Бурова Н., Мартинюк А.  ЕП-04-Ма

 

Питання оптимізації регулювання зайнятості в Україні

Основою економічного благополуччя країни є добробут кожного її громадянина. Це не максимальна позначка багатства окремих її представників, а рівень життя, соціальні можливості та перспективи найменш забезпечених, найуразливіших прошарків.

К

DC

З »—і X ш

Явище бідності переплітає вагомою ниткою всю історію людства, всі країни світу, будь-які економічні системи. Злидні - нездоланна проблема як країн, що розвиваються, так розвинутих держав. У країнах, що розвиваються, проживає майже 4,5 млрд. людей, житло 60% з яких не відповідає мінімальним санітарно-гігієнічним вимогам, третина з яких не доживає до 40-літнього віку. 60 млн. дітей світу не мають можливості відвідувати школу, 6 млн. дітей щорічно помирає від голоду, 2 млн. матерів не виживає під час пологів. При цьому кількість бідних у світі щорічно збільшується [5].

Великомасштабність, масовість та абсолютний характер бідності у країнах, що розвиваються, дещо відводить у тінь проблему бідності в багатих країнах, де вона має якісно іншу  природу.

Відповідно до вибору теми, в даній статті ставиться мета виявити тенденції регулювання сфери зайнятості, зокрема у контексті міжнародного досвіду та інформаційно-інноваційних імперативів національного розвитку в умовах відкритих економік [4].

Бідність у розвинутих країнах відносна, вона вважається бідністю порівняно з добробутом та багатством значної частини суспільства. У якісному відношенні бідність у розвинутих країнах викликає стурбованість через зміни у морально-психологічному стані, виникнення особливої субкультури бідності, її відстороненість від суспільства. Особливу занепокоєність викликають діти, які ростуть у бідності, оскільки во­ни позбавлені можливості стати повноправними членами майбутнього суспільства.

Участь на ринку праці та рівень бідності. У розвинутих країнах на кінець XX століт­ті сім'ї з повною зайнятістю охоплювали 65% населення, а сім'ї з повний безробіттям - 10% населення. Цей процес було названо "поляризацією зайнятості" та характерний для 10 з 15 досліджених країн ОЕСР. Процес поляризації зайнятості відбувався у всіх країнах за раху­нок скорочення частки населення, яке живе у змішаних сім'ях (один працюючий на двох чи більше дорослих). У цілому, у 15 країнах ОЕСР дохід на одну особу у сім'ях із повною за­йнятістю був у 2 рази більшим ніж у сім'ях із повним безробіттям [5].

У більшості розвинутих країн державний перерозподільний механізм у вигляді податків та соціальних трансфертів зменшував рівень бідності не лише серед всього населення, а й для окремих груп ризику, зокрема, у дитячій віковій групі, у категоріях батьків-одинаків та повністю безробітних сімей - більше ніж на 50%. 

Відповідно до даних досліджень, викладених в доповіді «Бізнес в 2006 році: створення робочих місць» ("Doing Business in 2006: Creating Jobs"), саме реформи у сфері регулювання ведення бізнесу, будучи часто достатньо простими, можуть забезпечити створення великої кількості нових робочих місць. Спонсорами доповіді є Всесвітній банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC), інвестиційний підрозділ Групи Всесвітнього банку.

"Створення робочих місць – пріоритет для кожної країни і, особливо, для бідних країн. Політика по поліпшенню регулювання бізнес діяльності і підтримки підприємництва – ключ до створення більшої кількості робочих місць і зростання. Це також спосіб зниження рівня бідності. Особливо від цього виграють жінки, які складають три чверті робочої сили в деяких економіках, що розвиваються, а також молодь, що починає трудову діяльність. Країни, лідируюче в проведенні реформ минулого року, від Сербії до Руанди, указують шлях вперед. Нам всім є чому повчитися на їх прикладі," сказав Пол Вульфовіц, Президент Всесвітнього банку.

Наприклад, з доповіді можна взнати, що для того, щоб створити нову компанію в Мозамбіку, потрібно пройти 14 реєстраційних процедур, які займають в сумі 153 дні; якщо заплатити всі обов'язкові податки в Сьєрра-Леоне, то вони складуть 164 відсотки від всього прибутку компанії; у Сірії, з моменту прибуття товарів, що імпортуються, в порт призначення до моменту, коли вони опиняться біля воріт підприємства, може пройти 63 дні і для цього потрібно 18 різних документів і 47 підписів посадовців.

В цілому, найактивніше реформи проводилися в європейських країнах. Перші 12 місць, за наслідками попереднього року, розподілилися таким чином – Сербія і Чорногорія, Грузія, В'єтнам, Словаччина, Німеччина, Єгипет, Фінляндія, Румунія, Латвія, Пакистан, Руанда і Нідерланди.

«Багато африканських країн, гостро потребуючих в появі нових підприємств і нових робочих місць, ризикують ще більше відстати від інших країн, які йдуть шляхом спрощення регулювання і створення привабливішого інвестиційного клімату» - так вважає Майкл Клайн, Віце-президент Всесвітнього банку і Міжнародної фінансової корпорації по розвитку приватного сектора і Головний економіст Міжнародної фінансової корпорації [6].

Ситуація на ринку праці в Україні додатково погіршуються несприятливими екологіч­ними умовами та навіть поширенням СНІДу. Адже, згідно з прогнозними дослідженнями, вже в 2014 p. від цієї хвороби щоденно будуть вмирати 140 чоловік. У тому ж 2014 р. кількість Віл-інфікованих в Україні досягне 800 тис. людей, більшість з яких – працездатне населення у віці від 30 до 39 років.

