Кикоть В. М. к. ф. н.,Гавеля А. В.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту

 

Типологія стилістичних засобів експресії та їх переклад

 

Для творів А. Мердок характерні традиційні денотати алюзій, а саме – відомі соціально-культурні явища, особистості, історико-географічні реалії, назви літературних творів, їхні персонажі, інші автори, Біблія, міфи та міфологічні герої, а також знакові реалії та артефакти зі суміжних мистецтв (наприклад: existentialism, Dante, Prix Goncourt, Notre-Dame, Champslisée, St Pauls, Anna Karenina, Jane Austen, Jehovah, Trinity, Orpheus, Leonardo, Rembrandt – екзистенціалізм, Данте, Гонкурівська премія, Нотр-Дам, Єлисейські поля, святий Павло, Анна Кареніна, Джейн Остін, Єгова, Трійця, Орфей, Леонардо, Рембрандт, подібні алюзії під час переклад передаються, в основному, шляхом транслітераці). Подібні інтертекстуальні компоненти вчені кваліфікують як прецедентні, оскільки вони потенційно автономні у смисловому плані. А в межах тексту-реципієнта вони функціонують як засіб активізації важливої для автора інформації шляхом апеляції до «культурної пам’яті» читача.

Систематизація мовного матеріалу роману «Чорний принц» виявила основні мовні засоби, що характерні для індивідуально-авторського простору А.Мердок. Ними виявилися наступні мовні засоби:

   полісіндетон (her eyes are big and grey and almond-shaped, and glisten like pebbles in the rain; I felt her sigh and relax, and her body became minded and pliant, and we looked into each other's faces and mailed a long smile of confidence and recognition.);

   паралельні конструкції (I said just now that I lived practically rent-free. Well, this wasn’t quite true; in fact, I’d lived entirely rent-free; You may be thinking that it was rather unkind of Julian to throw me out with so little ceremony, and you may think too that it was soft of me to take it so quietly; I like to read about them, but then I like to read about Pegasus and Chrysaor.);

   порівняння (now she was as cool as a lettuce; they aspire like sunflowers; the woodwork as clean as an apple, like a machine set in motion it began to purr; my heart was beating like an army on the march; This name stuck into me like a dart; The windows gleamed blackly, like eyes behind dark glasses.);

   епітет (brilliantly coloured birds, tumultuous hair, soft voice, dreamy gaze, the diamond bookmaker, a bright, sensual person, a lazy collection, unsatisfied love);

   метафора (I am therefore a parasite);

   повтор (I used… I used; When I am away from her…. When I am with her);

   оксюморон (a pretty long shot, I'm terribly glad to see you.);

   літота ( I am not unwelcome; voice not unlike Anna’s);

   алітерація (pigeons and popping, larger and larger, rockets and releasing, sitting and standing, neat and nicely, exquisite and expensive);

   персоніфікація (and although her eyes told nothing I was sure she knew my thoughts; On Chiswick Mall the houses face the river, but on that piece of Hammersmith Mall which is relevant to my tale they turn their backs to the river and pretend to be an ordinary street).

Як бачимо, Мердок використовує стилістичні прийоми різних рівнів: фонетичні, лексичні, синтаксичні в результаті взаємодії яких має місце стилістична конвергенція.

Однією з складових стилістичної конвергенції є образний епітет «gold dust». Епітет – експресивно оціночна характеристика будь-якого явища або предмета. Епітет підсилює основну думку про те, що не можливо сховати те, що виражають очі, навіть якщо вони «sprinkle them with gold dust». Таким чином, письменниця підкреслює непідкупність очей і робить це поетично, адже якщо виключити епітет з цього речення, воно звучатиме грубо і, що найважливіше буде втрачено образність, яка так необхідна для посилення авторської думки.

Наступний стилістичний прийом полісиндетон. Полісиндетон – навмисне повторення службових елементів, частіше всього союзу. Підкреслює уявлення про одночасність описуваних дій або про тісний зв’язок вказаних ознак: Julians are big and grey and almond-shaped, and glisten like pebbles in the rain. В нашому випадку полісиндетон передає захоплення головного героя очами. Ту ж саму функцію, на нашу думку, виконує й еліпсис.

Еліптичним називається речення, в якому відсутній один або обидва головні члени. Окрім зазначеної нами функції, еліпсис сприяє підкресленню найбільш важливих для повідомлення елементів. Останнім компонентом конвергенції в даному фрагменті виступає порівняння «glisten like pebbles in the rain»

Порівнянням називається зіставлення двох предметів, що мають яку-небудь загальну ознаку, з метою яскравішої наочної характеристики одного з них. Порівняння служить одним з прийомів словесного живопису. Порівняння, як і метафора, додають цьому фрагменту не аби яку виразність та експресивність. Мердок використовує порівняння в кінці, тим самим посилюючи ефект отриманий від всього уривку.

Аналіз фрагмента з точки зору його компонентів показав, що кожен з компонентів (під компонентом в даному випадку ми розуміємо виразні засоби та стилістичні прийоми) незалежно один від одного підсилюють художню виразність і тим самим викликають у читача образні і емоційні враження, але саме їх конвергенція створює експресивність.

Виконуючи, одне з поставлених завдань: виявити, чи зберігається стилістична конвергенція при перекладі, наведемо переклад.

«Julian’s attractiveness lies in her eyes, and in the vitality of her manner and expression. The eyes are the one part of the face which nothing can disguise, or at any rate nothing which has been invented yet. The eyes are the mirror of the soul, and you can’t paint them over or even sprinkle them with gold dust. Julian’s are big and grey and almond-shaped, and glisten like pebbles in the rain»

«Привабливість Джуліан – в її очах і в жвавості вираження та звичках. Очі – єдине в обличчі, чого ніяк не приховаєш; в усякому разі такого засобу ще не винайшли. Очі, як відомо, дзеркало душі; їх не можна замалювати або хоч би побризкати золотим пилом. В Джуліан очі великі, сірі, мигдалеподібні і блищать, як камінчики під дощем».(переклад наш А. Г.)

При перекладі зберігається еліпсис (Привабливість Джуліан – в її очах), метафора (Очі, як відомо, дзеркало душі), епітет (золотий пил) та порівняння (блищать, як камінчики під дощем).

Таким чином, конвергенція зберігається, і даний фрагмент не втрачає свого стилістичного ефекту навіть при перекладі.