Экологія/Экологічний мониторинг

Магістр державного управління СКАКАЛЬСЬКИЙ О.М.

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління

Моніторинг довкілля в системі державного управління

на Придніпров’ї

УДК 502.45

Державне управління процесом сталого розвитку України потребує розробки такої природоохоронної політики, яка би ґрунтувалася на різнобічній і глибокій інформаційній базі щодо динаміки екологічного стану регіонів. Органи регіональної влади відповідають за діяльність моніторингових структур, які забезпечують оптимальні за кількістю та розміщенням місця, параметри й періодичність спостережень за довкіллям, що дає змогу приймати відповідні рішення на всіх рівнях відомчої й загальнодержавної природоохоронної діяльності .

Загальнодержавна система моніторингу довкілля – це багатоцільова, багаторівнева, відкрита інтегрована система, яка функціонує на національному, регіональному, відомчому та локальному рівнях. Така система моніторингу довкілля базується на виконанні  розподілених функцій між її суб’єктами і складається з підпорядкованих їм підсистем. Кожна підсистема на рівні окремих суб’єктів системи має свою структурно-організаційну, науково-методичну та технічну бази.

Інтеграція потенціалу та координація зусиль суб’єктів системи моніторингу, забезпечення безперервності спостережень, узгодженості та прогресивності нормативного, методичного, технічного та організаційного забезпечення мереж спостережень - складові частини регіональної цільової екологічної “Програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області” і знаходиться в системі відповідальності всіх органів виконавчої влади [2].

За чинним законодавством підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить, чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та надавати дані і узагальнену інформацію органам державної влади.

Інформація, що зберігається в системі моніторингу, використовується для прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки органами державної влади та органами місцевого самоврядування і надається їм безкоштовно відповідно до затверджених регламентів інформаційного обслуговування користувачів системи моніторингу та її складових частин. Спеціально підготовлена інформація на запит користувачів підлягає оплаті за домовленістю, якщо інше не передбачено нормативними актами або укладеними двосторонніми угодами про безкоштовні взаємовідносини постачальників і споживачів інформації [3].

Однією з головних умов одержання об’єктивної інформації при проведенні моніторингових досліджень є визначення кордонів конкретного об’єкта. В географічних умовах нашого регіону елементарною просторовою одиницею доцільно вважати територію басейну ріки Дніпро. Просторова структура екологічного моніторингу на адміністративній території Дніпропетрвоської області базується на мережі основних і додаткових пунктів постійного спостереження (ППС). Основні ППС розміщені в межах 60—16 кв.км. і формують регіональну моніторингову мережу, яка зв’язана з європейською мережею ППС.

Нині в регіоні активно формується автоматизований моніторинг довкілля, тобто система автоматичного спостереження спеціалізованими аналітичними станціями, які стали поширюватися з пілотних проектів міжнародних програм співробітництва України з Європейським Союзом. Зокрема це стосується « Національної програми екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро та поліпшення якості питної води», робота за якою ведеться з 1997 року [1].

Важливим новітнім інструментом моніторингових досліджень в регіоні стають сьогодні географічні інформаційні системи (ГІС), що є системами апаратно-програмних засобів та алгоритмічних процедур , що розроблені для цифрової підтримки, поповнення, аналізу та математико-картографічного моделювання. ГІС- технології використовуються в моніторингу довкілля Дніпропетровської області для оперативного керування природними ресурсами та екологічного управління на Придніпров’ї, що дозволяє проаналізувати проблему та зробити кваліфіковані висновки і прогнози, попередити надзвичайні екологічні ситуації антропогенного походження [4].

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води № 123/97. - Режим доступу: www// ligazakon.ua/l_doc7.nsf/link1.

2. “Програма моніторингу довкілля Дніпропетровської області” - Режим доступу: www://ecodnepr.dp.ua/.

3. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2013 рік. Дніпропетровськ , 2014. – Режим доступу: www://ecodnepr.dp.ua/.

4. Шматков Г.Г. Система регіонального екологічного моніторингу СЭМ «Приднепровье» // Екологія і природокористування: Збірник наукових праць ІППЕ НАН України. – Дніпропетровськ. - 2001. – Вип. 3. - С. 131-134.