Економічні науки / 1.Банки і банківська система

Марич М. Г.

Буковинська державна фінансова академія

Споживче кредитування в Україні: сучасний стан та напрямки розвитку

Сьогодні в Україні більшість населення не може собі дозволити купувати товари тривалого користування за рахунок  поточних доходів. А у в умовах світової фінансової кризи, яка також охопила Україну, покращення ситуації не очікується. Для більшості категорій людей, а також пенсіонерів, інвалідів та інших малозабезпечених громадян придбання товарів тривалого користування стає неможливим. У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах ринкової економіки.

  Вивчення системи кредитування фізичних осіб є необхідним, перш за все, стосовно завдань, які стоять перед комерційними банками. Активна робота комерційних банків у галузі обслуговування приватних осіб є необхідною умовою зміцнення ресурсної бази, розширення ринків їх успішної конкурентної боротьби з небанківськими фінансово-кредитними закладами. При цьому мова повинна йти не тільки про вдосконалення техніки кредитування і розширення видів кредитних послуг, але і про вироблення цілого комплексу нових принципів стосунків банків з фізичними особами.     Тому особливо актуальним є вивчення закордонного досвіду і його творче використання стосовно умов вітчизняної економіки, що матиме позитивну роль і допоможе уникнути істотних помилок у побудові моделі економічного механізму стосунків партнерів у процесі кредитування [3].

Проблему споживчого кредитування в Україні досліджували такі автори: В.Н. Василенко, В.К. Мамутов, І.Г. Брітченко, Н.С. Меджибовська, А. Улановський, Д. Гриньков та інші.

  Метою дослідження є оцінка ситуації на ринку споживчого кредитування і аналіз особливостей роботи банків з населенням в Україні.

  Споживчий кредит – це кредит, який видається фізичній особі на її власні потреби. Обєктом кредитування може бути практично кожний предмет споживання (товар або послуга). Кредитують купівлю житла, побутової і оргтехніки, автомобілів, оплату навчання, відпочинку, лікування, проведення ремонту квартир і будинків [5]. Кажучи економічною мовою споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається  в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору [4].

Якщо зробити аналіз наданих споживчих кредитів за 2006 та 2007 роки, а також за 9 місяців 2008 року,  то варто зазначити що в 2006 обсяг наданих споживчих кредитів банками України становив 45020 млн. грн., в 2007 році, загальна сума наданих споживчих кредитів населенню зросла на 71% і вже становила 76903 млн. грн.. Станом на 1 жовтня 2008 року обсяг наданих споживчих кредитів банками України становить 69554 млн. грн.,, що сягає вже 91 % минулого року. Тому можна стверджувати, що обсяг наданих споживчих кредитів в 2008 році перевищить показник 2007 року. Проаналізувавши сучасний стан розвитку споживчого кредитування на ринку України можна виділити основні напрямки розвитку споживчого кредитування населення України. Так розвивати потрібно насамперед короткострокове кредитування населення під купівлю товарів народного споживання довгострокового користування. Повязано це з тим, що при даному виді кредитування банк несе менший ризик, бо терміни кредитування  невеликі (до року), а суми порівняно незначні. Таке споживче кредитування буде орієнтовано в основному на середній прошарок населення. Другим напрямком, на мою думку, є розвиток довгострокового кредитування населення, а саме житлового кредитування фізичних осіб, оскільки розвиток саме такого кредитування є перспективним для банків, бо даний ринок на даний момент тільки починає розвиватися і має великі перспективи розвитку для банку, як нового банківського продукту. Окрім цього для банків це ще одна нагода для розширення кола своїх клієнтів. Тому саме на другому напрямку розвитку споживчого кредитування ми зупинемося більш детально.

Сьогодні 30-50% всіх покупок в торговельних мережах здійснюються в кредит. Лідером продаж у розстрочку є побутова, а також аудіо- і відеотехніка. Найбільш розповсюджена сума покупки в кредит - $300-400. Біля 80% всього ринку споживчого кредитування сконцентровано в крупних торгових мережах: «Фокстрот», «Ельдорадо», «АБВ-техніка», «Евросеть», «Биттехніка» т. ін.

  Кредитуванням в торгових мережах займаються як банки, так і підконтрольні їм кредитні союзи та інші кредитні оператори. При цьому 70-90% кредитів, які видані покупцям у цих магазинах, випадають на ПриватБанк, Правекс-Банк, Надра, Альфа-банк і Дельта-банк. Лідерами по кількості представництв в торгових точках станом на 1 листопада 2008 року є: ПриватБанк (2000 представництв), Дельта-банк (1500),  «Надра» (1250), Правекс-Банк (1200) та Альфа-банк (500) [2].

  Сума кредиту дорівнюється ціні покупки товару або послуги мінус перший внесок особи, що бере кредит. Його розмір коливається від 0 до 25% в залежності від виду товару (послуги), банку та інших факторів. Сьогодні у більшості банків розмір першого внеску не перебільшує 10-15% суми кредиту.

  Однією з особливостей споживчого кредиту є його середній термін погашення. Кредит на відпочинок, навчання, лікування, ремонт видають на період від 6 місяців до 1,5 років, покупка побутової техніки – півтора-два роки, квартири, машини – до трьох років, а іноді і довше.

  Документи для оформлення кредиту: паспорт або документ, який його замінює; довідка з місця роботи про доходи за останні півроку-рік. Деяким банкам необхідна копія свідоцтва про шлюб, свідоцтва народження дітей. Окрім документів банк може потребувати від клієнта відкрити в нього поточний рахунок, з якого цей клієнт зможе вести розрахунки по кредиту [5].

  У контексті запровадження системи споживчого кредитування необхідним є розвиток інфраструктури банківської системи. Удосконалення системи електронних платежів і форм розрахунків в економіці, розширення мережі банкоматів, уніфікація кредитних карток, їх акцептування у будь-яких терміналах необхідне для запобігання виникненню помилок при операціях з кредитними картками, розвиток та вдосконалення системи економічної освіти населення [1].     

  Можна зробити висновок про те, що недостатня увага українських комерційних банків до роботи з населенням має нині як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Основні з них, безумовно, пов’язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Україні великі. Банкам України доцільно вивчати та використовувати досвід зарубіжних країн для здійснення споживчого кредитування.

Література:

 

1.                      Брітченко І.Г. Переваги застосування нових кредитних технологій // Схід. – 2008. - №3. – С. 55-57.

2.                      Гриньков Д. Опасные сети // Бизнес. – 2007. - №31. – С. 48-51.

3.                      Положення Національного банку України «Про кредитування» (Затверджено постановою Правління  Національного банку України 28.09.1995 р. №246).

4.                      Улановский А. Потребительский кредит: что нужно знать пред тем, как идти в банк // Финансы для всех. – 2007. - №12. – С. 10-11.