Экономические науки/ 16.Макроэкономика.

К.е.н. Колодійчук А.В., молодший науковий співробітник

ДУ Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України,

 м. Львів, Україна

 

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА ЗМІСТ КАТЕГОРІЇ “ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ”

Інформатизація економіки була і залишається неодмінною умовою побудови успішних макроекономічних моделей у світі. У зв’язку з цим зростає інтерес до однієї з ключових категорій цих процесів, а саме інформаційно-комунікаційних технологій.

Систематизація різних поглядів на зміст категорії “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ) знайшла своє відображення у низці наступних наукових підходів до її визначення: інформаційно-конвергенційному, системному, процедурно-функціональному, програмно-виробничому, інформаційно-процесуальному, педагогічному, інформаційно-технологічному, ресурсно-технологічному, науково-технічному, інформаційно-продуцентному, технічно-кваліфікаційно-правовому, економіко-правовому, соціальному, середовищному та інформаційно-інтерактивному.

Представники інформаційно-конвергенційного підходу до формулювання суті терміну “ІКТ” акцентують основну увагу на інтеграції засобів обробки інформації та її передавання, тобто на поєднанні комп’ютерних систем з усім набором програмного забезпечення з однієї сторони та телекомунікацій і електронних інформаційних мереж з іншої. Крім того, ІКТ включають в себе весь спектр засобів аудіо- та відеообробки, технічну складову медіа-технологій.

За системним підходом ІКТ являє собою інформаційну мегасистему, яка містить в собі як складові елементи апаратні засоби перетворення інформації (ЕОМ), електронні засоби зв’язку та комунікації і програмні продукти й необхідний інструментарій для їх створення (мови програмування).

Окрім предметних підходів значного поширення набули також функціональні підходи, які зосереджені головним чином не на структурних особливостях ІКТ-систем, а на процесах, що у них відбуваються. Так, згідно процедурно-функціонального підходу ІКТ сприймають як конкретно визначений набір процедур, що імплементують різноманітні функції обробки і перетворення інформації. У свою чергу, в інформатиці поняття процедури являє собою окрему програмну одиницю, складовий елемент мов програмування. Так, під процедурою П.І. Каленюк та інші розуміють самостійну частину програмного коду, яка має ім’я і може містити аргументи, виконувати послідовність інструкцій і змінювати значення своїх аргументів [2, c. 26], а М.О. Гірник та інші – послідовність виразів, операторів і команд тіла процедури, якій надано ім’я [1, c. 60].  

Програмно-виробниче трактування ІКТ зосереджене на тезі, що це сукупність програмних методів і засобів та виробничо-технічних операцій, які відповідно застосовують або які здійснюються з метою накопичення і оброблення як правило великих масивів інформації для отримання економічного чи соціального ефекту. За інформаційно-процесуальним підходом ІКТ розуміють як інформаційні процеси, що протікають за допомогою електронно-обчислювальних машин та телекомунікаційних систем. Педагогічний підхід означає, що ІКТ – педагогічні методи і прийоми трансферу знань, що передбачають обов’язкове використання новітніх комп’ютерних систем та засобів оброблення різноформатної інформації, тобто графічної, числової, текстової, аудіо-, відеоінформації.

Згідно інформаційно-технологічного підходу ІКТ – технології обробки інформації, необхідні для забезпечення здійснення комунікаційних процесів в інформаційних системах. Близьким за змістом до нього є ресурсно-технологічний підхід, під кутом зору якого ІКТ включають не тільки технології обробки інформації, але й самі інформаційні ресурси, а також механізми управління цими ресурсами і технологіями.

Вчені-представники науково-технічного підходу до визначення поняття “ІКТ” під останніми розуміють, по-перше, комплекс наукових дисциплін, або точніше окрему науку, що вивчає певні чітко окреслені кібернетичні, інженерні, технічні проблеми організації інформаційно-аналітичної діяльності, а також зберігання інформації, і, по-друге, електронні обчислювальні системи, мережі передачі даних і сукупність пов’язаних з ними проблем соціально-економічного, культурного та економічного характеру.

Глибшим за змістом порівняно з попередніми є інформаційно-продуцентний підхід, який вже на відміну від них говорить, що оброблена за визначеним алгоритмом інформація – нова інформація, нова якісна формація, новий інформаційний продукт, який циркулює по економічній системі.

Технічно-кваліфікаційно-правовий підхід включає не лише технічну сторону ІКТ, але й професійні якості та уміння персоналу, що безпосередньо працює з програмним забезпеченням та комп’ютерним обладнанням, інформаційними комунікаціями, а також юридичні норми і правила, технологічну документацію, які регламентують поведінку з інформацією, умови її використання, оброблення та трансферу.

Економіко-правовий підхід ІКТ визначає як складову інформаційно-комунікаційних систем (ІКС), які у свою чергу включать власників контенту, тобто інформаційних ресурсів, власне самі інформаційні ресурси та інформаційну інфраструктуру, а також правове забезпечення функціонування ринку інформаційних продуктів та надання інформаційних послуг. В такому ракурсі ІКТ – не просто інформаційні ресурси, а інструкції і правила їх використання і обробки для отримання конкретно-прикладних результатів. Соціальний підхід формує поняття ІКТ як інструменту інтенсивного переходу до глобального суспільства знань, шлях поширення взаєморозуміння і посилення співпраці в світі, одну із конкретних форм глобалізації на нинішньому етапі її протікання, а в межах окремо взятої країни – побудови т.зв. інформаційного суспільства.

За інформаційно-інтерактивним підходом ІКТ – засіб самовдосконалення організації діяльності підприємства шляхом їх впровадження. Згідно середовищного підходу ІКТ є галуззю, середовищем формування доданої вартості – інформаційних ресурсів як ринкового товару.

Ми вважаємо, що найбільш істинним підходом до тлумачення ІКТ в рамках цього дослідження є запропонований нами конкатенаційний підхід, який поєднує особливості попередньо визначених підходів. Його суть полягає в тому, що інформаційно-комунікаційні технології – це полігалузева багатофункціональна інформаційна система, яка складається з комп’ютерної техніки та сучасних засобів зв’язку і передавання даних, спрямована на збір, обробку, консолідацію й передачу інформації для вирішення конкретних прикладних завдань розвитку національної економіки.

 

Література:

1.   Гірник М.О. Maple 7. Основи практичного застосування / М.О. Гірник, А.В. Костенко, М.В. Лучко, М.І. Плеша. – Львів: ВНТЛ-класика, 2002. – 174 с.

2.   Каленюк П.І. Практикум з програмування на VBA: Навч. посібник / П.І. Каленюк, А.Ф. Обшта, Н.М. Гоблик, Н.Ф. Клочко, С.М. Ментинський. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. – 208 с.

3.   Шараев Ю.В. Теория экономического роста [учеб. пособие для вузов] / Ю.В. Шараев. – Гос. ун-т – Высшая школа экономики. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. – 254 с.