Службовий етикет юриста

Специфіка професійної діяльності судді, прокурора, слідчого, адвоката пов'язана з особливими моральними ситуаціями, які зазвичай не трапляються в діяльності представників інших професій, а притаманні сфері судочинства. До працівників юридичної професії пред'являються підвищені моральні вимоги, що пояснюється особливою довірою до них з боку суспільства і відповідальним характером виконуваних ними функцій. Люди, які вирішують долі інших, повинні мати на це не тільки формальне, службове, але і моральне право. Незалежність і підпорядкування лише закону становлять найважливіший принцип діяльності органів юстиції, який впливає і на її етичний зміст.

Виконуючи у суспільстві роль охоронців закону, правники повинні неухильно його дотримуватися. Порушення закону його захисниками підриває віру в його непорушність і авторитет.

Професійний етикет юриста формується на основі взаємозв'язку і взаємозумовленості правових і моральних принципів, норм, правового і морального свідомості.

Мета роботи – охарактеризувати сутність, структуру і принципи етикету юриста.

Етикет – усталений порядок поведінки, що виражає зовнішній зміст принципів моралі і складається з правил ввічливого поводження в суспільстві (манери, одяг та ін.) Ритуальні форми етикету характерні для сфери дипломатичних відносин (дотримання так званого дипломатичного протоколу).

Службовий етикет юриста – усталений порядок поведінки юриста під час виконання службових повноважень (наприклад, вирішенні юридичної справи), що виражає зовнішній зміст принципів моралі і складається з правил ввічливого поводження в суспільстві (манери, форми звертання і вітання, одяг та ін.) [2].

Етикет має правила, які втілюються у конкретних формах, що становлять єдність двох аспектів: етичного (прояв турботи, поваги та ін.) і естетичного (краса, витонченість поведінки).

Вимоги етикету в юридичній практиці набувають особливого значення, оскільки є суворо регламентованим церемоніалом, де певні офіційні форми поведінки юриста не повинні виходити за межі жорстко встановлених меж. Етикет виражається в системі правил чемності, чітко класифікує правила поводження з посадовими особами відповідно до їх рангу (до кого як слід звернутися, кого як потрібно титулувати), правил поведінки в різних колах.

Суворе дотримання правил службового етикету – важлива умова високої етичної та естетичної культури поведінки юриста.

Специфіка юридичної діяльності така, що юристу щодня доводиться зіштовхуватися з великою кількістю людей і тому дуже важко обрати правила поведінки з кожним клієнтом. Реальні обставини настільки різноманітні, що жодні правила і норми не в змозі охопити їх повністю. Однак можна виділити головні з них, якими повинен керуватися юрист під час здійснення своєї професійної роботи.

Основні етико-естетичні принципи взаємовідносин між юристом та іншими учасниками вирішення юридичної справи:

- почуття такту – почуття емоційного співпереживання з кожним з учасників вирішення юридичної справи;

- почуття такту допомагає визначити належну міру у висловлюваннях і вчинках.

Такт передбачає уважне ставлення до особистості співрозмовника, вміння юриста коректно обійти по можливості питання, які можуть викликати незручність у інших.

Важливо постійно пам'ятати, що дотримання етикету і прояв такту – невід'ємна частина духовної культури юриста як службової особи, тим паче особистості керівника. У цьому значенні керівник повинен бути зразком для своїх підлеглих, оскільки грубість і нестриманість знижує не тільки його авторитет, а й породжує конфліктні ситуації в колективі.

Почуття такту має виявлятися в різних формах ділового спілкування юриста:

- повсякденне службове спілкування (прийом відвідувачів, відвідування громадян за місцем проживання, участь у нарадах, засіданнях і т.д.); - специфічні форми службового спілкування (керівник і підлеглі, між колегами);

- екстремальні форми спілкування (під час обшуку, затримання тощо);

- невербальні і неспецифічні форми спілкування (телефон, ділове листування, виступи по радіо, телебаченню і т.п.).

Отже, ми проаналізували принципи службового етикету юриста, форми прояву естетичної культури юриста, а також зовнішні атрибути юриста . З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що юридичний етикет обумовлений специфікою професійної діяльності юриста, особливостями його етичного і соціального становища. Необхідність підвищених моральних вимог, а отже, і особливої професійної моралі, як показує історичний досвід, виявляється передусім в лікарській, юридичній, педагогічній, науковій, журналістській та художній діяльностях, тобто в тих сферах, які безпосередньо пов'язані з вихованням і задоволенням потреб особистості.