Филологические науки/1

Филологические науки/1. Методика преподавания языка и литературы.

Новак О.М., к. філол. н. Ковтун О.В.

Вінницький національний технічний університет, Україна

Науковий стиль мовлення на уроках української мови для студентів-іноземців підготовчого відділення для іноземних громадян

Одним із важливих завдань навчання іноземних громадян на підготовчому відділенні є формування у них практичних умінь та навиків володіння мовою спеціальності. Проблеми навчання іноземців мови спеціальності перебували в центрі уваги багатьох методистів упродовж усієї практики викладання мови навчання як іноземної (Клобукової Л.П., Митрофанової О.Д., Мотиної К.І.). Багато методистів підтримують ідею створення вступних курсів до наукового стилю мовлення, під час яких студенти отримують певну кількість лексико-граматичного матеріалу, що полегшує їхню адаптацію до перших занять із загальноосвітніх дисциплін (Варава С.В., Груцяк В.І., Шустикова Т.В., Воронкова І.А., Журкіна Н.В.).

На цьому етапі студенти ще не опанували граматику української мови, не володіють необхідним мінімумом граматичних конструкцій наукового стилю мовлення. У той же час у разі відсутності науково обґрунтованої міжпредметної координації їм на заняттях із різних дисциплін необхідно засвоювати дуже багато нових лексичних одиниць-термінів, часто синонімічних. У зв’язку з цим надзвичайної актуальності набуває вивчення наукового стилю мовлення і міжпредметна координація в сенсі подання нової лексики і використання граматичних конструкцій [2,3].

Проте існує й інша точка зору, згідно з якою починати навчання спілкування в навчально-професійній сфері доцільно лише в ІІ семестрі, оскільки на цей час іноземні студенти вже опанували українську мову в обсязі базового курсу, а також вивчили початкові курси загальноосвітніх дисциплін [6,10].

Але за такої організації навчального процесу в І семестрі викладач мови виключений із процесу формування мови спеціальності студентів, тому в них виникають труднощі у вивченні загальноосвітніх дисциплін. Крім того зазначимо, що на деяких підготовчих факультетах у І семестрі загальноосвітні дисципліни викладаються студентам на основі інтеграційного підходу, який не передбачає обов’язкового формування студентських груп за майбутніми спеціальностями і викладання профільних для кожного напрямку підготовки загальноосвітніх дисциплін (вони вивчають інтегрований курс природничих наук). Такий підхід багато в чому зумовлений організаційними проблемами (що не зазначено в статтях цих методистів), а саме – трудністю формування груп з урахуванням профілю навчання у зв’язку з нерівномірним прибуттям на навчання студентів-іноземців. У цьому разі, на наш погляд, предметна і комунікативна компетенція в навчально-професійній сфері не може бути сформована належним чином.

При цьому введення основних наукових понять навчальної дисципліни здійснюється викладачем предмету, а їх закріплення й вивчення граматичних та синтаксичних конструкцій, необхідних для вирішення комунікативних завдань, проводитися викладачем мови. Таким чином, вирішується проблема предметної компетентності викладача мови [2,3].

Доцільність уведення аспекту “Науковий стиль мовлення” вже на ІІІ тижні навчання.

Вивчення НСМ студентами-іноземцями поділяється на 3 етапи, 2 з них припадають на І семестр, та 3-ій – на ІІ.

Зміст І етапу вивчення мови спеціальності складає вступний курс до наукового стилю мовлення. Мета цього етапу – ознайомити студентів із лексико-граматичним мінімумом, необхідним для успішної роботи на перших заняттях із профілюючих загальноосвітніх дисциплін.

Уважаємо за доцільне проводити вивчення вступного курсу протягом 4‑х тижнів із розрахунку 4 години на тиждень. У групах інженерного профілю математику і креслення починають вивчати на V тижні, тому навчання наукового стилю мовлення слід починати вже на III тижні. Так, на III тижні студентам запропоновано два уроки – “Числа” й “Арифметичні дії”, а на IV – “Лінії” і “Кути”. Таким чином, на час уведення математики і креслення студенти вже володітимуть деяким лексико-граматичним мінімумом. На VI тижні починають вивчати фізику, на VII – хімію, тому на V тижні студентам запропоновано два уроки – “Фізичні явища” і “Фізичні величини”, а на VI – “Що вивчає хімія?” і “Молекули й атоми”.

На наш погляд, щоб уникнути запам’ятовування студентами окремих речень “без усвідомлення того або іншого мовного явища” [5], про яке говорять супротивники вивчення наукового стилю в І семестрі, у вступному курсі головну увагу слід приділяти роботі з лексикою. З метою зняття відомої проблеми “двох труднощів” уведення термінів і понять слід проводити на базі вже знайомих студентам із граматичного курсу української мови конструкцій [11].

