Філологічні науки/3. Теоретичні та методологічні проблеми дослідження мови

К. психол. н. Зеленко Н.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Евфемізми як засіб вираження

тактовності в сучасній англійській мові

Мова – це суспільне явище, тому будь-яка мовна система функціонує і розвивається в суспільстві та покликана виконувати певні цілі людської комунікації. Отже, з розвитком суспільства розвивається і вся мовна система, включаючи всі її складові.

Останні десятиліття дослідження мови з точки зору її «внутрішньої складової» поступилося дослідженню «мови у дії», тобто у мовленні. На перший план висуваються проблеми функціонування мови у суспільстві, проблеми мови як засобу комунікації. Як основний засіб спілкування, мова швидко та чуйно реагує на всі зміни в житті суспільства, а також формується та піддається впливу останнього.

Наше дослідження присвячено аналізу евфемізмів в англійській мові. Евфемізми представляють значний дослідницький інтерес, оскільки є варіативним засобом мови, вони виявляють залежність як від мовленнєвої ситуації і статусів комунікантів, так і від типу культури, національної психології та ціннісно-нормативних установок суспільства.

Термін «евфемізм» походить від грецької «euphemismos» (eo – «гарно», phemо – «говорити») ввічливо говорити і бере свої витоки ще з античної риторики, де теория евфемії (euphemia – говорити добро, утримуватися від непристойних слів) розглядалася з погляду вчення про милозвучність – евфонію, що поєднувала у собі зоровий, акустичний та змістовний аспекти мовлення [1].

Евфемія є складним універсальним комунікативним феноменом, який по структурі є багатогранним мовним явищем, що відіграє важливу роль в історії розвитку суспільства. Евфемізми є відображенням моральної та духовної культури, ціннісних установок, особливостей мислення і світогляду як окремої особистості так і етнокультурної спільноти [3].

Традиційно, евфемізмами називають емоційно нейтральні слова або вирази, що вживаються замість синонімічних їм слів чи словосполучень, які той, хто говорить розцінює як непристойні, грубі або нетактовні [1].

Проаналізувавши вище наведені визначення, можна виділити основні функції евфемізмів:

1. Пом’якшувальна. Уникнення вживання грубих та непристойних слів та виразів, що розцінюються тим, хто говорить як різкість.

2. Тактовна. Включає залежність вживання евфемізмів від умов висловлювання та контексту, а також соціальну обумовленість уявлень про те, що може виступати в ролі евфемізма.

3. Маскувальна. Означає вживання не тільки пом’якшувальних замінників непристойних слів та виразів, а й тих, що завуальовують суть явища.

Отже, евфемізм – це заміна будь-якого небажаного (грубого чи непристойного) слова чи виразу більш коректним або тактовним, для того щоб уникнути прямого називання того, що може викликати негативні почуття в учасників комунікації, а також замаскувати певні аспекти сутності дійсності.

Н.М. Потапова розглядає евфемізми як захисний психологічний механізм та виділяє їхні основні ознаки:

1. Семантична невизначеність.

2. Негативна оцінна, естетична чи стилістична забарвленість денотата, яка потребує покращення.

3. Здатність створювати позитивні або нейтральні конотації внаслідок свого вживання, зберігаючи правдивість висловлення [3].

Евфемізми найбільш чутливі до змін в сфері культури людських відносин та моральних оцінок тих чи інших явищ суспільного життя. Евфемізми на одному етапі розвитку суспільства перестають ними бути на іншому, оскільки називають речі занадто прямо. Таким чином, велику роль в процесі евфемізації відіграє часовий фактор. Крім того, важливим також є і соціальний фактор, оскільки в різних соціальних прошарках уявлення про ті явища мови, що підлягають евфемізації, різні.

Наразі евфемія активно досліджується в працях сучасних лінгвістів з точки зору прагматичного підходу, відповідно до якого евфемізми слугують засобом забезпечення комунікативного комфорту та сприяють досягненню кооперативної співпраці з адресатом.

З точки зору прагматики, використання евфемізмів диктується принципами ввічливості, делікатності, правилами гарного тону, а також прагненням пом’якшити негативну сутність предмета або явища. Тому евфемізми є результатом комунікативно-виправданих порушень вимог до мовлення [2].

На нашу думку, основною метою, яку той, хто говорить переслідує при вживанні евфемізмів, є бажання уникати комунікативних конфліктів і невдач, не викликати у реципієнта відчуття комунікативного дискомфорту. Евфемізми цього класу називають об’єкт, дію, властивість.

Більш специфічною є друга мета евфемізації: маскування, камуфляж. Наприклад, у військовій лексиці вживаються позначення, за допомогою яких приховується справжній зміст висловлення, «хазяйство» замість «військова частина».

Камуфлюючі слова та вирази вживають у тих випадках, коли пряме позначення обєкта, дії, властивості, на думку того, хто говорить може викликати небажаний суспільний ефект, негативну реакцію масового адресата, осуд. У мові ЗМІ та мовленні економістів, представників влади, наприклад, вживається вираз «лібералізація цін», «вивільнення цін». В буквальному значенні ці словосполучення можуть позначати будь-які ціни та будь-які процеси, які відбуваються з цінами: підвищення, зниження, утримання на тому ж рівні. Однак, у дійсності вони позначають зростання цін, більш високі ціни, але не прямо, а завуальовано.

Для нашого дослідження особливий інтерес представляють евфемізми, які позначають різні національні та соціальні групи й відносини між ними. В зазначену групу входять евфемізми номінації представників окремих соціальних і національних груп.

Special care for Special people – Особлива увага для особливих людей.

Під словом «особливий» мається на увазі певне порушення, недолік у розвитку якихось функцій у організмі людини. Тому мовець намагається якомога делікатніше та тактовніше ставитися до людей з такими вадами як в культурному, так і в мовному плані. Він відмовляється від використання виразів, які можуть образити почуття людини, про яку йдеться.

Kilogramically endowed – щедро наділений вагою.

Варто зазначити, що люди з надлишком ваги – національна проблема в Америці. Більше половини громадян зазнають труднощі через зайві кілограми. Тому таке слово як «fat» майже повністю вилучено із вжитку, щоб не зачепити або образити більше половини населення Сполучених Штатів.

Physically challenged – людина з обмеженими фізичними можливостями. Останнім часом вживання слова «інвалід» уникається, для того щоб не викликати неприємні емоції у людей цієї групи.

Отже, евфемізація на культурно-поведінковому рівні включає в себе систему норм прийнятих у суспільстві, які направлені на подолання негативних стереотипів та вироблення ввічливих форм.

Література:

1. Арапова Н.С. Эвфемизмы / Н.С. Арапова // Лингвистический энциклопедический словарь. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – 590 с.

2. Арутюнова, Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева // Новое в зарубежной лингвистике / общ. ред. Е. В. Падучевой. – М. : Прогресс, 1985. – Вып. 16. Лингвистическая прагматика. – С. 21–38.

3. Эвфемизмы в языке и речи: на материале англоязычного делового дискурса : дис. на соиск. науч. стерени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / Н.М. Потапова. – М., 2008. – 165 с.