Право/9. Гражданское право

Горбунова В.В.

к.ю.н., доцент Одінцова О.О.

Донецький Національній Університет

економіки й торгівлі імені

Михайла Туган-Барановського

Правовий захист комерційної таємниці

Інтеграція нашої держави у світовий торговельний простір, формування законодавчої бази на основі Європейського Союзу, економічні, політичні, правові та соціальні чинники обумовили зростання певної уваги до питань, які стосуються права інтелектуальної власності та його захисту.

Важливою функцією комерційної таємниці є забезпечення конкурентоздатності товарів та послуг на ринку. Тому питання захисту від неправомірного використання стає все більш актуальним. З правової точки зору, комерційну таємницю часто пов’язують з засобами захисту від неякісної конкуренції в межах реалізації права на інтелектуальну власність. Незважаючи на зростаючу значимість цього факту, на сьогоднішній день, закон про охорону комерційної таємниці відсутній. Головною перешкодою для розроблення закону, насамперед, є те, що інформація про комерційну таємницю внаслідок її конфіденційності не підлягає реєстрації, відповідно відсутніми є і підтверджуючі документи.

Легальне визначення терміна «комерційна таємниця» у законодавстві України містяться в Цивільному та Господарському кодексах України. У ст. 505 ЦК України зазначається, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію [1].

Вітчизняне законодавство не дає вичерпного переліку відомостей стосовно комерційної таємниці. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» чітко визначене лише перелік інформації, яка не може бути комерційною інформацією. Комерційна інформація має особливий статус, обумовлений наявністю ряду ознак, притаманних лише комерційній таємниці, які відрізняють її від інших видів інформації. До основних ознак комерційної інформації належать:

−  Комерційна цінність. Ця ознака є досить відносною, проте її існування обумовлено тим, що комерційна цінність однієї й тієї самої інформації в різних випадках може бути різною;

−   Обмеженість. Інформація, що становить комерційну таємницю, має бути невідомою для третіх осіб, інакше вона просто втратить свою цінність;

− Захищеність. Суб’єкт, який володіє інформацією, що становить комерційну таємницю, має вживати заходів для обмеження вільного доступу до цієї інформації;

−  Законність. Інформація, що становить комерційну таємницю, має бути одержаною її власником на законних підставах [2, с.88-89].

Таким чином, власник, має право самостійно визначати яка інформація належить до комерційної таємниці, керуючись даними ознаками та обмеженнями Постанови Кабінету Міністрів № 611 [3].

Верховна Рада України розглядає законопроект «Про основні принципи охорони комерційної таємниці в Україні», яким передбачені досить суворі санкції за порушення комерційної таємниці. Спеціальний закон про комерційну таємницю потрібен для того щоб конкретніше визначити її поняття та ефективно її захистити .

Таким чином, інформація – це об’єкт, який не споживається, який можливо продати безліч разів. Небезпека цього очевидна, адже монополія – це не тільки право дозволяти за гроші, але й забороняти з примхи [4]. Проблема захисту комерційної таємниці має багато аспектів, серед яких найважливішим є визначення правового положення таємниці як соціального ресурсу, юридичного закріплення права та створення правових гарантій реалізації цього права, регулювання відносин, які виникають у сфері обігу комерційної таємниці.

Сьогодні в Україні не має певного закону про захист комерційної таємниці, виявити порушення та неправомірне використання інформації дуже складно. Часткова правова охорона комерційною таємниці здійснюється у рамках законів України «Про таємницю» та «Про науково-технічну інформацію». Протиріччя у нормативно-правових актах, щодо визначення комерційної таємниці можна усунути шляхом прийняття окремого закону.

Література:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – № 40-44. – Ст.356.

2. Бернадський О. Правова охорона службової і комерційної таємниці // Довідник кадровика. – 2003. – №2. – С.87-91.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці».

4. Андрощук Г.А., Крайнев П.П. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны – Монография. –К.: Издательский дом «Ин Юре», 2000. – 400 с.