Гладка В.О.

Науковий керівник: Єрмілова К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган- Барановського

Проблеми розвитку страхового ринку України в сучасних умовах

Розгляд питання про страховий ринок України є дуже актуальним в наші часи. Кожна людина має знати свої права та обов’язки в сфері страхування, тому треба розуміти, що собою являє страхування.

Становлення України як самостійної та незалежної держави зумовило створення i розвиток страхового ринку. Перші приватні страхові компанії, які завершили період монополії Держстраху, виникли в Україні на початку 90-х років XX ст. Саме цей період вважають початком створення страхового ринку України [2].

Страховий ринок — це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит i пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу. У більшості економічно розвинених країн держава істотно впливає на національний страховий ринок через законодавство й уповноважені страхові організації, в яких вона володіє, як правило, значним пакетом акцій. Такі страховики проводять за дорученням держави специфічні види страхування та виконують роль своєрідного бар'єра для відпливу валюти по каналах страхування та перестрахування за кордон. У багатьох країнах закріплено законодавчу норму щодо обов'язкового передання уповноваженим страховим компаніям у перестрахування та співстрахування фіксованого відсотка вcix ризиків, які приймаються на страхування в даній країні. Завдяки цьому вдається якомога повніше використовувати місткість страхового ринку й забезпечувати безпосередній державний контроль за можливими каналами відпливу валюти за кордон [1].

Об'єктивними умовами існування страхового ринку є суспільна потреба у страхових послугах та наявність страховика, здатного її задовольнити. На ринку відбувається суспільне визнання страхової послуги, а його головною функцією є акумуляція та розподіл страхового фонду. А тому страховий ринок ще визначають як інструмент розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних oci6.

Інтенсивний розвиток страхового ринку в Україні, що розпочався напередодні минулого десятиріччя, у 2005 році призупинився. У табл. 1 наведено дані Державного комітету статистики України за 2000—2006 роки щодо розвитку страхування в Україні.

Із табл. 1 видно, що середньодушові надходження страхових платежів за період з 2000-го по 2004 рік зросли майже в 10 разів, водночас не відбулося адекватного зростання середньодушових страхових виплат, у результаті чого частка страхових виплат у страхових платежах зменшилася з 19,7 % у 2000 році, до 8,3 % у 2004-му. У розвинених країнах цей показник сягає 70—90 %. Крім того, протягом 2000—2004 років відбувалося зростання частки страхових платежів, переданих у перестрахування, та частки надходжень від добровільного майнового страхування у страхових платежах.

Таблиця 1. Динамка основних показників розвитку страхування в Україні у 2000-2006 роках

Рік	Страхові платежі на душу населення, грн.	Страхові виплати на душу населення, грн.	Частка страхових виплат у страхових платежах, %	Частка страхових платежів, що передані в перестрахування, %	Частка надходжень від добровільного майнового страхування у страхових платежах, %
2000	41,8	8,23	19,7	43,3	61,1
2001	60,4	8,79	14,5	47,6	69,2
2002	92,1	11,4	12,4	47,5	72,9
2003	179	19,9	11,2	56,8	78,1
2004	396	32,8	8,3	61,5	80,7
2005	275	40,5	14,7	47,4	70,1
2006	286	58,6	20,5	42,1	70,6

Така динаміка показників діяльності страхових організацій України свідчить про наявність серйозних проблем у розвитку страхового ринку. По-перше, за низької частки страхових виплат у страхових платежах страхування не виконує cвoєї ocновної функції захисту майнових iнтepeciв громадян. Таке становище склалося через тривалу реалізацію в Україні політики підтримки розвитку страхування, внаслідок чого страхування як вид економічної діяльності отримало значні переваги перед іншими сферами. 3 метою зменшення "схемних" операцій i вивезення коштів за кордон у 2004 poцi було прийнято Закон "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що передбачав, зокрема, жорсткіші вимоги до ліцензування страхової діяльності, а проведення операцій із перестрахування, а також обмежував витрати на добровільні види страхування, які можна віднести до валових витрат платника податків.

Як бачимо з табл. 1, після набрання цим законом чинності тенденції розвитку страхового ринку в Україні дещо змінилися. Так, у 2005—2006 роках скоротилися обсяги середньодушових надходжень страхових платежів, тоді як обсяги середньодушових страхових виплат зросли й частка страхових виплат у страхових платежах перевищила 20 %. Також у цей період зменшилася частка страхових платежів, що передані в перестрахування, та частка надходжень від добровільного майнового страхування у страхових платежах.

Тепер розглянемо розвиток страхового ринку України в регіональному аспекті. У табл. 2 наведено деякі показники діяльності страхових компаній у регіонах України за 2006 рік.

