Студентка Макидон В.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

к.п.н. Яковлева В.А.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ „ ГЕОДЕЗІЯ” У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ-ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ

Формування раціональної системи землеволодінь та землекористувань, організації територій сільськогосподарських підприємств, оптимізація використання та охорони земель, управління територіями, створення системи єдиного національного кадастру земель та багато інших питань, пов’язаних з реформуванням земельних відносин. Потребують проведення в значних обсягах геодезичних і землевпорядних робіт. Реалізація політики держави в галузі земельних відносин передбачає забезпечення землевласників та землекористувачів, у тому числі й новостворені сільськогосподарські підприємства, належним планово-картографічними матеріалами.

Для забезпечення якісного та своєчасного виконання цих завдань потрібні кваліфіковані спеціалісти-геодезисти та землевпорядники. Фахівці-землевпорядники працюють у Державному агентстві земельних ресурсів України та його територіальних органів, інститутах землеустрою, центрах державного земельного кадастру, науково-дослідних організаціях, державних установах, місцевих радах та органах самоврядування різних рівнів, інших підприємствах, організаціях і установах.

У навчальному плані підготовки фахівців землевпорядної служби дисципліни геодезичного спрямування займають вагому частину його загального обсягу. Основною з цих дисциплін є «Геодезія».

Мета дисципліни – засвоїти теоретичні і практичні питання, які пов’язані з проведенням геодезичних вимірювань на земній поверхні, використанням програмних засобів для вирішення професійних задач, обчисленням координат і висот пунктів, попередніми зрівнювальними обчисленнями результатів польових вимірювань, створенням геодезичної основи для топографічних зйомок, виконанням топографічних зйомок, виконанням нівелювання.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- розкриття зміст кусу «Геодезія» як наукової дисципліни;

- ознайомлення з основними поняттями геодезії;

- формування системи знань про теодолітну зйомку місцевості, мензульну зйомку і тахеометричну зйомку, а також геометричне і тригонометричне нівелювання;

- ознайомлення з класифікацією державних геодезичних мереж і держаних мереж нівелювання та методами їх побудови;

- здобуття навичок роботи з геодезичними приладами, а також здійснення обчислювальної обробки геодезичних вимірів;

- надання основних поняття про картографічні проекції і проекцію Гаусса;

- ознайомлення з сучасними методами визначення координат пунктів GΡS-методом;

- ознайомлення з процесом виготовлення карт, планів, схем та технічної документації, а також копіювання та множення документів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: закони та постанови уряду з питань розвитку земельних відносин в галузі науки і сільськогосподарського виробництва; інструкції та керівні матеріали з проведення геодезичних робіт; будову геодезичних приладів та електронних геодезичних приладів; технологію проведення наземних геодезичних знімань і процеси камеральної обробки цих знімань з використанням комп’ютерної техніки; способи зображення рельєфу місцевості; способи створення геодезичних мереж згущення; методи складання карт, планів, профілів; способи вирахування площ; способи і методи розв’язання геодезичних задач; способи зрівнювання геодезичних мереж; порядок проведення геодезичних вишукувань для потреб сільського господарства; техніку безпеки під час проведення геодезичних робіт; терміни та визначення основних понять з геодезії; державні стандарти на виготовлення геодезичних приладів; будову, відлікові пристрої та перевірку геодезичних приладів; основні способи геодезичних вимірів у державних геодезичних мережах згущення; принципи дії та роботу на сучасних геодезичних приладах

вміти: складати топографічні плани і карти землекористувань і землеволодінь; визначати площу і складати експлікації; користуватись геодезичними приладами, світлодалекомірами, електронними тахеометрами, комп’ютерами та іншим геодезичним обладнанням; створювати знімальну основу на місцевості за попередньо складеним проектом; виконувати теодолітне, тахеометричне та мензульне знімання місцевості, геометричне і тригонометричне нівелювання; гарантувати безпечне проведення робіт і здійснювати контроль за дотриманням правил охорони праці та пожежної безпеки.

Для ефективного засвоєння матеріалу, передбаченого програмою дисципліни, використовуються такі види навчання: лекції, практичні та лабораторні заняття, навчальні практики, самостійна робота. При цьому дотримуються таких принципів подачі матеріалу.

Під час лекцій розглядають теоретичні питання, щодо загальних відомостей про геодезію, як науку та її завдання в народному господарстві в сучасних умовах, відомості про інструменти та прилади, які застосовуються для виконання геодезичних робіт під час проведення наземних горизонтальних, вертикальних та комбінованих зйомок місцевості, способи обчислення площ земельних ділянок, роботу з топографічними картами тощо.

На лабораторних заняттях вивчають будову приладів, порядок проведення повірок та приведення приладів в робоче положення, способи вимірювань кутів та довжин ліній, перевищень. Навички по роботі з геодезичними приладами набуваються також під час навчальних практик, які проводяться на геодезичному полігоні.

На практичних заняття проводяться камеральні обчислювальні роботи за результатами польових вимірів та складання і оформлення планово-картографічного матеріалу: планів, профілів, робочих креслень по перенесенню проектів в натуру.

Самостійна робота повинна бути націлена на закріплення лекційного матеріалу, оформлення результатів лабораторних і практичних занять, а також передбачає самостійне вивчення деякого програмного матеріалу описового, інформаційного чи дослідницького характеру для поглиблення чи розширення поданого викладачем лекційного та лабораторного обсягу матеріалу.

Для підвищення ефективності вивчення навчального матеріалу розроблений і широко використовується модульний принцип, тестові завдання як в режимі вивчення курсу, так і в режимі контролю знань студентів, використання під час лекцій мультимедійних засобів, комп’ютерної техніки.

Для контролю якості навчання використовуються комплексні контрольні завдання, які містять як теоретичні так і практичні завдання, виконання яких вимагає не тільки теоретичних знань, а й практичних навичок і умінь.

Вивчення дисципліни «Геодезія» базується на знаннях таких загальноосвітніх дисциплін, як математика, фізика, географія, креслення. Знання, здобуті під час вивчення курсу «Геодезія» використовуються такими спеціальними дисциплінами як «Геодезичні роботи в землеустрої», «Землевпорядне проектування», «Картографія», «Фотограмметрія», «Проектування шляхів місцевого значення», «Протиерозійна організація території», а також під час курсового та дипломного проектування.

Розподіл програмного матеріалу по семестрах за видами навчальних занять і послідовність його викладення визначається в робочій програмі, яка розглядається і погоджується на засіданні циклової комісії землевпорядних дисциплін та затверджується заступником директора технікуму по навчальній роботі.

Література:

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К., 1998.

2. Бойко М.Ф., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М. Концептуальні аспекти підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. – 274с.

3. Войтюк Д.Г., Барабаш М.П., Михайлович Я.М., Іщенко Т.Д., Оглядничук Р.В. Комплексное проектирование по общетехническим дисциплинам // Праці Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти». – К., 2002. – С. 38-43.4.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки і психології в ищої школи.– К., 1995

5. Педагогічні технології: наука – практиці навчально-методичний щорічник / О.І. Кульчицька, С.О. Сисоєва, Я.В. Цехмістер / За ред. С.О. Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2002. - Вип. 1. – 281 с.