Філіпчева Г.О., Роєва Т.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ

На сьогоднішній день гендерні дослідження є досить перспективною темою сучасної світової психології. Обрана тема дослідження є актуальною з огляду на практичні потреби розвитку сучасного українського суспільства, передбачає відкриття нових сторін його суб’єктів.

Новизна нашої роботи полягає у вивченні гендерних особливостей саме української молоді на сучасному етапі розвитку суспільства. Метою є теоретичне обґрунтування та практичне дослідження гендерних особливостей сучасної української молоді. Гіпотеза дослідження: існує певний зв'язок між типом гендеру та особистісними особливостями.

Організація і процедура дослідження. В якості досліджуваних виступали 40 юнаків: 20 хлопців і 20 дівчат віком від 18 до 22 років, які підбирались методом вільної вибірки. Були використані наступні методики:

1. Методика дослідження маскулінності-фемінності особистості С. Бем.

2. Анкета Кльоциної І.С. «Гендерні характеристики особистості».

3. «Методика діагностики міжособистісних відносин»Т. Лірі.

Результати емпіричного дослідження та їх обговорення.

Насамперед, необхідно зазначити, що за результатами дослідження було зроблено висновок про наявність прямого зв’язку між біологічною статтю та гендером: жіночої статі з фемінним типом гендеру, чоловічої – з маскулінним. Але цікавим є те, що.фемінність при цьому сильніше виражена у жінок, ніж маскулінність у чоловіків (відношення середнього балу жіночої фемінності до чоловічої маскулінності: 4:3). До того ж, переважна кількість цих жінок та чоловіків має яскраво виражену фемінність і маскулінність відповідно, що може свідчити про деякі крайнощі, які можуть бути властиві молодим людям, з огляду на вік та на розширення такого аспекту самосвідомості, як гендерна ідентичність, яка у дорослому віці починає доповнюватись, і включає в себе окрім усвідомлення власної статевої приналежності, сексуальну орієнтацію, «сексуальні сценарії», гендерні стереотипи та гендерні вподобання.[1]. До того ж у загальній вибірці 35% носіїв фемінного гендеру, і 30% - маскулінного, що також свідчить про деяку перевагу фемінності в групі. Високофемінні індивіди, кількість яких переважає серед фемінних представників нашої групи, за теоретичними даними, ймовірно, володіють більшою сфокусованістю й більшою чутливістю до негативних переживань і, отже, схильністю до депресивних станів.

В таблиці 1 проілюстровано данні щодо процентного співвідношення типів гендеру у чоловіків та жінок.

Таблиця 1.

Розподіл типів гендеру серед представників чоловічої та жіночої статі

Чоловіки			Жінки
Маскулінний (%)	Фемінінний (%)	Андрогінний (%)	Маскулінний (%)	Фемінінний (%)	Андрогінний (%)
45	15	40	15	55	30

Не можна обминути увагою той факт, що процент андрогінності (20%) у чоловіків наближується до проценту маскулінності (22,5%), у жінок також спостерігається подібна тенденція, але вона не є так само яскраво вираженою. Цей факт суперечить стереотипу, стосовно жінок в українському суспільстві, який полягає в тому, що останні десятиріччя жінки стали переймати у чоловіків способи поведінки та мислення, і тим самим ставали більш маскулінними. В той же час зроблені висновки суперечать і подібному стереотипу щодо чоловіків.

Також важливим для нашого дослідження являється і великий загальний відсоток андрогінності серед досліджуваних. Сандра Бем стверджувала, що андрогінність являється найкращим варіантом адаптації до сучасних соціальних умов. Вона відмічала також, що андрогінність може просунути вперед людство в плані розвитку. З цього погляду можна висунути припущення, що нинішня молодь є досить адаптивною і має високу здатність до розвитку.

Програма вивчення питання гендерної компетентності особистості була спрямована на виявлення загального рівня компетентності суспільства, і включала в себе моменти, представлені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Кореляція гендеру з гендерними уявленнями/ стереотипами/ упередженнями.

	Эгалітарні уявлення	Традиційні уявлення	Стереотипи	Упередження
Фемінний	-0.184	0.374	0.331	0.17
Андрогінний	0.174	0.01	-0.046	-0.223
Маскулінний	0.245	-0.337	-0.666*	-0.243

* – статистично значущі данні на рівні p≤0,01

Виходячи з отриманих результатів, можна зробити висновки про відсутність схильності маскулінних осіб до стереотипного мислення стосовно гендеру. Цікавим є те, що люди з яскраво вираженими показниками за маскулінність та фемінністю не демонструють схильності до стереотипізації щодо статі, що підтверджується також і переважанням егалітарних уявлень над традиційними. Також відсутній зв’язок між фемінним гендером та стереотипами і упередженнями, спростовує нашу гіпотезу про таку пряму залежність, що може пояснюватись меншою ригідністю поглядів людей молодого віку.

Також було виявлено, що 57,5% досліджуваних демонструють середній рівень гендерної компетентності, з тенденцією до високого, а 42,5% - високий. Чоловіки та жінки з високим рівнем дотримуються егалітарних уявлень і не керуються стереотипами та упередженнями, а у гендерних відносинах будуть використовувати переважно партнерський стиль поведінки.

Дослідження типів відношення до оточуючих в залежності від типу гендеру

Таблиця3.

Кореляція гендеру з типами відношення до оточуючих за Лірі.

