Економіка /10 Економіка підприємства

К. е. н., доц. Богацька Н. М., ст. 4 курсу Кудирко І. О.

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут

Мотивація персоналу як основний фактор діяльності торговельного підприємства

Не секрет, що успіх компанії, яка займається торговельною діяльністю, безпосередньо залежить від людей. Майстерність, досвід, знання та співпраця з колегами є головний актив підприємства. Адже, наприклад, коли клієнт бачить консультанта чи продавця він не бажає знати, що його мотивує, чому він тут працює. Єдине, що йому потрібно – отримати відомість про товар, якісне обслуговування, тобто найкращий результат.

Останнім часом мотивація розглядається, як одна з основних технологій ринку. Процес мотивації персоналу підприємства може призвести як до серйозних втрат фінансових і матеріальних ресурсів та часу, так і до збільшення капіталу, розширення підприємства, покращення його конкурентоспроможності.

Що можна віднести до джерела мотивації працівника? Напевне для кожного підприємства та кожного працівника джерела будуть різні. Проте, можна виділити основні які притаманні майже усім. Це внутрішні і зовнішні фактори мотивації.

До внутрішніх віднесемо те, що отримує працівник від компанії, що керівництво дає працівнику та самомотивацію.

Зовнішні фактори – місце особи в соціумі, будучи працівником певного торговельного підприємства [1].

Розглянемо перший внутрішній фактор, що отримує працівник від підприємства. Грошову винагороду, що є матеріальною цінністю. Протягом багатьох років саме на дану цінність робився акцент керівників, як на фактор мотивації. І це стало головною «грошовою» помилкою. Адже, як показав досвід духовні та інтелектуальні блага, що криються у власному «я людина» стали вищими ніж матеріальне задоволення.

Що керівництво дає працівнику? Може гарантувати ріст кар’єри, мобілізацію його талантів та інше. Але при цьому забороняти втілювати власні ідеї, висловлювати думку. Така ситуація склалась у багатьох підприємствах, що є помилкою і гальмує процес розвитку мотивації, або в гіршому випадку виключає її взагалі. Залишаючи при цьому грошовий фактор, який помилково стає головним.

Самомотивація працівника полягає у бажанні особи працювати, отримати вищу посаду, само реалізувати власні таланти, сформуватись як особистість.

Що отримує працівник від соціуму? Це новий рівень соціального статусу людей, що оточують, бізнес партнерів, колег. Наприклад, робота в якості консультанта-продавця компанії-лідера індустрії дає можливість проникнути в більш високий стан суспільства. Або будучи професіоналом своєї справи до працівника із сторони топ-менеджера, колег і навіть компаній конкурентів виникає повага. Проте, це можливо у тому випадку, коли особа працює на підприємстві керівництво якого дбає про власну репутацію, стан на ринку і в першу чергу про свій персонал.

Для успішного управління персоналом на перший план виходить гнучкість системи управління. Стратегія і структура підприємства повинні будуватись враховуючи можливості людини. Саме тому, сьогодні застосовують новий напрямок дослідження та мотивації – враховуючи людський фактор та його потреби. Творчий процес розробки планів проходить в умовах високої мотивації працівників. При цьому працівник повинен знати цілі організації, бути зацікавленим в отриманому результаті. В якості прикладу приведемо японський досвід управління . в його основі лежить принцип поваги до працівника, як до людини, філософія збереження майна, робиться акцент на постійне навчання персоналу та належне забезпечення робочого місця.

У житті суспільства відбулися істотні фундаментальні зміни. З індустріальної, економіка перетворилась на сервісну. Саме у сфері сервісу та обслуговування неможливо примусити якісно працювати. Ніколи не передбачиш, чого забажає клієнт. І тому, ніякими навіть найдосконалішими інструкціями неможливо передбачити все, що повинен робити професіонал у цій сфері, щоб клієнт залишився задоволеним. Тільки велике бажання працювати, тобто висока мотивація, забезпечує сервіс високого класу торговельного підприємства. Консультант з питань управління В. В. Рабкова в передмові до книги К. Коб’єла пише: «Саме поворот виробника до клієнта, робота над усвідомленням і задоволенням його потреб, підвищення якості обслуговування, є наріжним каменем філософії маркетингу. І цей поворот не є можливим без наступного кроку: мотивації співробітників, мотивації на високопродуктивну і якісну роботу» [2].

Отже, мотивація – головний фактор успішної діяльності торговельного підприємства, яке якісно займатиметься власною діяльністю, задовольняючи потреби клієнтів, і залишатиметься конкурентноздатним, при цьому перебуваючи у процесі вдосконалення та модернізації відповідно до тих умов, що складаються.

Література:

1. Саусь А. Живительный источник мотивации // Стратигии. – 2008.- №7 – С. 53-56.

2. Потєряхін О. Основні помилки мотивації персоналу // Страхова справа. – 2008. №1 – С.72-77.