Дієслівне керування необхідно демонструвати тільки в межах вивчених відмінкових форм, наприклад, на III тижні навчання, коли студенти знають тільки знахідний відмінок у значенні об’єкту, дієслово позначати слід уводити як позначати що – цифри 2 і 5 позначають число 25, але уникати вживання форм орудного і родового відмінків.

Аналогічно – згідно із змістом базового курсу української мови – слід уводити й інші синтаксичні і граматичні конструкції. Зокрема, уживання конструкції із використанням слів у порівняльному ступені більше/менше може бути введено як що більше, що менше – 5 більше ніж 2; 3 меньше, ніж 7. Уживання форм родового відмінку в конструкціях більше/менше від слід опустити, у зв’язку з тим, що на цьому етапі навчання студенти ще не вивчали форми числівників у родовому відмінку. Крім того, уживання числівників у формі родового, а також давального та інших відмінків є досить важким для іноземних студентів. Тому конструкцію з числівниками у формі давального відмінку що дорівнює чому ми вважаємо за доцільне замінити спрощеною спеціально для раннього етапу навчання конструкцією типу: 1 додати (плюс) 2 буде 3 і т.п. Така організація навчального матеріалу дозволяє добре відпрацювати вживання числівників у формі називного відмінка (форми знахідного відмінка в наведених конструкціях збігаються з формами називного), що має стати базою для подальшого вивчення словозміни числівників. Це значною мірою полегшує навчання студентів, які у іншому випадку змушені просто завчати ,запам’ятовувати усі інші відмінкові конструкції.

У зв’язку з тим, що на цьому І етапі презентацію нової лексики здійснює викладач мови, випереджаючи викладача загальноосвітніх дисциплін, важливим є виділення мінімуму термінологічної лексики, яку викладач мови може легко ввести за допомогою ілюстрацій, перекладу або елементарних визначень.

Перше знайомство з підмовою математики студенти починають із понять цифра, число. Далі вони ознайомляться з числівниками української мови (1 – один, 2 – два і т.д.), з назвами арифметичних дій (додавання,віднімання і т.д.) і їх компонентів, а також із читанням знаків (наприклад: 1 плюс 2 будет 3. 1 – це доданок, 2 – це теж доданок, 3 – це сума).

Під час вивчення матеріалу, що передує введенню креслення, студенти ознайомляться з поняттям лінія і назвами ліній (горизонтальна / вертикальна / нахилена; паралельні / перпендикулярні лінії), а також із поняттями кут, і видами кутів (прямий / гострий / тупий кут), що супроводжується ілюстраціями.

На заняттях, присвячених знайомству з підмовою фізики, викладачі мови вводять поняття фізичне тіло (Земля – це фізичне тіло), механічне явище (Земля рухається, це механічне явище), оптичне явище (Сонце світить, це оптичне явище), фізичне явище (механічні та оптичні явища – це фізичні явища), фізичні величини (характеристика тіла чи явища), із назвами фізичних величин українською мовою (температура, маса, довжина, час) [9].

І, нарешті, під час вивчення матеріалу, що передує введенню хімії, студенти ознайомляться з поняттям хімічний елемент, з назвами основних хімічних елементів українською мовою, а також з поняттям речовина (хімічні елементи утворюють речовину – вода – це речовина), молекула (речовина ділиться на молекули Н₂ – це молекула водню) і атом (атом – це частина молекули) та з елементарним визначенням хімії, фізики, математики як науки.

Таким чином, на наш погляд, може бути досягнута зазначена мета – студенти отримають лексико-граматичний мінімум, необхідний їм для успішної роботи на перших заняттях із профілюючих дисциплін, що сприятиме зняттю труднощів, які виникають під час уведення загальноосвітніх дисциплін. А з VII тижня студенти вивчатимуть основний курс наукового стилю мовлення.

Зміст ІІ етапу складають скоординовані на лексико-граматичному рівні вступні курси до загальноосвітніх дисциплін і заняття основного курсу наукового стилю мовлення в І семестрі. На цьому етапі, як і в наступному (третьому), уведення термінів і визначення наукових понять здійснюють викладачі загальноосвітніх дисциплін. А викладач мови займається відпрацюванням лексики, перенесенням її в активний запас студента і на базі цієї лексики вводить нові граматичні і синтаксичні конструкції, характерні для наукового стилю мовлення [4].

Зокрема, на заняттях із математики під час вивчення вступного курсу студенти знайомляться з наступними темами: “Математика як наука”, “Цифри і числа”, “Математичні знаки і арифметичні дії”, “Дроби”, “Відношення і пропорції”, “Проценти”, “Основні поняття геометрії”, “Означення тригонометричних функцій”.

