Гроза М.Е., Дашевська Л.М.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

ЗНАЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНОМУ ВНЗ

В умовах стрімкого розвитку науки і техніки, швидкого накопичення і оновлення інформації неможливо навчити людину на все життя, необхідно закласти в ньому інтерес до накопичення знань, навчити навчатися. Сучасний світ вимагає нових підходів до забезпечення професійного формування особистості, що дозволяють студентам в процесі професійної підготовки сформувати особистісні якості, що сприяють адаптації до постійно мінливого суспільства. Це соціальне замовлення суспільства вносить зміни в систему освіти, перевагою якої стає навчання, орієнтоване на саморозвиток, самоосвіту та самореалізацію особистості майбутнього фахівця. Тому в системі вищої освіти необхідно приділяти більше уваги підготовці студентів до активної творчої самостійної діяльності.

У сучасній концепції іншомовної освіти значною категорією є полікультурна мовна особистість. Одним з провідних якостей мовної особистості є її здатність і готовність самостійно й усвідомлено вивчати іноземну мову і освоювати іншомовну культуру.

Самостійна робота по вивченню іноземної мови - це форма навчальної діяльності, при якій студенти більше вчаться ніж вчать. Знання, отримані самостійно, міцніші, ніж отримані в готовому вигляді від викладача. В ході самостійної роботи кожен студент безпосередньо стикається з новим матеріалом, концентрує на ньому свою увагу. Тут проявляються його індивідуальність і особистісні інтереси, активність, ініціатива і творчий підхід. Крім цього, самостійна робота з дисципліни сприяє також розвитку таких якостей конкурентоспроможного фахівця як, комунікабельність, мобільність, вміння застосовувати знання на практиці, націленість на успіх, самостійність і організованість. Все це сприяє підвищенню рівня практичного володіння іноземною мовою.

Модель організації самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ складається з наступних компонентів: суб'єктного, представленого студентом і викладачем; мотиваційного - цільового, що включає вибір мети і визначення мотиву самостійної діяльності; змістовного, в який входить визначення обсягу і структури змісту навчального матеріалу, відведеного на самостійну роботу студентів; організаційно - діяльнісного, що містить у собі різні види і типи завдань студентам, визначені для виконання під час самостійної роботи; котрольно-регулювального, що включає контроль і корекцію результатів самостійної роботи; результативно-оцінювального компонента, представленого аналізом і оцінкою результатів самостійної діяльності студентів; компонента «умови реалізації», що включає психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні умови організації самостійної роботи студентів.

Самостійна навчальна діяльність студентів в області оволодіння іноземною мовою стає на сучасному етапі розвитку освіти найважливішим компонентом навчального процесу у зв'язку з приєднанням України до Болонського процесу та переходом до інноваційних освітніх технологій, які орієнтовані на розвиток здатності учнів до самостійного вивчення мови, на формування їх комунікативної компетенції, а також на розвиток креативності у вирішенні різних завдань засобами мови, що вивчається.

Програма дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням», розроблена у відповідності з Державним освітнім стандартом, акцентує важливість ролі самостійної роботи у процесі навчання іноземної мови, таким чином, абсолютно правомірною є заява про те, що самостійна робота у вивченні іноземної мови є найважливішою і невід'ємною частиною іншомовного навчання.

Значну роль має самостійна робота студентів в немовних вузах, де на вивчення іноземних мов відводиться недостатньо часу, і існує тенденція до скорочення аудиторних занять. Вміння самостійної пошукової діяльності є важливою умовою подальшої безперервної самоосвіти фахівця. Отже, одним із пріоритетних завдань іншомовної освіти у вищій школі є розвиток готовності студентів до самостійної діяльності. Однак досвід викладання в немовному ВНЗ свідчить про те, що має місце недостатній рівень сформованості навичок та вмінь самостійної роботи.

Успіх від спільної діяльності викладача і студента в більшості залежить від вибору придатних форм і видів занять для організації самостійної роботи. При вивченні іноземної мови організація самостійної роботи повинна представляти єдність трьох взаємопов'язаних форм:

1. Аудиторна самостійна робота.

2. Позааудиторна самостійна робота.

3. Творча самостійна робота.

При виборі форм організації самостійної роботи, викладач повинен прагнути забезпечити максимальну мотивацію студента. Необхідним тут є точне визначення обсягу завдання і вибір оптимального часу на його виконання з урахуванням індивідуальних можливостей кожного студента. Завищені вимоги до виконання та об'ємність завдання можуть значно знижувати мотивацію навчання студентів.

Слід підкреслити, що самостійна робота повинна стати основою освітнього процесу, чинником формування професійно значущої компетенції. Це передбачає орієнтацію на активні методи оволодіння знаннями, розвиток творчих здібностей студентів, перехід від потокового до індивідуалізованого навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості. Мова йде не просто про збільшення годин на самостійну роботу. Посилення ролі самостійної роботи студентів означає принциповий перегляд організації навчально-виховного процесу у ВНЗ, який повинен будуватися так, щоб розвивати вміння вчитися, формувати у студента здатності до саморозвитку, творчого застосування отриманих знань, способами адаптації до професійної діяльності в сучасному світі, підвищенню конкурентоспроможності українських фахівців.