Психология и социология 9. Психология развития

Дубич С. Я., Христян Ю. Л.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра загальної та медичної психології

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВЯ СТУДЕНТІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

В процесі переходу від шкільного навчання до системи навчання у вищому навчальному закладі відбувається ускладнення інтерперсональних стосунків, підвищення вимог суспільства до особи студента. Це може призводити до виникнення дезадаптаційних розладів більше, ніж у 30% першокурсників [1]. В перехідний період відбувається реструктуризація особистісних властивостей молоді, що напевне впливає на стан її психологічного здоровя. Актуальність вивчення психологічного здоровя студентів визначається наявністю специфічних стресогенних чинників у студентському середовищі таких як необхідність соціальної адаптації, зміна місця мешкання, розлучення з сімєю та школою, повна самостійність, потреба особистісного самовизначення в складі студентського середовища та ін. Студентський період насичений розмаїттям емоційних переживань, які відбиваються у стилі життя, що додає турботу про побут, власне здоровя, оскільки раніше цим займались старші в сімї, а для молоді це здається непривабливим і нудним. Період активного входження в нове соціальне середовище супроводжується діями, направленими на здобуття визнання і високого статусу в групі студентів-ровесників [ 2 ]. Все це може впливати на формування особистоті студентів, що недостатньо досліджено. В цьому аспекті вивчення психологічного здоровя студентів 1-го курсу як критерію особистісних якостей є актуальним. Задачею нашого дослідження є порівняння показників психологічного здоровя у студентів 1-го курсу вищих навчальних закладів 1-го та 4-го рівнів акредитації, які мають різний вік і перебувають в різних соціальних умовах.

Для вирішення поставленого завдання проведено емпіричне дослідження психологічного здоровя студентів за такими методиками: тест «Психологічного благополуччя» (К. Ріфф); анкета оцінки нервово-психічної стійкості «Прогноз»; багаторівневий опитувальниик «Адаптивність (МЛО-АМ)» Маклакова А. Г. і Чермяніна С. В.; тест вивчення типів поведінки в проблемних ситуаціях Ендлера і Паркера. Досліджуваними були 30 студентів підліткового віку (16 років, хлопців та дівчат) 1-го курсу Придніпровського енергобудівничого технікуму, що являється вищим навчальним закладом 1-го рівня акредитації. Друга група досліджуваних – 30 студентів 1-го курсу у віці 18 – 19 років, що навчалися у вузах 4-го рівня акредитації: Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара, Дніпропетровському національному гірничому університеті та в Дніпропетровському державному аграрному університеті. Для перевірки достовірності різниці між показниками психологічного здоровя студентів указаних вибірок використовували t-критерій Стьюдента. При статистичній обробці числових результатів використовувалась компютерна програма SPSS 10.0.

За методикою «Прогноз» було встановлено, що у студентів технікуму нервово-психічна стійкість вища, ніж у студентів вузів. Рівень нервово-психічної стійкості у студентів 1-го курсу вузів становив в середньому 18,4 бала (низький), а у студентів технікуму 14,0 балів (середній), t=2,4; р 0,05. Отже, учні шкіл після 9-го классу мають ще нормальну нервово-психічну стійкість. А випускники 11-го классу частково її втрачають в середньому на 4,4 бала (низький рівень), що створює риск виникнення у них масових нервово-психічних розладів.

