Филологические науки/

6. Актуальные проблемы перевода

Захарова Л. М. – канд. філол. наук,

Дворецька І. В. – викладач

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»

Фразеологічна реалізація та особливості перекладу концепту «світ» в англійській та українській мовах

Концепт є провідним поняттям сучасної лінгвістики. Найбільш цікавими концептами для лінгвістів є ті, які дуже тісно пов'язані із культурою певного народу та найяскравіше відображають специфіку його колективної свідомості. Хоча поняття «концепт» використовують представники багатьох напрямків лінгвістики, досі не існує єдиного визначення. І це свідчить не про відсутність тотожних поглядів щодо природи і функцій концепту, а про величезну кількість його ознак і властивостей [6, с. 46].

У дослідженні представлені точки зору таких лінгвістів та мовознавців, як Р. П. Зорівчак, Т. В. Радзієвська, А. В. Паршин, В. Н. Комісаров,
Г. Е. Мірам, А. М. Приходько, М. А. Федоров, С. Г. Воркачев. Надаються визначення концепту та фразеологічної одиниці, а також прийоми перекладу фразеологізмів.

Необхідно наголосити на тому, що концепт має такі ознаки:

1) концепт являє собою ідеальний об'єкт;

2) областю локалізації концепту є свідомість людини;

3) концепт не існує ізольовано, він знаходиться в тісному взаємозв'язку з іншими концептами;

4) концепту властива національно-культурна специфіка;

5) концепт реалізується мовними засобами;

6) концепт має досить складну багаторівневу структуру;

7) тип концепту і методика його опису залежить від того явища, яке співставлене йому в світі. У відповідності зі сказаним, найбільш вдалим видається визначення С. Г. Воркачева, який вважає, що концепт є одиницею колективного знання/свідомості, що має мовне вираження і певну етнокультурну специфіку [2, с. 70].

Дослідити певний концепт найбільш доцільно за допомогою фразеологічних одиниць, оскільки вони є своєрідним ключем до пізнання менталітету нації. Тому дослідження концепту «світ» є ключовим завданням в даній роботі.

На думку Р. П. Зорівчак, фразеологізми є однією з універсалій мови. У них відображено історію народу, його своєрідну культури та побут. Людський фактор відіграє величезну роль у фразотворенні, тому що більшість фразеологізмів пов'язана з людиною, різноманітними сферами її діяльності. Р. П. Зорівчак наголошує на тому, що фразеологія кожної мови, при всій своїй граматичній та семантичній своєрідності, не існує ізольовано від цілісної системи мови. По суті, фразеологічна підсистема є тією ділянкою мови, де концентрується уся її специфіка. Історія народу, звичаї, культура, цивілізація, література, навіть погода й прийом харчування − усе це знаходить відображення у фразеології [3, с. 11].

У нашому дослідженні ми розглядали концепт «світ/the world», а саме його фразеологічну реалізацію. Ми з'ясували, що це комплексне поняття, яке охоплює цілу низку понять або субконтекстів. Оскільки цей концепт означає все живе, весь світ, людство, життя і час, тому ми детальніше зупинимось на субконтекстах, які безпосередньо пов'язані з людиною, розглянемо фразеологічні одиниці, що відображають зовнішній та внутрішній світ людини. Зовнішній світ у нашому розумінні є все те, що пов'язано з людиною у суспільстві, а саме її життя та час, що представлено в роботі 477 фразеологічними одиницями. Внутрішній світ людини представляє собою психологічні стани і пов'язаний з її душею, розумом, серцем, настроєм, характером, пам’яттю, емоціями і становить 525 фразеологічних одиниць.

Якщо аналізувати групи фразеологічних одиниць з кожним концептом окремо, спостерігаємо таку тенденцію: найбільша кількість фразеологічних одиниць представлена на позначення зовнішнього концепту «час» Оскільки чітко виокремити внутрішній концепт практично неможливо, наприклад, деякі концепти можуть позначати як настрій, так і почуття, ми створили групу найбільш близьких концептів за своїм значенням. І ми виділили п’ять груп фразеологічних одиниць. Зокрема, три групи на позначення внутрішнього світу:

1. душа, дух, характер, серце, воля – 175 одиниць;

2. почуття, емоції, настрій – 217 одиниць;

3. розум (відсутність розуму), пам'ять, думка – 133 одиниці;

і дві групи на позначення зовнішнього світу:

4. час – 267 одиниць;

5. життя, світ – 210 одиниць.

