Органічна хімія
Букачук О.М., Баранова Л.Я.
Чернівецький національний університет імені Юрія
Федьковича
ІНДОЛІЛВМІСНІ
ОНІЄВІ ПОХІДНІ – ПОТЕНЦІЙНІ РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН
Пошуки шляхів одержання нових сполук фосфонію та
амонію викликають постійний інтерес, оскільки вони володіють рядом цінних у
практичному відношенні властивостей, широко вивчені і знаходять застосування у
багатьох галузях науки і техніки. У цьому
плані актуальні синтез та вивчення біологічної
активності фосфонієвих солей з гетероциклічними
ароматичними системами.
Похідні індолу – однієї з найбільш поширених як у природних, так і у
синтетичних біологічно – активних сполуках гетероциклічних систем - уже багато
десятиліть привертають увагу синтетичної органічної хімії.
Мета нашої роботи – синтез, вивчення ростостимулюючої дії та встановлення
зв’язку “структура – біологічна активність” у ряду нових фосфонієвих солей та
їх амонієвих аналогів, що містять індольні фрагменти.
У
попередніх роботах, проведених на кафедрі органічної хімії ЧНУ, досліджена
біологічна активність індол-3-ілкарбометилфосфонійхлориду та
індол-3-ілкарбометилазинійхлоридів. Встановлено, що трифенілфосфонієва та 5,6-
бензохінолінієва солі, одержані на основі 3-хлорацетиліндолу проявляють високу
ростостимулюючу активність по відношенню до насіння та рослин кукурудзи.
Цікаво
було дослідити, як зміниться ростостимулююча активність при зміні місця
положення онієвих замісників у
індольному ядрі.
При
взаємодії 1-хлорацетиліндолу з еквімолярною кількістю трифенілфосфіну
синтезована фосфонієва сіль (1). Реакція проходить з виходом
30-40% в толуольному розчині і з виходом 60-70% при сплавленні реагуючих
компонентів при температурі 210-2150 С. Аналогічно одержано і бромід
(ІІ).
Слід
відмітити, що взаємодія трис(диметиламінофеніл)фосфіну з 1-бромацетиліндолом
проходить в м’ягших умовах порівняно з реакцією з трифенілфосфіном, а
фосфонієва сіль (ІІІ) одержується з більшим виходом.
Фосфонієві солі (1-1І1) – стійкі
дрібнокристалічні речовини, розчинні у полярних розчинниках і нерозчинні у
воді. УФ-спектри їх містять максимуми
поглинання в області 220, 290 нм, що характерно для похідних індолу і максимум в області 235 нм, зумовлений
наявністю фосфонієвої групи.
1-Бромацетиліндол та 1-хлорацетиліндол легко реагують з триетиламіном, утворюючи
амонієві солі (ІV) та (V). При кип’ятінні толуольних розчинів вказаних
галогенопохідних з еквімолярною кількістю
5,6-бензохіноліну з виходом 50-60% синтезовано амонієві солі (VІ) та (VІІ), які містять одночасно два гетероциклічних
фрагменти. Інтерес до 5,6-бензо-хіноліну викликаний тим, що
деякі його похідні проявляють значну ростостимулюючу активність стосовно
рослин. На основі нього на кафедрі органічної хімії ЧНУ синтезовані ефективні
стимулятори росту картоплі та льону.
Склад і будова синтезованих сполук підтверджені аналітичними та
спектральними даними. Так, УФ спектри триетиламонієвих солей
(1V) та (V) містять максимуми поглинання в області 230,
280 нм, характерні для похідних індолу
і максимум поглинання амонієвої
групи в області 340 нм.
Аналогічно,
на основі реакції 1-бромацетиліндолу та 1-хлорацетиліндолу з піридином
синтезовано піридинієві солі (VІІІ) та (ІХ).
Синтезовані
речовини були досліджені на предмет ростостимулюючої активності по відношенню
до насіння та молодих рослин кукурудзи. Дослідження проводились методом
скринінгу. В обсяг досліджень входило
вивчення впливу сполук на морфологічні показники: енергію проростання,
схожість, вагу і довжину надземної та підземної частини рослин і біохімічні показники
– ферменти каталази та пероксидази.
Аналіз
результатів дослідження росторегулюючої активності показав, що фосфонієва сіль
(І) виявляє активність такого ж порядка, що і препарат «індо-фор». Обробка
насіння кукурудзи 0,01% розчином солі (І) призводить до підвищення енергії
проростання на 15%. Активність каталази при цьому збільшується майже на 60%.
Заміна хлорид-аніона на бромід-аніон призводить до незначного зниження
активності. Заміщення трифенілфосфонієвої групи на 5,6–бензохінолінієвий
фрагмент призводить до суттєвого підвищення стимулюючої активності.