	авторитарний	егоїстичний	агресивний	підозріливий	поступливий	залежний	дружелюбний	альтруїстичний
Фемінний	0.321	-0.376	0.143	0.568*	-0.432	-0.118	0.33	0.289
Андрогінний	0.037	-0.203	0.085	-0.607*	0.011	-0.158	-0.068	0.079
Маскулінний	0.044	0.367	0.563*	0.287	0.463	-0.075	-0.376	-0.089

* – статистично значущі данні на рівні p≤0,01

· Відхиляється гіпотеза, щодо зв’язку маскулінності з авторитарним типом відносин, хоча в багатьох джерелах представлена інформація про наявність зв’язку між цими характеристиками. Не підтверджено і зв’язку між егоїстичним типом відносин та гендером взагалі, хоча і вважається, що егоїстичність більш властива маскулінному гендеру. Маскулінний тип демонструє позитивний зв'язок з агресивним типом відношення. Кон І.С. вказував на те, що в сучасному світі культ агресивної маскулінності буде переважати тенденції цивілізованої «фемінізації» соціокультурних відносин.

· В той же час фемінний та андрогінний типи проявляють себе у кореляції з підозрілим типом відношення, але по різному. Фемінний тип схильний до критичного ставлення до оточуючих, відноситься до них з підозрілістю, що можливо приховує за собою деяку невиражену агресію до людей. Андрогінний тип не схильний до такого ставлення, що говорить про довірливе ставлення і відкритість іншим людям. Традиційно поступливість вважається характерною рисою фемінних осіб, але з таблиці видно, що пряма кореляція не була знайдена. Те ж стосується і альтруїстичного типу відношення. Сердечність, здатність до співчуття, співпереживання вважаються рисами, властивими фемінним особам, але в нашому дослідженні альтруїзм не виявився притаманним жодному з гендерів, навіть фемінному. Також не знайдено жодних зв’язків між залежним типом відносин і гендером.

· Підводячи підсумки, за отриманими даними ми можемо говорити про часткове підтвердження нашої гіпотези, стосовно взаємозалежності маскулінності та агресивності. Що стосується інших типів відносин, прямої залежності знайдено не було, а отже гіпотеза не підтвердилася. Щодо фемінного гендеру - на противагу нашій гіпотезі, він виявився у кореляції з підозріливим типом відносин, і незв’язаний з поступливістю, дружелюбністю, залежністю та альтруїзмом.

Показники за шкалою альтруїзму у досліджуваних всіх типів гендеру переважно знаходяться на низькому та середньому рівні. Високий рівень демонструє лише деяка частина андрогінних осіб, що може свідчити про більшу моральність та самовідверженість цих людей порівняно з іншими. Загалом результати свідчать про схильність досліджуваних до турботливого ставлення, прояву симпатії, безкорисливості, делікатності, доброти та чуйності. Егоїстичний тип виражений у досліджуваних на помірному рівні, при цьому у андрогінних представників він проявляється більше ніж у маскулінних, але менше ніж у фемінних. З одного боку, прояв цієї характеристики можна спостерігати як егоїстичну направленість на себе, що, за нашими припущеннями, може знаходити відображення в поведінці фемінних осіб, а з іншого боку – схильність до суперництва, що ймовірно є більш притаманним маскулінним представникам. У фемінних і андрогінних представників агресивний тип відношення сягає більш високого рівня, що проявляється через вимогливість, прямолінійність, відвертість, непримиримість, роздратованість та глузливість, ніж у маскулінних, яким притаманна впертість, наполегливість та енергійність. Фемінні особи проявляють більшу підозріливість ніж маскулінні. Їм притаманні критичність, скритність, замкнутість, невпевненість у собі, так само, як і андрогінним. До того ж, вони схильні до прояву свого негативізму через вербальну агресію, що підтверджують наведені вище дані, які свідчать про високий рівень агресії у них. Переважна кількість досліджуваних проявляє тенденцію до високого рівня поступливості: вони можуть бути сором’язливими, пасивними, схильні до самоприниження, намагаються знайти опору в інших. Поряд із поступливістю, доречно розглядати залежність, яку досліджувані проявляють переважно на помірному рівні як слухняність, боязливість, невміння чинити опір. Цікаво, що значна кількість маскулінних осіб має високий рівень за цією шкалою, що говорить про різку невпевненість у собі, наявність нав’язливих страхів, тривожності, а тому і залежності від оцінки інших. Що стосовно авторитарного типу відносин, ступінь його вираженності помірна, з тенденцією до високого в нашій групі. Це свідчить про наявність у людей таких якостей як домінантність, енергійність, компетентність, лідерство, успішність. На сьогоднішній день ці характеристики властиві переважній кількості людей, вони сприяють успішній адаптації людини в суспільстві, а тому є необхідними для життя. Дружелюбність маскулінні особи проявляють стримано, а фемінні і андрогінні жінки і чоловіки - більш залежні у відносинах.

Проведене дослідження може слугувати основою для більш глибокого дослідження проблеми гендерних особливостей, гендерних стереотипів, та їх ролі у формуванні гендерної ідентичності. Отримані результати можуть бути використані у практиці шлюбного консультування.

Література:

1. Ильин Е.П. «Пол и гендер» СПб.: Питер, 2010. - 688 с.

2. Клецина И.С. (ред.) «Гендерная психология» 2-е изд., испр. и доп. - СПб.: Питер, 2009. - 496 с.

3. Кон И. С. Введение в сексологию: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. — М.: Олимп; ИНФРА, 1999.

4. Кон І.С. «Мужчина в меняющемся мире» М.: Время, 2009. – 114с.

5. Навчальний посібник “Основи теорії ґендеру” під ред Скорик М.М., К.: «К.І.С», 2004. – 536с.