Дяченко Ю. С.
Запорізький національний університет, Україна
Науковий керівник: д.ю.н., професор Коломоєць Т. О.
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
На сьогодні актуальним є питанням, щодо
соціального захисту населення, право громадян на яке гарантоване ст. 46
Конституції України. Сучасна система суб’єктів
публічного адміністрування знаходиться на шляху переходу від
державоцентристського до людиноцентристського призначення з акцентом на особу
як основного суб’єкта адміністративно-правових відносин.
Тому доцільно
визначити адміністративно-правовий статус суб’єктів публічного адміністрування у сфері соціального
захисту населення в Україні задля подальшого поліпшення правового регулювання
цих відносин та вдосконалення діяльності суб’єктів публічного адміністрування.
В національній юридичній науці питанням
адміністративно-правового статусу державних органів та посадових осіб у сфері
соціального захисту населення займалися такі вчені як: І. М. Сирота, Н. І.
Школьна Н. Б. Болотіна, М. Д. Бойко, Н. О. Зезека, А. В. Гончаров тощо. Проте дане питання досліджувалось
фрагментарно чи в рамках ширшої тематики, без урахування останніх змін у
системі органів центральної виконавчої влади та соціальної політики держави.
Метою даної статті є
дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів публічного адміністрування у сфері соціального
захисту населення в Україні.
Для початку
визначимо, що соціальний
захист
населення включає в себе сукупність
державних заходів, що пов'язані з наданням фінансової допомоги окремим верствам
населення, які через незалежні від них причини не мають достатніх для
самозабезпечення доходів. Тому з метою підвищення добробуту членів суспільства
та забезпечення соціально-політичної стабільності в Україні держава проводить
соціальну політику.
Органи виконавчої влади реалізують функцію держави
керуючись національним законодавством, мають визначений
адміністративно-правовий статус, виступають носієм відповідних повноважень
юридично-владного характеру, реалізація яких забезпечує їм досягнення мети
виконавчо-розпорядчої діяльності [1, с. 64].
Головним органом суб’єктів публічного адміністрування у
сфері соціального захисту населення є Міністерство соціальної політики України,
яке спрямовується і координується
Кабінетом Міністрів України. Щодо таких
органів як: Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України; Державна
служба зайнятості; Державна інспекція України з питань праці; Пенсійний фонд
України, то згідно з відповідними положеннями визначимо, що наведені державні
служби є центральними органами виконавчої
влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України через Міністра соціальної політики.
Міністерство
соціальної політики України було утворено 9
грудня 2010 р. шляхом реорганізації Міністерства
праці та соціальної політики України.
Указ Президента «Про Положення про Міністерство соціальної політики України»
від 6 квітня 2011 р. визначає, що Міністерство
соціальної політики України є центральним
органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується
Кабінетом Міністрів України. Наведене вище положення також встановлює завдання, що покладені на
Міністерство соціальної політики України у сфері соціального забезпечення.
Зазначимо, що в
системі державних органів, які здійснюють соціальне забезпечення, важливу роль
відіграє Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України. Згідно з
Указом Президента «Про Положення про Державну службу з питань інвалідів та
ветеранів України» від 6
квітня 2011 р., Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує
реалізацію державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів
війни, ветеранів праці, жертв нацистських переслідувань, дітей війни тощо.
Щодо покладених на Службу завдань, то вони полягають
у реалізації державної політики у сфері соціального захисту
наведених вище категорій осіб; внесенні пропозицій Міністру
щодо формування державної політики у сфері соціального захисту даних категорій;
здійснення заходів щодо увічнення пам'яті захисників Вітчизни та жертв воєн, а
також участь у патріотичному вихованні громадян [3].
Варто
зауважити, що до державних органів, які займаються питаннями соціального
захисту населення, слід віднести Державну службу зайнятості.
Указ
Президента «Про Положення про Державну службу зайнятості України» від 16 січня
2013 р. визначає, що Державна служба зайнятості України забезпечує реалізацію
державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
До основних
завдань Служби належить реалізація державної політики у сфері зайнятості
населення та трудової міграції; сприяння
громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям
послуг з добору працівників; організація
підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням
поточної та перспективної потреби ринку праці; проведення
професійної орієнтації населення тощо [4].
Якщо ж
говорити про Державну інспекцію України з питань праці – слід зазначити, що Указом Президента «Про Положення про Державну інспекцію України з
питань праці» 6 квітня 2011 р. закріпленні основні завдання, згідно з якими
Інспекція забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю
за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності,
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення
нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та
інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій
застрахованих осіб [5].
Реалізацією державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування займається Пенсійний фонд України.Указ Президента «Про Положення про Пенсійний фонд України» від 6 квітня 2011 р. визначає, що Пенсійний фонд України основним своїм завданням має реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; забезпечення надходжень від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою, забезпечення ведення реєстру застрахованих осіб тощо [6].Підсумовуючи усе вищенаведене зазначимо, що наразі Україна знаходиться на шляху розбудови демократичної, правової та соціальної держави. Тому, враховуючи вищенаведений адміністративно-правовий статус державних органів соціального захисту, мають бути спрямовані планомірні зусилля центральних і регіональних органів влади, які спираються на визначену систему правового і соціального захисту населення, для вирішення проблемних питань у цій сфері.
Література
1.
Адміністративне право України: підруч. [для юрид. вузів
і ф-тів]
/ [Битяк Ю. П.,
Богуцький В. В., Гаращук В. М. та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
2.
Указ Президента України «Про Положення про Міністерство
соціальної політики України» № 389/2011 від 06.04.2011. [Електронний ресурс]: –
Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U389_11.html
3.
Указ Президента України «Про Положення про Державну
службу з питань інвалідів та ветеранів України» № 397/2011 від 06.04.2011.
[Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/397/2011
4.
Указ Президента України «Про Положення про Державну
службу зайнятості України» № 19/2013 від 16.01.2013.
[Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/19/2013
5.
Указ Президента
України «Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці» № 386/2011 від 06.04.2011. [Електронний
ресурс]: – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/386/2011
6.
Указ Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» № 384/2011 від 06.04.2011. [Електронний
ресурс]: – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/384/2011