету. Так, після проходження тем «Рідне місто» чи «Мій університет» я пропоную студентам організувати круглий стіл з обміну ідеями-проектами щодо благоустрою рідного міста.

Також, для роботи в групах можуть бути запропоновані такі завдання:

1. Працюйте в групах (3–4 особи) і на основі аналізу думок усіх членів групи заповніть схему “Проблеми студентів та молоді”. Обговоріть їх. Спробуйте віднайти вирішення для кожної проблеми. (Work in small groups (3–4) and using the ideas you have collected make a mind map “Students’ and youth problems”. Discuss them. Try to find the way out of each problem).

2. Працюйте в групах по 3–4 студенти. Розподіліть бар’єри зі схеми “Проблеми студентів та молоді” відповідно до того, наскільки вони є акту-альними для вашої групи. Поясніть свій вибір, використовуючи наведені прикметники (Work in groups of 3–4. Range the problems/barriers from the mind map “Students’ and youth problems” in order of importance to your group. Explain your choice, using the adjectives big, urgent, burning, main, major, chief, most important, baffling, troublesome, recurring, minor, and painful).

3. Працюйте в групах по 3–4 студенти. Оберіть одну проблему/бар’єр, що Ви хотіли б обговорити. Нижче наведено запитання, що допоможуть вам (Work in groups of 3–4. Choose one of the barriers/problems you would like to discuss. Here are some questions to help you develop your discussion):

● Це для Вас серйозна чи другорядна проблема? Поясніть чому. – Is it a serious or minor problem for you? Explain why.

● Коли виникла ця проблема і що стало її причиною? – When did this problem arise and what caused it?

● Чи можете Ви уникнути проблеми? – Can you run away from your problem?

● Ця проблема з тих, що час від часу повторюються, чи з тих, що трапляються одноразово? – Is it a recurring problem or a one-off?

● Знаєте Ви інших студентів, у кого є така проблема? – Do you know any other students experiencing the same problem?

● Які обставини можуть ускладнювати цю проблему? – What circumstances can worsen this problem?

● Чи намагались Ви вирішити її? – Have you ever tried to solve this problem?

● Яким чином Ви намагались її владнати? – In what way did you try to sort it out?

● Які труднощі Ви відчули при її вирішенні? – What do you find a stumbling block to solve it?

● Чи існує швидкий шлях подолання цієї проблеми? – Is there any quick fix for this problem?

● Чи існує людина, яка б могла допомогти Вам владнати цю проблему? – Is there anyone who can help you iron out this problem?

Для роботи в парі студентам можуть бути запропоновані такі вправи:

1. Роки в університеті можуть бути як складними, так і чудовими. Що Вам подобається в студентському житті, а що ні? Заповніть таблицю та покажіть її партнеру. Порівняйте їх. Що в них однакового, а що відрізня-ється? Поділіться з рештою групи Вашими висновками (The years at the university can be both difficult and wonderful. What are some of the things you like about being a student and what makes you sad now and then? Fill in the table and show your list to your partner. Compare them. What is similar and different in your lists? Report your findings to the group):

Мені подобається бути студентом, тому що… (I like being a student because…)

Мені не подобається бути студентом, тому що… (I don’t like being a student because…)

2. Працюйте в парах. Висловіть свою згоду чи незгоду з нижче наведених тверджень. Завершіть їх. Поясніть можливі причини, наслідки та запропонуйте свої шляхи вирішення (Work in pairs. Agree or disagree with the statements given below. Complete each statement. Explain possible reasons, consequences and ways out):

– Студенти часто відчувають непорозуміння з викладачами…– Students have many misunderstandings/conflicts with teachers …;

– Студенти відчувають нестачу друзів... – Students today feel lack of real friends…;

– Студенти сьогодні можуть здаватися недисциплінованими та егої-стичними… – Students today may seem undisciplined and selfish…;

– Студентство сьогодні ледащо… – Students nowadays are lazy…;

– Багато студентів відчувають невпевненість у собі…– Many students feel lack of self-confidence…;

– Студенти часто відчувають страх, тривожність…– Students often feel fear, anxiety…;

– Мотивація студентів вчитися знизилася останнім часом… – Students’ motivation for studying has decreased lately…;

– Студенти не можуть впоратися зі швидкими темпами навчання… – Students can’t cope with the rapid speed of studying …

3. Працюйте удвох. Оберіть п’ять найактуальніших для вас обох проблем, вкажіть деталі, причини та можливі шляхи їх подолання (Work with a partner. Choose 5 the most painful problems for you both and, name the reasons and ways out of these 5 problems of students)

