Економічні науки/6.Маркетинг і менеджмент

Аспірант М.В.Мозгова

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П.Могили

Дослідження кліматичних і термічних умов, як факторів еффективного розвитку земельного маркетингу.

(на прикладі Миколаївської області)

Миколаївська область розташована в зоні ризикованого сухостепового землеробства, особливо третій (південний) агрокліматичний район, за географічним районуванням належить до напівпустельного типу .

Основна кількість опадів (65-70%) випадає в теплий період року у вигляді злив, іноді з градом, при цьому добова кількість опадів може досягати 60-70 мм. Сума опадів за рік становить 380-500 мм.

У цілому клімат області - континентальний, дуже теплий посушливий. Середня річна температура повітря плюс 8-10°С, середня температура липня -плюс 21,2-22,9⁰С, січня - мінус 3,2-5°С, абсолютний максимум - плюс 38-39°С, а абсолютний мінімум мінус 29-33°С. Тривалість без морозного періоду становить 160-205 днів, а вегетаційного - 215-225 днів. [1, с.207]

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 60-70%, а в літні місяці - 40-60%, часто в денні години - менше 30%, а в суховійні дні -10-20%, число яких становить 11-17, а в серпні можуть повторюватися через день. Великої шкоди землеробству в зоні завдають повітряні та ґрунтові посухи, які часто поєднуються з пиловими бурями. Гідротермічний коефіцієнт не перевищує 0,8-0,9, що свідчить про посушливість клімату. Бездощові періоди можуть тривати 2,5-3 місяці. Тобто сталі врожаї сільськогосподарських культур в цій зоні можна одержувати лише на зрошуваних землях.

Головним фактором клімату є сонячна радіація, який впливає на розвиток сільськогосподарських культур, а отже, на їх урожай. Тому дані про ресурси сонячної радіації тієї чи іншої зони, особливо фізіологічно активної радіації (ФАР), слугують основою для агрокліматичного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Використання ФАР сприяє успішному вирішенню проблеми продовольчих ресурсів країни через зростання врожайності сільськогосподарських культур. Основні показники ФАР за вегетаційний період при середньодобових значеннях температури повітря вище 5 і 10°С наведені на рис. 1

Рис.1 Гістограма надходження ФАР за вегетаційний період у Миколаївській області

Аналіз агрокліматичних показників по адміністративних районах Миколаївської області, дозволяє зробити висновок, що Миколаївська область характеризується значним припливом сонячної радіації та теплових ресурсів, що дозволяє вирощувати на її землях ряд теплолюбних та пізньостиглих сортів з тривалим вегетаційним періодом, коли формується повноцінний і біологічно безпечний врожай сільськогосподарських культур, післяукісні та післяжнивні посіви.

Згідно досліджень вчених [2, с.26] «.. земля… за максимального рівня використання ФАР, наукового забезпечення, залучення та раціонального використання інвестицій, може прогодувати від 140-150 млн. до 500-600 млн. чоловік». При коефіцієнті використання ФАР на рівні 1% урожайність озимої пшениці може сягнути 60-75 ц/га, цукрових буряках – 370-450 ц/га, а при звеличені цього коефіцієнта на рівні 3% відповідно, - 120-145 і 750-900 ц/га.

Отже, польові культури в регіоні цілком забезпечені теплом, про що свідчить тривалість безморозного періоду (185-205 днів), сума позитивних температур вище 10°С - 2900-3400°, число днів з температурою вище 10°- 170-190.

Важливо оцінити термічні умови області, оскільки для ефективного розвитку екологічного маркетингу в землекористуванні цінним є оцінка можливості вирощування польових культур і визначення строків проведення технологічних операцій, отже необхідно враховувати динаміку термічних умов.

Отже, останні весняні приморозки в повітрі Миколаївського регіону закінчуються до травня, а в окремі роки вони спостерігаються і другій та третій декаді травня. Літо настає з перевищенням середньодобових температур повітря 15 С і триває до п'яти місяців. Осінній період обмежений температурами від 15°С до 0°С і триває до 80 днів. Він починається в другій декаді або на початку третьої декади вересня. Ймовірність перших осінніх приморозків становить 15-20%. Після них, як правило, встановлюється суха і тепла погода. Зима переважно малосніжна з відлигами, коли температура підвищується до 10-15°С. Грунт відтаює в другій-третій декаді березня.

За період активної вегетації (квітень-жовтень) випадає 65-70% опадів від річної норми, а за післяжнивній період - 30-33%. Кількість суховійних днів коливається від 17,8 днів у третьому районі до 11,4 у першому. Тому важливе значення має встановлення повторюваності весняних і літніх посух. Перші охоплюють до 10% посівних площ, другі - до 50% (однорічні), 28% (через два роки) та 10% (через три-п'ять років).

Комплексний вплив атмосферної і ґрунтової посух створює особливо несприятливі умови для вегетації рослин. Вологозабезпеченість в регіоні - основний фактор, що лімітує ріст і розвиток сільськогосподарських культур, забезпечення їх високої продуктивності. В області найбільш сухими вважаються липень-серпень, коли відносна вологість повітря знижується до 30%.

У таблиці 1 [3] наведено основні параметри показників клімату та біологічні особливості польових культур, урахування яких дозволяє цілеспрямовано використовувати природні ресурси регіону з метою підвищення продуктивності кожного гектара сільськогосподарських угідь.

Таблиця 1

Біокліматична характеристика основних сільськогосподарських культур в умовах Миколаївської області

Показники	Озима пшениця	Озимий ячмінь	Ярий ячмінь	Кукурудза	Соя	Соняшник	Цукрові буряки
Число днів від сівби до збирання	280-300	260-280	60-90	90-150	90-150	100-150	150-180
Біологічний мінімум температур по періодах: сходи – формування органів плодоношення	14-18	14-20	15-22	20-25	18-22	20-26	18-22
Необхідна сума активних температур, ^оС	1400-1800	1200- 1600	1000-1500	2000- 3000	1600- 3000	1800- 2600	2000- 2700

Список використаних джерел.

1. Горлачук В.В., Кузьменко О.Б., Кускова Р.М. Еколого-економічні аспекти управління родючості земельних ресурсів (на прикладі Миколаївської обл..)// Наукові праці: Науково-методичний журнал Т.30.Вип.17Економічні науки. – Миколаїв. Видавництво МДГУ ім..Петра Могили, 2004.-206-211с.

2. Горлачук В.В., Гаркуша О.М., В’юн В.Г., Песчанська І.М, Демченко Д.М. Управління землекористуванням.- Миколаїв: Вид-во «Іліон», 2006.- 376 с.

3. Сучасні аспекти землеробства Миколаївщини // О.М. Гаркуша, Ф.А. Іванов, В.П. Котков та ін..-К.,2001.- 104 с.