Право/ 2. Адміністративне і фінансове право

К.ю.н., доцент Городецька І.А.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Україна

Адміністративна відповідальність за порушення правил використання об’єктів тваринного світу

Браконьєрство становить одну з найгостріших проблем у галузі збереження тваринного світу. Зокрема, у 2011 році на порушників правил полювання в Україні складено 5979 протоколів, з них посадовими особами товариств мисливців складено 791 протокол, що становить 13,2 % до протоколів складених в Україні, органів Мінприроди – 964 протоколи (16,2 %), Держлісагентства – 3743 протоколи (62,8 %), працівниками інших органів – 385

протоколів (6,5 %). До адміністративної відповідальності притягнуто 5663 порушників правил полювання, до кримінальної – 7, з них стягнуто 868 тис. грн. штрафів та 390 тис. грн. на відшкодування завданих ними збитків.

За 2011 рік органами рибоохорони викрито 122,1 тис. порушень правил рибальства, 27,2 тисяч з яких кваліфікуються за ч. 4 ст. 85 КУпАП, тобто грубі порушення. Загальна кількість затриманої незаконно добутої риби складає 685 тон, затримано 130,6 тис незаконних знарядь лову. На порушників накладено 10,16 млн. грн. штрафів та 4,6 млн. грн. розрахованих за таксами збитків рибогосподарської галузі України. Збитки, заподіяні рибному господарству за незаконне вилучення водних живих ресурсів промисловими організаціями становлять майже 12,6 млн. грн. [1, с. 85].

За браконьєрство вітчизняним законодавством передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Згідно ст. 85 “Порушення правил використання об’єктів тваринного світу” КУпАП браконьєрам загрожує накладення штрафу від двох до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [2].

Об’єктом правопорушення виступають суспільні відносини у сфері використання об’єктів тваринного світу. Правову основу цієї сфери становлять Конституція України, закони України “Про тваринний світ”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про мисливське господарство та полювання” та інші нормативно-правові акти.

Об’єктивна сторона правопорушення полягає у: порушенні правил полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі на їх добування; повторне порушення правил полювання чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин; порушення правил рибальства; грубе порушення правил рибальства; порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об’єктів тваринного світу.

Полювання, відповідно до ст. 1 Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, – це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах. Зазначеним Законом передбачено: право на полювання громадян України, що досягли 18 років та іноземних громадян; умови здійснення права на полювання; способи полювання (індивідуальне, колективне, колективне полювання з нагоничами); документи на право полювання; ліміти використання мисливських тварин; дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду; строки полювання. Крім того, у ст. 20 Закону встановлено ряд заборон щодо здійснення полювання. Відповідно, дії осіб, перелічені у вказаній статті кваліфікуються як незаконне полювання.

Повторним вважається правопорушення, яке вчиняється вдруге певною особою. Відповідальність за цією частиною статті настає також і у випадку, коли порушення правил полювання призводить до таких наслідків, як добування, знищення або поранення тварин.

Рибальство здійснюється відповідно до Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів від 11.11.2005 р., Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства та ін. Грубим порушенням рибальства вважається рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про тваринний світ” до спеціального використання об’єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Види використання об’єктів тваринного світу передбачені у ст. 20 Закону України “Про тваринний світ”. Спеціальне використання об’єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суб’єктами правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи.

Суб’єктивна сторона характеризується виною як у формі умислу, так і у формі необережності.

Література:

1. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2011 році. – К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, LAT & K. – 2012. – 258 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Верховна Рада УРСР;  Кодекс України, Закон, Кодекс  від 07.12.1984  № 8073-X. (Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984 - 1984 р., № 51, стор. 1122). Редакція від 23.10.2013 [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10