У допомогу студентам на практичних заняттях з іноземної мови доцільно пропонувати словосполучення, фрази, вислови, що можуть використовуватися ними у процесі участі в дискусіях і диспутах. Найбільш вживаними словосполученнями з англійської мови можуть стати такі: на мою думку… – in my opinion…, to my mind…; я вважаю… – I think…; я згоден – I agree; цілком з Вами згоден – I quite agree with you; я повністю згоден з тим, що…– I completely/fully agree with/that…; я схиляюсь до того, щоб погодитися з Вашою ідеєю/твердженням/пропозицією – I tend to agree with your idea/ statement/suggestion; я Вас в цьому підтримую – You have my support on this; я повністю згоден з цим/Вами – I absolutely agree with this/with you; я не згоден – I disagree; я розумію Вашу точку зору, але… – I see your point but…; так, але… – yes, but…; на жаль, я не погоджуюся з … – I’m sorry but I don’t agree with…; боюсь, у мене інша думка – I’m afraid I have to differ; я маю сказати, що абсолютно не згоден – I have to say that I totally disagree; я б хотів додати… – I would like to add… тощо.

За всіх можливих варіантів цей спосіб організації заняття зорієнтований перш за все на висунення творчих ідей та їх подальшу розробку. І найважливішим є те, що задіяними виявляються всі студенти групи.

Використовуючи метод дискусії на заняттях з англійської мови, слід дотримуватись наступних правил:

1. Спонукайте студентів усвідомлювати свої власні припущення, ідеї, питання, які створюються ними в процесі дискусії, тобто ставитися до обраної теми серйозно та вдумливо.

2. Заохочуйте студентів говорити один з одним.

3. Намагайтеся уважно (рефлексивно) слухати те, що говорить студент, і заохочуйте учасників дискусії слухати один одного.

4. Підбадьорюйте студентів, коли вони знаходять аргументи або підтвердження власних ідей та переконань.

5. Показуйте студентам, що те, що вони говорять, змушує вас також задумуватись.

6. Не вважайте, що ви завжди повинні керувати дискусією на заняттях.

7. Не наполягайте на тому, щоб студенти аналізували, обговорювали питання до тих пір, поки не отримають на них відповідь.

8. Використовуйте вправи, показуючи зв'язки, що існують між теоретичною і практичною частинами, тобто перед дискусією проаналізуте декілька правил англійської мови щодо основних норм, наприклад, ділового спілкування, а також вивчіть з ними ключові та найбільш поширені фрази, які можна буде використовувати під час дискусії.

9. Будьте обережні під час констатації власних поглядів, тобто заохочуйте студентів думати самих.

10. Нехай кожен студент приймає участь у бесіді, діалозі та дискусії – нехай кожен учасник буде мати змогу висловити свою думку.

11. Не переоцінюйте важливість практичних знань над теоретичними.

12. Підтримуйте кожного студента, навіть, у випадку, якщо ідеї та думки окремого студента вас перестали цікавити.

13. Не маніпулюйте бесідою, діалогом, дискусією з метою, щоб ваша точка зору виявилася найбільш виправданою.

Що ж дають дискусійні методи в практиці навчання іноземної мови? Дискусійні методи дозволяють усвідомити студентам свої пробіли у знаннях, розвивають суб'єктивну активність, формують комунікативні якості і вміння,дають можливість проаналізувати всю важливість вивчення іноземної мови і підвищують мотивацію до її вивчення,розвивають уміння слухати інших, створюють атмосферу інтелектуального суперництва, тренують стратегію пошуку ідей, дають можливість аргументувати свої ідеї іноземною мовою, тим самим, спонукаючи до поповнення словникового запасу, щоб більш широко обґрунтовувати власну думку. Технологія подібного активного навчання - це така організація навчального процесу, при якій неможливо не приймати участь в пізнавальному процесі. Така технологія включає в себе методи, що стимулюють пізнавальну діяльність студентів, залучають кожного з них у розумову і поведінкову активність і направлена на усвідомлення, відпрацювання, збагачення і особистісне прийняття наявного знання кожним студентом.

Таким чином, перевага розглянутого методу технології активного навчання очевидна. Дискусії з будь-якого питання завжди корисні, тому що сприяють народженню нових думок. Розумне і доцільне використання даного методу значно підвищує розвиваючий ефект навчання, створює атмосферу напруженого пошуку, викликає у студента та викладача масу позитивних емоцій та переживань.