Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Присяжнюк А. Ю.

Київський економічний інститут менеджменту, Україна

Вплив зовнішніх інвестицій на розвиток інноваційної діяльності в Україні

В умовах світової економічної глобалізації, становлення та розвиток інноваційного типу економічних відносин в Україні залежить не тільки від внутрішніх фінансових потоків, а й від тих фінансових ресурсів, які інвестуються з-за кордону, тобто іноземними інвесторами. Використання іноземних інвестицій як зовнішнього джерела формування фінансових потоків в інноваційній діяльності є цілком виправданим, оскільки в переважній більшості іноземні інвестиції розраховані на довгостроковий період і мають стратегічне значення, а інноваційна діяльність також виключає локальний ефект, тобто зорієнтована на перспективу.

Попри існуючі недоліки у правовому полі та макроекономічному середовищі, в Україні інвестуються кошти, що мають іноземне походження в розвиток інноваційних відносин, а швидкість становлення цих відносин безпосередньо залежить від обсягів та видозміни зовнішніх фінансових потоків.

Для проведення аналізу зовнішніх джерел формування фінансових потоків в інноваційній діяльності вважаємо за доцільне розглянути показники приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України (табл.1). За даними офіційної державної статистики за останні роки спостерігається тенденція до позитивних зрушень у сфері іноземного інвестування, але, як видно з таблиці 1, приріст прямих іноземних інвестицій характеризується певними нерівностями в обсягах інвестованих коштів.

Статистичні дані свідчать, що найбільший обсяг інвестованих коштів припадає на 2004 – 2005 р. і становив 2252,6 млн. грн. та 7843,1 млн. грн. відповідно. У 2006 р. приріст прямих іноземних інвестицій значно знизився і становив 60,1% відносно 348,2% попереднього року. Також досить помітним є різке збільшення іноземних інвестицій у економіці України в 2007 р., приріст яких становив 167,1% порівняно з 60,1% у 2006 р. Не важко зрозуміти, що усі ці коливання спричинені постійними змінами розстановки політичних сил, що вносять відчутні корективи в економічний розвиток країни та темпи його інноваційного перетворення.

Таблиця 1

Приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України

Роки	Млн. дол. США	% до попереднього року
1995	413,4	85,5
1996	541,3	130,9
1997	625,4	115,5
1998	747,0	119,4
1999	471,1	63,1
2000	593,2	125,9
2001	680,3	114,7
2002	916,6	134,7
2003	1322,6	144,3
2004	2252,6	170,3
2005	7843,1	348,2
2006	4717,3	60,1
2007	7882,1	167,1

Джерело: www.ukrstat.gov.ua

Зміни приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України також характеризують показники Держкомстату України щодо обсягів прямих іноземних інвестицій на одну особу. Приведені дані свідчать, що з кожним роком обсяг прямих інвестицій на одну особу збільшується, але при цьому така зміна обсягів прямих інвестицій характеризується нерівномірністю і має стрибкоподібний характер (рис.1). Як показано на гістограмі, апофеоз приросту прямих іноземних інвестицій на одну особу припадає на 2005 – 2006 р. і становить 359,9 – 436,6 дол. США відповідно. Отже, незважаючи на те, що інвестиційний клімат України визначено як непривабливий, приріст прямих іноземних інвестицій залишається помітним, що досить переконливо доводить доцільність використання зовнішніх джерел формування фінансових потоків в інноваційній діяльності.

Рис. 1. Приріст прямих іноземних інвестицій в Україні з розрахунку на одну особу (дол. США наростаючим підсумком)

Джерело: складено автором за даними офіційного сайту Держкомстату України / www.ukrstat.gov.ua

При дослідженні зовнішніх фінансових потоків в інноваційній діяльності не варто применшувати значення географічної структури прямих іноземних інвестицій в Україні. Фактор національної прилеглості капіталу є досить вагомим, оскільки дає змогу визначити існуючих та потенційних стратегічних партнерів при здійсненні економічної співпраці. Це дасть змогу уникнути законодавчих колапсів, що можуть виникнути через відсутність належної уваги до національних особливостей країн-пертнерів з боку вітчизняного законодавця.

За даними Держкомстату України серед країн-інвесторів, що спрямовували фінансові ресурси в економіку країни трійку лідерів очолюють Німеччина, Кіпр та Австрія, інвестувавши за 2007 рік – 5620,7 млн. дол., 3011,7 млн. дол. і 1600,8 млн. дол. відповідно. У географічній структурі прямого іноземного інвестування мають місце як високорозвинені країни з високим ступенем інновативності економіки так і ті територіально-політичні угрупування, що як і Україна тільки переходять на рейки інноваційно-орієнтованої економічної системи. Тому, очевидною є необхідність тісної співпраці України та інших держав з питань становлення інноваційної економіки та нових стандартів соціального зростання. Ключем цієї співпраці є довгострокові фінансові потоки в сфері інноваційної діяльності, але при цьому має зберігатись певний паритет між інтересами країн-інвесторів та національними інтересами.

Поряд з цим, перешкодою у залученні іноземних фінансових потоків у національну економіку є недосконалість, а в деякій мірі і практична відсутність державного регулювання іноземного інвестування в Україні. Очевидним є те, що окреслені питання мають розглядатись на найвищому рівні державного менеджменту і створювати сприятливі умови для співпраці національних виробників та іноземних замовників.

Недостатність уваги з боку державних органів до іноземного інвестора обумовлює низький рівень інвестиційної привабливості вітчизняної економіки, що, на нашу думку, виражається в наступних макроекономічних чинниках негативного спрямування:

1. Політична нестабільність, що супроводжується формуванням економічних кланів, які лобіюють власні інтереси і не допускають присутності іноземних фінансових ресурсів у підконтрольній галузі народного господарства.

2. Розвиток логролінгу, як форми політичного спекулювання з приводу встановлення контролю в межах певного економічного простору.

3. Неузгодженість грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики із завданнями інвестиційної стратегії в умовах економічної нестабільності.

4. Відсутність стимулювання іноземних капіталовкладень в реконструкцію, оновлення та створення виробничої інфраструктури.

5. Відсутність забезпечення прозорості процесів надання податкових стимулів іноземним інвесторам.

6. Недосконалість законодавчого підґрунтя для здійснення іноземних інвестицій в національну економіку.

7. Відсутність надання правового та методичного сприяння утворенню та розвитку малого та середнього бізнесу, що знаходиться в площині активного формування іноземних фінансових потоків.

8. Незацікавленість вітчизняних страхових компаній у страхуванні ризиків іноземних інвесторів.

Безумовно, всі ці фактори негативно впливають на інвестиційний клімат в Україні, значно зменшуючи його привабливість, але використання іноземного капіталу при формуванні фінансових потоків в інноваційній діяльності є логічним явищем, що має місце в умовах формування відкритої економіки та світової глобалізації і при цьому враховує всі особливості здійснення інноваційної діяльності, серед яких головними варто окреслити рівень прибутковості від комерціалізації самих інновацій та їх узгодженості у часовому просторі.

Список використаних джерел

1. Офіційний сайт Держкомстату України – www.ukrstat.gov.ua

2. Офіційний сайт Міністерства фінансів України – www.minfin.gov.ua