Горичко Віталій Іванович

аспiрант Iнституту політології та права Нацiонального педагогічного Унiверситету iм. М. Драгоманова

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕФЕКТИВНОЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ

Належна реалізація функції та принципів правосуддя базується на ефективній реалізації завдань і функцій, покладених на судові органи, що створені за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, за умови забезпечення ними справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки.

Дослідженням питання ефективності судової влади присвячено багато праць різних науковців та вчених, однак в сучасній правовій науці досі не визначено спільного визначення поняття ефективність.

У загальнофілософському значенні принципи означають певне керівне положення чи ідею, установку в будь-якій діяльності [9,с.382]  або ж основне, вихідне положення будь-якої теорії, вчення науки [6,с.515] чи навіть особливість, покладену в основу створення і діяльності будь-якої організації [2,с.1125].

Більшість науковців в своїх працях схиляються до наступного визначення поняття принципів судової системи – це основоположні засади, положення, ідеї, що виражають сутність та внутрішній зміст інституту судової влади.

Такий науковець як В.Н. Дьомін виділяє понад п’ятнадцять загальних визначень принципу, що розглядаються як першооснова, і як підстава, і як аксіома, і як центральне поняття, і як основне теоретичне знання і т.д [4,с.7]

Нормативна сторона принципів правосуддя свідчить про те, що в об’єктивному вигляді вони є нормами права дотримання яких є обов’язкове і забезпечується державою. У теорії права існують різноманітні підходи щодо класифікації принципів.

Щодо питання класифікації принципів судової влади то найбільш повною, такою що розкриває сутність та специфіку судової влади, є та яка включає в себе три основні групи:

-                     загальні принципи – ті, які будуть розкривати сутність судової влади і її місце в системі органів державної влади;

-                     організаційні принципи, що розкривають побудову судової системи, органів суддівського самоврядування, статусу суддів, відповідальності суддів у зв’язку із неналежним виконанням суддями своїх професійних обов’язків;

-                     функціональні принципи, ті що будуть виступати основою в здійсненні правосуддя в цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справах.

Отже враховуючи вищевикладене можна з впевненістю стверджувати, що принципи організації судової влади є цілісним правовим явищем і закладають фундаментальні основи судоустрою України [8,с.182] .

Проаналізувавши міжнародно-правові стандарти діяльності, функціонування судової влади можна зробити висновок про те, що найбільш значущими принципами які мають найбільший вплив на ефективність судової системи є :

-                     принцип верховенства права;

-                     принцип рівності;

-                     принцип доступності;

-                     принцип справедливості.

Сутність принципу верховенства права полягає в забезпеченні свободи та прав людини, причому, насамперед, у її відносинах з державною владою та державними органами. Слід пам’ятати, що принцип верховенства права має: по-перше, фундаментальний характер оскільки він є основою правової системи демократичного суспільства, і поширюється на всі правовідносини; по-друге, прикладний характер, який полягає у виробленні та впровадженні практичних рекомендацій у діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Найважливішими складовими принципу верховенства права з точки зору принципу судової системи є: 1) неможливість здійснення свавільного правосуддя; 2) це є спосіб організації належної судової системи; 3) це є основний критерій визначення справедливих судових рішень та виявлення антидемократичних нормативно-правових актів.

На нашу думку принцип рівності в контексті ефективної судової системи передбачає чотири аспекти: 1) рівність доступу до суду – забезпечення рівного доступу до суду усіх учасників сторін; 2) рівність перед судом – рівні права усім сторонам для забезпечення змагальності сторін; 3) рівність суду – вимога паритетного забезпечення органів державної влади; 4) рівність статусу суддів; 5) рівність та однакове тлумачення судових рішень [5,с.108].

Сутність принципу доступності випливає з п.1. ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, хоча текстуально він там не закріплений, але розтлумачений практикою Європейського суду з прав людини. Сутність принципу доступності правосуддя становлять такі інституційні елементи, як: а) територіальна наближеність суду; б) відкритість інформації про нього; в) універсальність юрисдикції суду; г) його компетентність; д) стабільність судової системи. Доступність судового процесу розкривається через: а) розумний строк розгляду справи; б) максимально можливу простоту процесу; в) доступ до судового рішення; г) виконання судового рішення [3,с.54].

 Доступність правосуддя включає такі соціальні елементи, як:  а) потреба громадян у вирішенні правових конфліктів, що виникають у суспільстві; б) рівень розвитку правосвідомості суспільства в цілому й окремих громадян, що складається з правової обізнаності населення й довіри громадян до суду; в) рівень правосвідомості суддів як носіїв судової влади.

Конституція України, прямо не визнавши принципу справедливості, втілила численні його складові у розділах І «Загальні засади» і ІІ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина».

Захист невід’ємних прав і свобод людини покладено на суд, що закріплено у чинному судоустрійному й процесуальному законодавстві.

Зокрема, статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справедливий та неупереджений розгляд справ у розумні строки, встановлені законом, є складником права на судовий захист [6].

У сучасній теорії права справедливість визнана необхідним елементом, сутнісною невід’ємною характеристикою правосуддя, зокрема справедливість є: а) базовим елементом концепції верховенства права, яка утверджує визначальну роль права у суспільному житті; б) принципом правосуддя, засадничим елементом будь-якої діяльності суду із розгляду й вирішення юридично значущих справ; в) метою і завданням процесуального законодавства; г) необхідним елементом змісту судового рішення, в якому відображається результат діяльності суду із захисту й відновлення порушеного або оспорюваного права, захисту інтересів суспільства від незаконних  посягань; д) важливим критерієм оцінки ефективності й легітимності в діяльності судової влади [3, 23].

Реальне забезпечення виконання вищезазначених принципів дозволить створити реальні передумови для побудови в Україні ефективної судової системи .

Література:

1. Борко А.Л. Поняття та ознаки принципів судової системи/А.Л.Борко//Форум права.-2012.- №3.- С.50-55.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов.ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун» -2005.-1728 с.

3. Городовенко, В. В. Принцип справедливості судової влади: загальнотеоретичні аспекти / В. В. Городовенко // Адвокат : Загальнодержавний професійний журнал. - 2012. - № 2. - С. 20-24.

4. Демин В.Н. Принципы как форма научного познания/ В.Н.Демин.- М.: Изд-во Моск.ун-та, 1976.-44с.

5. Москвич Л./Принципи ефективної судової системи/Л.Москвич//Вісник Академії правових наук України.-2010.-№2 (61).-С.103-111.

 6. Ожегов С.И. Словарь русского языка/С.И.Ожегов.- М.: Рус. яз., 1985.-796с.

7. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 липня 2010 р. № 2453–VІ // Офіційний вісник України. – 2010 р. – № 55(1).

8. Прокопенко О. Б. Право на справедливий суд: концептуальний аналіз і практика реалізації : монографія / О. Б. Прокопенко.    Х.  :  ФІНН,  2011.  – 248 с.

9. Философский словарь/под ред. И.Т. Фролова-5-е изд. – М.: Политиздат, 1986.-590 с.