Економічні науки/ Маркетинг і менеджмент
науковий керівник Стельмах О.О.
Луценко Т.С.
Донецький Державний університет
економіки і торгівлі
імені Михайла-Туган Барановського
Ефективне управління неможливе без розуміння
мотивів і потреб державного службовця у Державному казначействі, а також
правильного використання стимулів до праці. Саме тому в даній статті
досліджується мотивація як чинник підвищення професійної компетентності
державних службовців, її місце в поліпшенні управлінської сфери. Розглядаються
складові мотивації, їх роль у підвищенні ефективності й роботи державної служби
загалом.
Проблеми мотивації державних службовців тією чи
іншою мірою висвітлюються в публікаціях Л. Артеменко, Т. Базарова, В. Бондаря,
О. Волнухіної, В. Воронкової, Н. Гончарук, А. Єгоршина, Б. Єрьоміна, С. Занюка,
А. Колота, О. Крушельницької, І. Крюгера, О. Машкова, О. Мельникова, Д.
Мельничука, С. Мосова, Н. Нижник, С. Озірської, М. Олехновича, В. Олуйко, Н.
Протасової, Т. Ремизова, О. Слюсаренко, О. Турчинова, Р. Шевеліна. Разом з тим,
актуальні проблеми мотивації як чинника підвищення професійної компетентності державних службовців залишаються
малодослідженими.
Метою даної статті є визначення поняття
«мотивація», її складових та ролі, яку вона відіграє в підвищенні професійної
компетентності службовців Державного казначейства.
Для цього необхідно реалізувати такі завдання: на
основі наукової літератури дати визначення мотивації відповідно до нових
сучасних реалій; виявити складові компоненти мотивації; визначити, яку роль
вона відіграє в процесі підвищення професійної компетентності державних
службовців у Державному казначействі.
У літературі є багато визначень мотивації, однак
всі вони визначають процес, що відбувається всередині людини і спонукає до дії,
змушуючи її поводитися в якійсь конкретній ситуації певним чином. Поведінка ж
особистості, як правило, спрямовується її найбільш сильною в даний момент
потребою, яку вона прагне задовольнити, активізуючи при цьому всю свою енергію
і можливості.
Під мотивацією розуміють сили, що існують
усередині і поза людиною, що збуджують у ній ентузіазм і завзятість при
виконанні визначених дій. Мотивація державних службовців впливає на їхню
продуктивність і спрямованість на досягнення організаційних цілей.
Мотивація є тією рушійною силою, яка базується на
задоволенні певних потреб, примушує діяти з максимальним зусиллям для
досягнення певних цілей.
Мотивація трудової діяльності не може бути дієвою
без застосування сучасних форм і методів матеріального стимулювання персоналу.
Стимулювання повинно відповідати потребам,
інтересам і здібностям державного службовця. Мотивація – це процес свідомого
вибору державним службовцем того чи іншого типу поведінки, що визначається
комплексним впливом зовнішніх (стимули) і внутрішніх (мотиви) чинників.
Високий професіоналізм службовців Державного
казначейства складається із спеціальних знань, умінь і навичок, із реалізації
кращих особистих рис, у тому числі моральних, із найбільш повного використання
їх професійно-творчого потенціалу. Компетентність – це ступінь професійного
досвіду, властивий кадрам управління в рамках конкретної посади [4].
Компетентність державного службовця – певний
рівень його інтелектуального, психологічного та функціонального стану, який
відображає конкретні сфери професійної діяльності та зумовлює у своїй єдності
якісну визначеність професіонала. Це також наявність глибоких фахових знань у
певній галузі чи сфері діяльності, уміння аналізувати та прогнозувати розвиток
ситуацій та використовувати здобуті на практиці знання щодо вирішення певних
проблем, а також правомочність вирішувати їх, уповноваженість відати певними
справами [2].
Одним із основних мотивів у діяльності службовців Державного
казначейства є мотив самоствердження. Почуття власної гідності, намагання
самоствердитись у суспільстві, почуття власної значущості стимулює службовців
Державного казначейства до активнішої діяльності. Це особливо є актуальним для
молодих державних службовців. Тому важливими заходами мотивації для них на
цьому етапі можуть бути:
- налагодження системи внутрішньої
комунікації – обміну інформації на різних рівнях: вертикальному і
горизонтальному;
- організація зворотного зв’язку від
керівника, колег і підлеглих після завершення кожної важливої справи;
- колективне обговорення планів і
заходів організації;
- перехресне навчання службовців і
ознайомлення їх з роботою, яка виконується в інших відділах [3].
На сьогоднішній день в Україні створена система
професійного розвитку державних службовців, але вона потребує удосконалення.
Стимулюючим фактором в підвищенні свого професійного розвитку є насамперед
вимоги до громадян, які претендують на ту чи іншу посаду на державній службі.
Згідно із
Законом України «Про державну службу», державні службовці підвищують свою
кваліфікацію постійно, як правило, не рідше одного разу на п’ять років.
Результати навчання й підвищення кваліфікації є однією з підстав для просування
по службі [1].
Один з основних стимулів професійного розвитку персоналу
у Державному казначействі – оплата
праці, яка є джерелом задоволення більшості потреб, тому що в наших умовах,
умовах нестабільного розвитку, оплата праці є головним стимул для більшості
службовців як в підвищенні ефективності праці, так і в професійному розвитку [5].
Таким чином, мотивація за компонентним складом і
структурою є складною, забезпечує належну службову діяльність, сприяє професійному
вдосконаленню та кар’єрному розвитку службовців Державного казначейства. Вона
включає: справедливу, прозору та зрозумілу оплату праці; посаду і посадове
просування; фахову підготовленість, відповідність службовій діяльності;
соціальну захищеність; об’єктивну і справедливу оцінку особистих професійних
досягнень; суспільний імідж і престиж, умови для ініціативної, творчої,
самостійної діяльності в межах посадових повноважень, функцій і завдань;
матеріально-технічні та морально-психологічні умови роботи; почуття належності
до професійного колективу, команди; безпосередню взаємодію кадрових служб з
керівництвом організації.
Таким чином, підвищення професійної компетентності
службовців Державного казначейства за допомогою мотивації відіграють значну
роль у системі державного управління, стимулюють до сумлінної та ініціативної
праці, що призводить до покращення суспільних відносин у нашій державі.
Література
1. Закон
України «Про державну службу» // Уряд. кур’єр. – 2004. – 4 січ.
2. Державне
управління та державна служба: Словник-довідник / Уклад. О. Ю. Оболенський. –
К.: КНЕУ, 2005.
3. Озірська
С. М. Про доцільність та потреби визначення мотивації професійної поведінки
державних службовців // Вісник УАДУ. – 2002.
4. Олуйко
В. М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи
розвитку: Монографія. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2005.
5. Служебная
карьера / Кол.авт.; Кер. – Е. В. Охотский. – М.: ОАО Изд-во Экономика, 2003.