За тестом «Психологічне благополуччя» показник «Автономія» у всіх досліджуваних був на середньому рівні, але у першокурсників вузів 4-го рівня акредитації він вищий, ніж у студентів технікуму, і в середньому становив 54,3 бала, а у студентів технікуму всього 40,1 бала, що на 14,2 бала менше ( t=5,00; р Показник «Мета у житті» також у всіх першокурсників був на середньому рівні, але у студентів вузів він був вищий і в середньому складав 51,4 бала, а у студентів технікуму всього 44,4 бала ( t=3,4; р 0,05). Показник «Особистісне зростання» також у всіх студентів визначався на середньому рівні, але у студентів вузів він був вищий ( 44,9 бала ), ніж у студентів технікуму ( 40,3 бала ), при t=2,76; р 0,05. За іншими показниками псхологічного благополуччя всі студенти не переходили межі середнього рівня ( 38 – 60 балів) і суттєвої різниці у студентів вузів та технікуму не було. Так, показник «Самосприйняття» у студентів вузів в середньому становив 45,0 балів, а технікуму – 42,6 бала. Середній показник за критерієм «Позитивні стосунки з оточуючими» у студентів вузів був 49,9 бала, а технікуму – 47,2 бала. Показник «Керування середовищем» у студентів вузів в середньому визначався на рівні 42,3 бала, а у студентів технікуму – 41,5 бала. Отже, у першокурсників вузів, що були прийняті на навчання у віці 18 – 19 років після закінчення 11 класів, визначено підвищене психологічне благополуччя порівняно з 16-річними студентам технікуму після закінчення 9-го классу.

Результати дослідженя за опитувальником «Адаптивність» показали, що за всіма показниками як студенти вузів, так і тенікуму мали середній рівень. Але за показником «Моральна нормативність» студенти технікуму значно відставали ( 4,6 бала ) від студентів вузів ( 11,4 бала ), при t=3,38; p < 0,05. Моральна нормативність забезпечує здатність адекватно сприймати пропоновану соціальну роль та визначає два основних компоненти процессу соціалізації: прийняття морально-етичних норм поведінки та позитивне ставлення до вимог безпосереднього соціального оточення. З огляду на це можна вважати, що студенти 1-го курсу вузів більше соціалізовані, частіше виконують правила соціального оточення та краще орієнтуються в нормах моралі й етики, ніж студенти 1-го курсу технікуму. За іншими показниками тесту «Адаптивність» суттєвої різниці між першокурсниками вузів і технікуму не виявлено. Зокрема «Особистісний адаптаційний потенціал» у студентів вузів становив в середньому 33,0 бали, а технікуму – 38,4 бала. «Комунікативний потенціал» у студентв вузів був у середньому 12,8 бала, а технікуму – 12,0 балів.

За тестом «Копінг-стратегії в важких ситуаціях» Ендлера і Паркера було виявлено, що у всіх студентів переважаючою над іншими є стратегія «Уникнення» труднощів. Вона більше виражена у першокурсників технікуму (48,5 бала ), ніж у студентів вузів ( 44,0 бали ). Орієнтація на «Вирішення задач» менша, ніж орієнтація на «Уникнення» труднощів, більше виражена у студентів вузів ( 37,3 бала ), ніж у студентів технікуму ( 34,1 бала ). Сильно виражена копінг-стратегія «Орієнтація на емоції» у першокурсників технікуму (45,3 бала ). У студентів вузів вона достовірно менша – 33,8 бала, при t=6,4; 0,05. Показник «Відволікання» у студентів вузів становив у середньому 15,8 бала, а технікуму – 14,4 бала. Також показник «Соціального відволікання» у студентів вузів був у середньому 15, 7 бала, а технікуму – 16,2 бала. Різниця не суттєва. Отримані результати свідчать про те, що студенти 1-го курсу вузів у юнацькому віці ( 18 – 19 років ) після закінчення 11-го классу за рядом показників мають вищий рівень психологічного здоровя, ніж молодші (підлітки) 16 років – першокурсники технікуму. Отримані показники психологічного здоровя як у студентів 1-го курсу технікуму, так і вузів 4-го рівня акредитації не виходять за межі середньої норм психологічного здоровя. Це свідчить про те, що процесс формування особистості у дослідженого контингенту студентів в основному нормальний. Виключенням з цього висновку є установлений факт низького рівня нервово-психічної стійкості у випускників 11-х класів, що потребує додаткового вивчення.

Література

1. Заяц Н. М. Изучение содержательно-динамических характеристик личности «выпускника школы-абитуриента» при переходе к социальному статусу «студент вуза». – Томск, 2004. 2. Никифоров Г. С. Психология здоровья: Учебник для вузов. – СПб – Питер, 2006. – 607 с.