Як видно з табл.2, в Україні спостерігаються значні регіональні відмінності в розвитку страхування. Так, iз 414-ти страхових компаній України 252 знаходяться в м. Києві (60 % ycix страхових компаній). У Донецькій області зосереджено 26 страхових організацій, що майже в 10 paзів менше, ніж у м. Києві, в Дніпропетровській — 23, Харківській — 22, Одеській — 21, Запорізькій — 16, Київській — 11. Кількість страхових організацій у інших регіонах України не досягає десяти. При розгляді обсягів середньодушових страхових платежів за регіонами спостерігається приблизно така сама картина: обсяги страхових надходжень на душу населення в м. Kиєвi становлять 3002 грн., у Харківській області — 407 грн., у Запорізькій — 245 грн., Дніпропетровській — 216 грн., Донецькій — 197 грн., Одеській — 186 грн. i Київській — 176 грн. За винятком Луганської та Рівненської областей у інших регіонах країни цей показник менший за 100 грн. У таких областях України, як Вінницька, Закарпатська, Житомирська, Хмельницька й Чернівецька, даних по яких у табл. 2 не наведено, показники розвитку страхування — майже на нульовому piвнi[4].

Таблиця 2. Показники розвитку страхового ринку в регіонах України у 2006 році

Регіони	Кількість страхових компаній	Страхові платежі на душу населення, грн.	Страхові виплати на душу населення, грн.	Страхові платежі від страхування на душу населення, грн.	Частка страхових виплат у страхових платежах, %	Частка страхових платежів, що передані в перестрахування, %	Частка надходжень від добровільного майнового страхування у страхових платежах, %
АР Крим	5	14,4	0,3	9,1	1,9	62,1	57,2
Дніпропетровська	23	216	40,9	194,9	18,9	34,8	80,4
Донецька	26	197	31,6	132	16,0	61,6	55,9
Запорізька	16	245	33,2	223,8	13,5	94,2	74,8
Івано-Франківська	4	36	0,6	34,8	1,8	4,3	46,0
Київська	11	176	21,1	66,2	12,0	33,4	58,4
Луганська	4	208	28,8	18,2	13,9	31,1	7,6
Львівська	6	86,8	28,6	84,2	33,0	22,4	54,8
Миколаївська	3	36,3	8,1	36,1	22,2	9,1	69,8
Одеська	21	186	13,4	139,2	7,2	70,8	61,2
Полтавська	5	70,5	11,3	67,3	16,0	36,5	78,8
Рівненська	3	292	276	56,1	94,5	3,0	0,7
Сумська	1	3,6	0,3	3,6	7,9	6,4	5,1
Тернопільська	2	3,3	0,3	3,3	9,4	5,2	0,2
Харківська	22	407	69,3	145,4	17,0	61,6	31,3
Черкаська	2	0,7	0	0,5	6,7	0	71,4
Чернігівська	3	25,7	4,1	25,3	15,8	3,6	73,2
м. Київ	252	3002	608	2219	20,3	37,0	49,0
м. Севастополь	3	24,2	4,9	22,3	20,1	28,4	42,0
У цілому по Україні	414	287,2	58,8	198,8	20,5	42,1	48,9

З наведеного аналізу бачимо, що розвиток страхового ринку України є нагальною потребою, зумовленою зростанням рівня невизначеності та ризиковості економічних, політичних, соціальних та екологічних процесів. Але можливості стрімкого розвитку ринку страхових послуг в Україні обмежені такими чинниками: низький рівень доходів у суспільстві; недовіра до страховика, яка посилюється низьким рівнем платоспроможності страхових компаній; недосконалість не тільки власне страхового, а й у цілому законодавства; неузгодженість страхового законодавства з Цивільним кодексом України тощо; відсутність державних преференцій на страховому ринку; недостатній розвиток інструментів фондового ринку для ефективного розміщення страхових резервів; відсутність надійних механізмів розвитку страхування життя, медичного та пенсійного страхування тощо; відсутність незалежної системи підготовки висококваліфікованих фахівців зі страхування і т. ін [3].

Тому потрібно більше уваги приділяти розвитку страхового ринку України та, аналізуючи динаміку показників розвитку страхування, приймати рішення для покращення ситуації на ринку страхування.

Література

1. Страхування. Підручник [Текст] /Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С.Осадець.- Київ: КНЕУ, 2002.-367с.

2. Вовчак О.Д. Страхування. Навч.посібник [Текст].- Львів: “Новий світ- 2000”, 2006.-264с.

3. Базидевич В.Д., Базидевич К.С. Страхова справа [Текст].- Київ: “Знання”, 2006.-198с.

4. Рядно О.А.Моделювання розвитку страхового ринку в регіонах України [Текст]. // Фінанси України.-2007 рік.-№12.- с.36-39.