Ямшинська Н.В.

Національний технічний університет України «КПІ»

ЗНАЧЕННЯ ВХІДНОГО КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ТА ПОДАЛЬШИЙ ЇХ МОНІТОРИНГ

Сьогодні іноземна мова, як обов'язковий компонент програми підготовки висококваліфікованого спеціаліста в будь-якій галузі, перш за все, покликана готувати студентів до конкуренції на ринку праці, створювати умови для масштабнішого здійснення програм міжнародного освітнього, наукового і професійного обміну, розширювати кругозір і підвищувати загальну гуманітарну культуру студентів.

Зараз в умовах підвищення вимог до кваліфікації випускників спостерігається паралельне зростання вимог до рівня володіння ними іноземної мови. На сьогоднішній день вже не достатньо володіти іноземною мовою на базовому рівні, треба демонструвати більш високий рівень знання мови не тільки на рівні ситуативного мовлення, але і в професійному плані. Відповідно до нових вимог сьогодення змінюються і система навчання, а також методи і прийоми навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах. Навчання іноземним мовам у вузах  нелінгвістичного профілю вимагає значних змін для того, щоб відповідати потребам сучасного етапу економічного, соціального і культурного розвитку суспільства.

В зв’язку з новими тенденціями в системі викладання іноземної мови треба говорити і про зміни у ставленні до функцій контролю рівня володіння студентами мовою.

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне одержання викладачем об'єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію викладач одержує в процесі контролю навчально-пізнавальної діяльності як учнів у середній школі, так і студентів вищого навчального закладу.

Контроль означає виявлення, установлення й оцінювання знань учнів, тобто визначення обсягу, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, пробілів у знаннях, навичках й уміннях не тільки в окремих студентів, а й у всієї групи для внесення необхідних коректив у процес навчання, для вдосконалювання його змісту, методів, засобів і форм організації.

Сама структура контролю передбачає, в загально дидактичному плані, функціонування зворотного зв'язку, без якого «неможливо забезпечити регулювання і своєчасне корегування цього процесу, проектування і конкретизацію нових цілей навчання». Ця функція контролю дозволяє викладачу керувати навчальним процесом, діяти осмислено і системно. Розглянута крізь призму теорії управління функція зворотного зв'язку є необхідною для нормального перебігу навчального процесу, в якому взаємопов'язані дві підсистеми: керуюча (викладач) і керована (студент). Подібна єдина система дозволяє здійснювати гнучке варіювання навчання шляхом використання різних прийомів управління. Контроль є важливою й необхідною складовою частиною процесу навчання і припускає систематичне спостереження викладача за ходом навчання на всіх етапах навчального процесу.

Контроль є дуже важливим на кожному етапі навчання, але для викладача, який починає працювати з групою студентів будь-якого курсу навчання, необхідним є отримання результатів вхідного тестування, на основі даних якого він може правильно спланувати і направити свою подальшу роботу з цією групою студентів.

Відомо, що необхідність корекції процесу навчання існує завжди, оскільки вона залежить від рівня і індивідуальних відмінностей тих, хто навчається. Саме тому для ефективного навчання контроль необхідний завжди [2]. Тільки на основі його результатів можлива корекція процесу навчання, поглиблення пізнань, поява і підтримка інтересу, а також виправлення помилок. Але результати вхідного контролю дають можливість викладачеві правильно зробити акцент на тому, який матеріал викликає труднощі у студентів, а який не потребує додаткового глибокого вивчення.

Форми проведення вхідного контролю визначаються на засіданні кафедри і проводяться у формі тестування [1]. Матеріали вхідних тестів складаються на основі програми середньої школи (для 1 курсу), або на основі матеріалу пройденого на попередніх курсах (для інших курсів).

Завдання тесту чи контрольної роботи для вхідного контролю повинні включати всі види мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма, щоб викладач міг в повному обсязі та об’єктивно оцінити рівень знань студентами матеріалу, що був вивчений ними раніше.

В таблиці 1 наведені дані вхідного контролю з іноземної мови, проведеного зі студентами на різних курсах. Як бачимо, студенти 1 курсу, що прийшли після закінчення загальноосвітньої середньої школи показують не досить високі результати рівня володіння іноземною мовою. Студентів, які б володіли рівнем А взагалі не має, а рівень В і С мають відповідно лише 0,9% і 6,4 % студентів, решта показують рівні D, E, Fx. Ці дані свідчать про наявність невідповідностей в програмах підготовки між середньою та вищою школами та низький рівень підготовки школярів.

Як ми бачимо ситуація змінюється на 2 курсі: вже більше студентів показує рівень А(9,3%) та В (18,02%). Це свідчить про те, що система навчання у ВНЗ, де студент повинен опрацювати більшу частину матеріалу самостійно, змушує студентів більш свідомо ставитись до вивчення іноземної мови.

Курс	Писали тест (кіл-ть студентів)	Рівень знань англійської мови
		A	B	C	D	E	Fx
1	218 (100%)	0 (0%)	2 (0,9%)	14 (6,4%)	35 (16%)	38 (17,5%)	129 (59,2%)
2	172 (100%)	16 (9,3%)	31 (18,02%)	52 (30,23%)	41 (23,84%)	32 (17,5%)	0 (0%)

Таблиця 1. Результати вхідного контролю студентів 1 та 2 курсів.

Важливо зазначити, що кваліфікація викладача визначається умінням використовувати прийоми контролю для стимулювання роботи студента, умінням організувати навчання на основі одержаної під час контролю інформації про рівень сформованості навиків і умінь.

Література:

1. Алещанова И. В., Бурдоленко Л. М. Тестирование как метод педагогического контроля качества знаний студентов // Известия Волгоградского гос. технического ун-та. Сер. Новые образовательные системы и технологии обучения в вузе. Вып. 2. - 2005. - № 4. - С. 64-66.

2. Глухих Я.А. Оценка исходного уровня базовых знаний студентов по дисциплине “иностранный язык” (placement test) и последующий их контроль // Фундаментальные исследования №2, 2007 С. 52-55