Як показують експерти, це еквівалентно тому, що всього через 6 років в У країні щодня  розбиватиметься літак авіакомпанії AIDS-AIRLINES із 140 пасажирами на борту. На думку  експертів ВБ, епідемія ВІЧ прискорить демографічну кризу в Україні: до 2014 р населення  додатково скоротиться на 500 000 чоловік, що призведе до відповідних економічних наслідків, що зумовлює необхідність консолідувати суспільство. Адже СНІД може зумовити серйозну соціально-економічну кризу. Тільки прямі фінансові втрати бюджету становитимуть 1,3 млрд. грн. (офіційний курс Національного банку - 5,05 грн/Sl). Унаслідок розповсюдження епідемії  до 6% може скоротитися ВВП, до 2% зменшиться робоча сила, на 9% скоротиться український експорт і на 9% зменшиться обсяг інвестицій в національну економіку, а загальний добробут населення зменшиться на 8%. Міжнародне співробітництво у цьому зв'язку має до­статньо велике значення. Так, наприкінці 2006 р. СБ вирішив відновити Україні кредит для боротьби з ВІЧ/СНІДом у розмірі 60 млн. доларів США [3].

Згідно зі Стратегією соціально-економічного розвитку України до 2015 року, пріорите­тними напрямками діяльності уряду з метою вирішення проблеми бідності визначено на­ступні:

-  сприяння розвитку зайнятості та ринку праці, як шляху до забезпечення працездат­ним верствам населення умов для самостійного вирішення проблем підвищення добробуту, збалансування попиту і пропозиції на ринку праці, запобігання безробіттю;

-  підвищення рівня заробітної плати працюючих та купівельної спроможності населен­ня;      

-  створення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, спрямованого на посилення соціального захисту працюючих і членів їх сімей від імовірної бідності внаслідок неможливості отримувати дохід у разі втрати роботи або працездатності через хворобу, нещасний випадок, каліцтво, старість чи смерть годувальника;

-  забезпечення соціальної підтримки найбільш вразливих верств населення шляхом упровадження адресної соціальної допомоги та соціальних послуг через реалізацію Закону    Ш України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та "Програми жит­лових субсидій";

-  запровадження виваженої політики щодо реформування житлово-комунального гос­подарства;

-  загальне економічне оздоровлення та підйом економіки;

-  розширення інвестицій у сферу освіти, культури, фізичної культури та спорту;

-  реструктуризація заборгованості по заробітній платі;

-  поступове формування середнього класу [4].

Виходячи з вищевикладеного, вирішення проблеми вбачається у підвищенні ефективності податкової та трансфертної політики, особливо у сфері функціонування ринку праці, від чого безпосередньо залежить поліпшення становища частини населення, яка про­живає за межею бідності. Вдосконалення функціонування ринку праці пов'язують із двома напрямками. По-перше, це підвищення зайнятості та збільшення привабливості роботи для підприємця, працівника через зниження податків на працю, в тому числі соціального подат­ку підприємців. По-друге, це акцентування соціального захисту працездатного населення на активних витратах, тобто розробка програм, які сприяють  зростанню зайнятості, стимулюють осіб, які отримують допомогу, знаходити ти зберіга­ти роботу [5].

Наявні структурні вади української економіки та, зокрема, соціально-економічної сфери, визначають необхідність радикальної оптимізації умов включення до системи міжнародного поділу праці. Така оптимізація має відбутися не тільки на базі крити­чної оцінки наявних результатів розвитку, а й з урахуванням науково обґрунтованих пріори­тетів соціально-економічної сфери.

Так, значними перешкодами для становлення ефективної відкритої економіки України і проблема бідності для великої кількості населення, а також демографічна ситуація, що погі­ршується (за рахунок скорочення та старіння населення). Багато невирішених проблем ли­шаються у сфері освіти - все ще очевидною залишається обмежена фінансова доступність вищої освіти для ряду категорій населення, багато нарікань викликає якість середньої, сере­дньої спеціальної та вищої освіти. Як і раніше, не вирішені питання медичного забезпечення, що становить собою не тільки соціальну проблему, а й знижує конкурентноздатність економіки в цілому через відсутність належних умов концентрації на національній території людського капіталу-носія основних інформаційних цінностей.

Одним її важливих важелів розкриття потенціалу ринку праці, виявлення його функцій та особливостей їх прояву в сучасних умовах функціонування відкритої економіки України критичний підхід до сегментації ринку праці в Україні та за її межами, що, з одного боку, не може  не вплинути на якість продукції, що випускається, а з іншого, - допомогти оптимізувати участь економіки держави в системі міжнародного поділу праці [4].

У ринковій економіці практично неможливо повністю усунути безробіття як явище, але необхідно обов'язково вживати активним заходам по її зниженню до прийнятного рівня, який би забезпечив нормальне функціонування економіки держави і процвітання кожної людини.

 

 

 

Література:

1. Washington ProFile. - http://www.washprofile.org.

2. Версії, ком. - http://www.versii.com/.

3.Эксперты: К 2015 году в Украине от СПИДа будет ежедневно умирать 140 человек //Корреспондентке. net. - 23 Мая 2007.

4. Руденко Н.В., здобувач Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Зовнішня торгівля: право та економіка № 6 (35)/2007р.

5. Попович О.Б., аспірант УАЗТ, Зовнішня торгівля: право та економіка № 3 (32)/2007р.

6. Доклад «Бизнес в 2006 году»: страны Восточной Европы стимулируют развитие бизнеса путем проведения масштабных регуляторных реформ, тогда как страны Африки и Ближнего Востока отстают …