Маслобоєва Д., Фрідман А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Страхування депозитів в Україні

Банківська система як ніяка інша схильна до кризових явищ, які провокують різні економічні кризи як всередині країни, так і за її межами. Тому актуальним є питання розробки засобів боротьби з масовим вилученням вкладів клієнтами банків, особливо це стосується населення.

Для України питання збереження депозитних вкладень населення у банки є особливо болючим, так як все ще не повернені громадянам вклади Ощадним банком України, а також Національною страховою компанією „Оранта” (в минулому Держстрах). Питання повернення вкладів Ощадним банком і страховою компанією „Оранта” уже давно стало не лише економічним, але і політичним питанням.

Система страхування вкладів – це комплекс заходів, направлених на захист вкладів, що забезпечують їх гарантоване повернення в повному обсязі (або частково) у випадку банкрутства кредитної установи.

Організація в державі подібної системи дозволяє вирішувати ряд важливих задач:

· Підтримка довіри приватних вкладників до банківської системи.

· Формування механізму запобігання кризи ліквідності банківської системи або окремих кредитних організацій.

· Стимулювання залучення грошових коштів на довгостроковій основі, розширення інвестиційних можливостей кредитних установ.

· Формування рівних умов для комерційних організацій і банків з участю держави на ринку роздрібних фінансових послуг.

· Скорочення державних витрат по реанімації банківської системи в період кризи.

· Створення умов для дійових механізмів і процедур банківських банкрутств.

Система страхування вкладів фізичних осіб в Україні була створена з ініціативи Національного банку України у вигляді Фонду страхування вкладів фізичних осіб. Всі банки, які зареєстровані в Державному реєстрі банків та мають банківську ліцензію на право здійснювати банківську діяльність, мають стати обов’язковими членами Фонду.[3]

Сума відшкодування вкладів з 14 серпня 2007 року сума збільшилася до 50 000 грн., тоді як ще у 1996 році вона становила 1200 грн. Для порівняння - у країнах ЄС ця сума становить не менше 20 тис. євро. Тому раціональним буде для України тісніше співпрацювати з країнами ЄС, врахувати практичний досвід цих країн у справі побудови і вдосконалення системи страхування депозитів

Як свідчать дані Національного банку України, станом на 1 січня 2008 року обсяг зобов’язань банків за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб становив 184,2 млрд. грн. У структурі депозитних коштів за категоріями вкладники уже на протязі декількох років найбільша частка припадає на депозитні вкладення фізичних осіб – 57,9% або 106,7 млрд. грн. проти 42,1% вкладень суб’єктів господарювання. [2]

За даними періодичного друку за січень 2007 року акумульовані Фондом кошти збільшились на 100,7 млн. грн.. або майже на 12% - до 967,7 млн. грн.

Станом на 01.01.2007 року гарантовану суму відшкодування одержали:

· 319 вкладників АКБ „Росток-банк” (41,5% загальної кількості осіб, яким потрібно здійснити виплати). Виплачена сума склала 2,328 млн. грн., або 97,5% загальної суми відшкодування.

· 388 вкладників АБ „Алонж” (91,1%). Відшкодована сума – 3,81 млн. грн. або 95,6% загальної суми відшкодування.

· 4099 вкладників АКБ „Прем’єр – банк” (72%). Відшкодована сума – 29,914 млн. грн. або 97% загальної суми відшкодування.

· 2725 вкладників ВАТ АКБ „Гарант” (97,5%) сума відшкодування 25,587 млн. грн.., або 98,7% від суми відшкодування. Аналогічні дані є по АКБ „Інтерконтинентбанк” та ВОТ „Київський універсальний банк” – відповідно 96,4 та 94% вкладників одержали відшкодування (газета 2000 № 8, 01.03. 2007р.). [1]

Ці дані показують, що система гарантування вкладів населення в Україні сформована, створений Фонд виконує покладені на нього функції, хоча іще є недоліки у цій системі.

В число основних недоліків потрібно віднести такі:

· незахищеність значної частини кредиторів, що негативно відчувається на ризикованості операцій, що проводяться банками;

· недостатня відповідальність кредиторів по розміщенню грошових коштів у банках, що здійснюють операції з високим ризиком;

· захист від витрат лише однієї категорії вкладників – фізичних осіб, тоді як інші кредитори не мають гарантій..

Вихід із цієї ситуації полягає у тому, що слід запровадити систему гарантування вкладів не лише для вкладників банків, але і для вкладників інших фінансово-кредитних інститутів, зокрема кредитних спілок, страхових компаній та недержавних пенсійних фондів. Звичайно, треба створювати захист не тільки для дрібних вкладників, а й для великих, пропонуючи страхування їх депозитних вкладень в об’ємі 90%, як це практикується у розвинених країнах ЄС (Великобританії, Німеччини та ін.).[3]

Таким чином для банківської системи України збереження активності вкладників і довіри їх до банків є досить важливим, тому вдосконалення системи гарантування і страхування вкладів потребує постійного вивчення, дослідження і вдосконалення із врахуванням практичного досвіду країн із розвиненою економікою та країн ЄС зокрема.

Література:

1. Структура депозитного ринку України. - Бюлетень НБУ, березень. - 2007р. с.39.

2. Офіційний сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: dfp.org.ua

3. Ларіонова И.В. Гарантирование (страхование) вкладов граждан. Бизнес и банки, № 42(728) ноябрь 2004р.