На заняттях із наукового стилю мовлення на цьому етапі студенти, зокрема, знайомляться з визначенням поняття (конструкції Що це? Що називають як/чим), класифікацією об’єктів і явищ (види, типи, що належить чому, до чого.), характеристикою об’єкту за складом (що складається з чого, що входить до складу чого), характеристикою об’єкту за властивостями (що характеризується чим, що володіє чим, що відрізняється чим), характеристикою руху об’єкту (що рухається відносно чого, що знаходиться у стані спокою відносно чого) і т. д.

На ІІ етапі вживання конструкцій, наведених у І етапі, розширюється за рахунок використання нового граматичного матеріалу, який студенти вже вивчили на цей час на заняттях із базового курсу української мови. Наприклад, якщо на І етапі вживання дієслова мати було продемонстровано тільки в рамках конструкції що має що (у зв’язку з тим, що в базовому курсі був уведений тільки знахідний відмінок), то на ІІ етапі студенти вивчають синонімічну конструкцію що володіє чим і протилежну за значенням конструкцію що немає чого (тому що у базовому курсі вже було введено орудний і родовий відмінки). Уживання дієслова вимірювати розширюється від вимірювати що (знахідний відмінок) до вимірювати що чим / за допомогою чого (орудний і родовий відмінки). Крім того, у зв’язку з тим, що студенти вже ознайомилися на заняттях із базового курсу української мови з формами давального відмінку, з’являється можливість елементарну конструкцію 1 додати/плюс 2 буде 3 замінити конструкцією, що містить числівники у формі давального відмінку що дорівнює чому.

Зміст ІІІ етапу складає вивчення основного матеріалу загальноосвітніх дисциплін паралельно з основним курсом наукового стилю мовлення у ІІ семестрі.

На заняттях із НСМ ІІІ етапу основна увага приділяється синтаксичній організації наукової мови – розглядаються типи відносин у структурі простого і складного речень: зокрема, вираження визначальних, цільових, причинно-наслідкових, умовно-тимчасових, допустових відносин.

Таким чином, організація навчального процесу на підготовчому факультеті, яка передбачає концентричне подання навчального матеріалу з урахуванням міжпредметної координації в умовах єдиного мовного освітнього середовища, що продемонстровано на прикладі інженерно-технічного профілю, дозволяє підвищити ефективність навчання студентів мови спеціальності і може використовуватися для всіх інших напрямків підготовки студентів.

Література:

1. Варава С. В., Груцяк В. И. Задачи и структура вводно-предметного и основного курсов по научному стилю на подготовительном факультете Теоретические и методические основы технологий предвузовского обучения российских и иностранных студентов: материалы Всерос. науч.-метод. конф., посвящ. 45-летию Рос. ун-та дружбы народов. – М. : Изд-во РУДН, 2005. – С. 66–70.

2. Груцяк В. И. Русист и предметник: аспекты взаимодействия // Русское слово в мировой культуре: материалы Х Конгресса МАПРЯЛ. Санкт-Петербург, 30 июня – 5 июля 2003 г. – СПб.: Политехника, 2003. – Т. 4.– С. 130–133.

3. Груцяк В. І. Про формування єдиного мовного освітнього середовища на підготовчому факультеті для іноземних громадян / В. И. Груцяк // Нові технології навчання. – 2008. – Вип. 52. – С. 53–59.

4. Дорохова О. В. Модель интегативного предвузовского обучения иностранных студентов общеобразовательным дисциплинам // Предвузовская подготовка иностранных студентов в СПбГПУ. – СПб.: Изд-во политехн. ун-та, 2005. – Вып. 3. – С. 27–48.

5. Клобукова Л. П. Обучение языку специальности –М.:МГУ,1987.–80с.

6. Кутузова Г. И. Проблемы подготовки иностранных студентов к обучению в российских вузах на занятиях по русскому языку // Мир русского слова. – 2004. – № 4. – С. 68–74.

7. Митрофанова О. Д. Научный стиль речи: проблемы обучения. – М.:Рус. яз.,1985.– 232 с.

8. Мотина Е. И. Язык и специальность: лингвометодические основы обучения русскому языку студентов-нефилологов. – М.: Рус. яз., 1983. – 170 с.

9. Русский язык. Научный стиль: учеб. пособие для студентов-иностранцев подгот. ф-ов инженер.-техн. профиля / З. П. Блудова, С. В. Варава, В. И. Груцяк, Л. П. Ярошек. – Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2006. – Ч. 1. – 158 с.

10. Стародуб В. В. Актуальные проблемы обучения иностранных студентов русскому языку // Предвузовская подготовка иностранных студентов в СПбГПУ. – СПб.: Изд-во Политехн. ун-та, 2005. – Вып. 3. – С. 64–78.

11. Шустикова Т. В., Воронкова И. А., Журкина Н. В. Вводно-предметный курс как старт в обучении научному стилю речи // Язык как фактор интеграции образовательных систем и культур. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2007. – Вып. 2. – С. 277–279.