К.б.н. Гуніна Л.М.

К.н.фіз.вих. Височіна Н.Л.

Науково-дослідний інститут Національного університету фізичного виховання і спорту України, м. Київ

МЕТОДОЛОГІЯ КОРЕКЦІЇ РІВНЯ СТРЕСУ У СПОРТСМЕНІВ

Розвиток стресу у спортсменів опосередковується неспецифічною (загальною) реакцією організму на фізичний та/або психологічний стресор, що призводить до порушення гомеостазу, а також відповідних змін стану нервової системи організму [1]. Виникнення стресу зі змінами одного з основних його компонентів – психофізіологічного стресу – є важливим чинником зниження фізичної працездатності спортсменів. З урахуванням того, що реалізація резервних можливостей спортсмена та функціональний стан організму безпосередньо залежать від інтенсивності впливу стресових факторів, оцінка вираженості стресу за регулярних фізичних навантажень у спортсменів є необхідною для вирішення питання щодо обґрунтованості напрямків корекції цього патофізіологічного феномену з метою покращання спортивних результатів [2]. Основою для розробки кількісного способу корекції рівня стресу у спортсменів став відомий спосіб лікування синдрому хронічного психоемоційного перенапруження [3], за яким для корекції психоемоційного напруження застосовують фармакологічну композицію на основі пірувату натрію у поєднанні з лактатом кальцію, тіаміном, аскорбіновою кислотою, сульфатом магнію. На жаль, в цьому способі немає оцінки психологічного компоненту стресу та недостатньо обґрунтована методологія фармакологічної корекції.

Ми запропонували за спеціальною методикою визначити загальну суму балів, яка відображає вираженість проявів стресу [4], при якій нормою (оптимальним рівнем вираженості стресу) вважається кількість балів від 31 до 45. Крім того, додатково було розраховано коефіцієнт вираженості стресу (К_пф.) за формулою:

, де:

К_пф. – коефіцієнт психофізіологічного стресу;

∑_п. – сума балів із питань психологічного стресу;

∑_ф. – сума балів із питань фізіологічного стресу.

При значеннях К_пф. менших за 1,0 переважають фізіологічні прояви стресу, а при більших за одиницю – психологічні. Спрямованість та інтенсивність корекції вираженості стресу корелює зі ступенем проявів порушень психоемоційного стану спортсмена (Табл. 1).

Табл. 1.

Обґрунтування комплексу корекційних заходів у спортсменів при стресі різної вираженості

Методи корекції	Значення загального показника стресу	Напрямок корекції
		Психологічна	Фармакологічна
Мобілізуючі	< 31	0 <Кпф.< 4,0	Кпф.< 0,8 та Кпф. >1,2
Коригуючі	31–45	Кпф.< 0,8 та Кпф. >1,2	Кпф.< 0,5 та Кпф. >1,5
Релаксуючі	> 46	0 <Кпф.< 4,0	Кпф.< 0,8 та Кпф. >1,2

Психологічна корекція стресу залежно від отриманої індивідуальної оцінки вираженості стресу у спортсмена у рамках емоційно-стресової і короткострокової комплексної терапії включає наступні напрямки психологічного впливу: тілесно-орієнтована психотерапія, гештальттерапія, біхевіоральна та когнітивна психотерапія, а також музикотерапія та арт-терапія. Фармакологічна корекція проявів стресу у спортсменів базується на врахуванні зрушень стану центральної нервової системи [5]. З метою мобілізації центральної нервової системи при К_пф.< 0,8 фармакологічна корекція стресу у спортсменів повинна включати застосування ноотропних препаратів тривалістю 5–7 днів; при К_пф. >1,2 можна використати психоенергізатори (энеріон, эуклідан, актебрал, тонибрал, панклар) у поєднанні з рослинними адаптогенами (екстракт женьшеню, настоянки лимоннику китайського та елеутерококу колючого у дозуванні не більш ніж 25 крапель двічі на добу). Як корекційні засоби при К_пф.< 0,5 та К_пф. >1,5 слід використовувати переважно нейропротектори (трентал, вінпоцетин, цінарізин, мексідол та інші антиоксиданти (тірілазида месилат, пірітинол, меклофеноксат, атеровіт, токоферолу ацетат, гліцин, біотредин), седативні препарати рослинного походження, які мають м’яку дію (новопасит, фітосед і др.,) засоби на основі гінкго білоба – мемоплант, білобіл, танакан і др.). Застосування засобів фармакологічного впливу, що використовують з метою релаксації нервової системи залежить від значення К_пф.: при значенні К_пф. < 0,8 у програму включають переважно седативні препарати на основі валеріани, пасифлори, собачої кропиви, меліси і др.; при значеннях К_пф. > 1,2 застосовують комбінацію седативних і ноотропних лікарських засобів, що призначають у терапевтичних дозуваннях терміном від 7 до 20 та більше днів.

Література:

1. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье. – М. : Прогресс, 1979. – 123 с.

2. Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы коррекции / Ю. В. Щербатых. – СПб. : Питер, 2007. – 256 с.

3. Чухрова М.Г.Способ лечения синдрома хронического психоэмоционального напряжения; заявитель и патентообладатель Институт региональной патологии и патологической морфологии СО РАМН. – Патент РФ № 95103045, заявл. 15.03.1995, № 95103045/14. – опубл. 27.02.1997, Бюл. № 6.

4. Иванченко В. А. Сверхздоровье и успех в бизнесе для каждого // В. А. Иванченко, А. М. Иванченко, Т. П. Иванченко. – СПб. : Комплект, 1994. – 262 с.

5. Горчакова Н. А. Фармакология спорта / Н. А. Горчакова, Я. С. Гудивок, Л. М. Гунина [и соавт.]; под общ. ред. С. А. Олейника, Л. М. Гуниной, Р. Д. Сейфуллы. – К. : Олимп. лит-ра, 2010. – 639 c.