Встановлено, що найбільша кількість фразеологізмів на позначення концепту зовнішнього світу «час» – 267 одиниць (27%). Чому ж спостерігається дана тенденція? В нашій мові, безперечно, слово «час» є багатозначним, але англійське “time” володіє більшим потенціалом змісту. Навіть беручи до уваги граматичну категорія часу, відомо, що в англійській мові категорія часу представлена більшою кількістю часів, ніж в українській. До того ж, англомовна спільнота цінує час, розглядає його як цінність – “Time is money”, що не можна простежити в нашому суспільстві [8, с. 94].

Тому в англійській мові концепт зовнішнього світу «час» представлений великою кількістю фразеологічних одиниць. Що до внутрішнього світу, то найбільша кількість одиниць налічується в групі «почуття, емоції, настрій» – 217 одиниць. Можна спостерігати, як англомовна спільнота реагує на зміну подій, які емоції можуть нахлинути, і як настрій впливає на діяльність індивіда:

· be neither to hold nor to bind – бути дуже схвильованим;

· be at a gaze – бути в стані збентеження [1].

Кожен з фразеологізмів є унікальним і має свій набір прийомів та засобів перекладу, навіть тип перекладу є різним. За А. В. Паршиним [6] розрізняють такі типи перекладу:

· за формою презентації тексту перекладу і тексту оригіналу;

· за основною прагматичною функцією;

· за повнотою та типом передачі смислового змісту;

· за відношенням типів мови перекладу та мови оригіналу;

· за характером відповідності тексту перекладу до тексту оригіналу;

· за характером суб’єкта перекладацької діяльності і його відношення до автора перекладеного тексту;

· первинність тексту оригіналу;

· за типом перекладацької сегментації та способом переробки перекладеного матеріалу.

Що стосується типу адекватності, в нашому випадку це прагматично (функціонально) адекватний переклад – переклад, що правильно передає основну комунікативну функцію оригіналу [6].

Г. С. Мірам наголошує, що слово «адекватний» означає «однаковий, тотожний», через це вчені почали уникати терміна «адекватність», а замість нього вживати термін «еквівалентність» («рівнозначність»). В обох випадках мова йде ступінь відповідності текстів оригіналу та перекладу, які мають бути тотожними, але цього майже неможливо досягнути на практиці. І адекватність, і еквівалентність перекладу не можуть бути повними. Еквівалентність – одне з головних завдань перекладача, яке полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, спільність змісту оригіналу і перекладу є дуже значною [5].

В. Н. Комісаров зазначав, що еквівалентність перекладу залежить від максимальної ідентичності всіх рівнів змісту текстів оригіналу і перекладу. Одиниці оригіналу і перекладу можуть бути еквівалентні одна одній на всіх п'яти рівнях або тільки на деяких із них. В. Н. Комісаров розрізняє 5 рівнів (типів) еквівалентності перекладу і оригіналу. Еквівалентність перекладу досліджених нами одиниць представлено також на 5 рівнях [4, с. 134]:

1) мети комунікації: bear two faces under one hood – лукавити;

2) опису ситуації: can’t say boo to a goose – і мухи не скривдить;

3) висловлювання: funny dog – весельчак;

4) повідомлення: heart bleeds – серце кров’ю обливається;

5) мовних знаків: die with laughter – вмирати від сміху [1].

Детальніше розглянемо прийоми перекладу фразеологізмів на позначення концепту «світ». Ми відібрали 1002 англійські фразеологічні одиниці та їх українські відповідники. Відомо, що перекладати фразеологізм можна двома способами: фразеологічним та нефразеологічним. Звичайно, переклад за допомогою фразеологічного способу є більш доцільним, але не завжди перекладач в змозі відшукати еквівалент чи аналог певного англійського фразеологізму, тому використовує лексичний, описовий або дослівний переклад (калькування). Дослідивши природу використання даних засобів, встановлено, що при перекладі фразеологічних одиниць з концептом «світ» найчастіше використовувався описовий переклад, а саме у 316 (32%) випадках, тобто перекладач пояснював семантичне та конотативне значення, подаючи тлумачення фразеологічного звороту. Описово найчастіше передавались такі фразеологічні одиниці, які не містять аналогів в українській мові і які б не були зрозумілі при дослівному перекладі:

· give one heebie- jeebies – призводити до нервового збудження;

· between hay and grass – в юнацькому, молодому віці;

· diamond of the first water – людина з чудовими позитивним якостями [1].

Обидві нації мають різну культуру, фонові знання, тому одне й те саме поняття передається різним поєднанням слів. На другому місці за частотою використання – аналог – у 255 випадках (25%):

· as much love as there is between the old cow and haystack – любить, як кішка мишку;

· consult with one’s pillow – ранок вечора мудріший;

· dead above the ears – дурний, аж світиться [1].

У багатьох випадках перекладач застосовував повні або часткові еквіваленти. Звичайно, повних еквівалентів виявилось досить мало. І це пояснюється відмінністю двох націй, культура та світогляд яких значно відрізняються одне від одного. Лише у 53 (5%) випадках було застосовано повний еквівалент для передачі змісту англійського фразеологізму українською мовою:

· be in the seventh heaven – бути на сьомому небі;

· break one’s heart – розбити серце;

· kill the time – убивати час [1].

На відміну від повних еквівалентів, часткових еквівалентів більша кількість в українській мові. Тому, за частотою використання часткові еквіваленти займають третє місце. Зокрема, часткові еквіваленти були застосовані у 163 випадках (16%):

· die away from one’s memory – випасти з пам’яті;

· give free play – дати волю почуттям;

· agree like cats and dogs – жити, як кішка з собакою [1].

Лексичний переклад було застосовано у 140 випадках, що складає 14% від загальної кількості. Тобто, в більшості випадків, перекладач, не будучи спроможним знайти фразеологічний відповідник, передає значення одиниць за допомогою одного слова. Такий переклад зазвичай відбувається із втратою стильового забарвлення та прагматичного потенціалу. Майже кожного разу відбувається нейтралізація, рідше – емфатизація:

· come to life – ожити;

· jog one’s memory – нагадати;

· time to come – майбутнє [1].

Калькування (дослівний переклад) було використано у 75 випадках, що складає 8%. Це пояснюється тим, що перекладач, намагаючись зберегти образність оригіналу при перекладі фразеологізму, який не має еквіваленту чи аналогу в рідній мові, використав дослівну передачу образу в іноземній фразеології. У результаті калькування ми отримуємо вираз, чия образність без труднощів сприймається українським читачем та не створює враження невідповідності загальноприйнятим нормам української мови:

· peace time/time of peace – мирний час;

· hour after hour – година за годиною;

· mixed feelings – змішані почуття [1].

Тенденція використання прийомів перекладу фразеологічних одиниць на позначення концепту «світ» представлена на рис. № 1.

Рис. 1. Співвідношення прийомів перекладу фразеологічних одиниць
з концептом «світ» українською мовою

Отже, при перекладі фразеологічних одиниць застосовується описовий переклад, аналог, частковий еквівалент, лексичний еквівалент, відносно рідше на допомогу приходять повні еквіваленти та калькування. Проте для перекладу фразеологізмів на позначення кожного з концептів, а саме душа, дух, характер, серце, почуття, емоції, настрій, розум (відсутність розуму), пам'ять, думка, час, життя, світ, спостерігалось різна частота використання. Наведена вище схема є середньостатистичною для всіх концептів разом.

Література:

1. Англо-український фразеологічний словник / Уклад. К. Т. Баранцев. –
К.: Знання, 2005. – 1052 с.

2. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании /
С. Г. Воркачев. – М: Филологические науки, 2001 – № 1. – С. 64-72.

3. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою) /
Р. П. Зорівчак. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1989. − 216 с.

4. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Учеб.для
ин-тов и фак. иностр. яз./ В. Н. Комиссаров. – М.: Высш. шк., 1990. –
253 с.

5. Мирам Г.С. Основы перевода: курс лекций; учебное пособие /
Г.С. Мирам и др.]. – К.: Эльга , Ника-Центр, 2002. – С. 248.

6. Паршин А. В. Теория и практика перевода [Електронний ресурс] /
А. В. Паршин . – Режим доступу: http://linguists.narod.ru/downloads.html#parshin

7. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. – Запоріжжя: Прем'єр, 2008. –
332 с.

8. Федоров М. А. Восприятие времени в русской и американской культурах (концептуальный анализ на материале фразеологии русского и английского языков) / М. А. Федоров – Улан-Удэ: Изд-во Бурятского госуниверситета, 2011. – 98 с.