Дідух С.М.

Одеська національна академія харчових технологій

Управління інвестиційним потенціалом підприємств харчової промисловості в умовах фінансової кризи

Світова фінансова криза швидко розповсюджує свій вплив на різні країни світу. Її наслідками серед іншого стали падіння біржових котирувань, зниження інвестиційної активності, підвищення нестабільності товарних ринків, банкрутство компаній, зменшення обсягів промислового виробництва, панічні настрої суб’єктів господарювання. Поточна криза має глобальний, системний характер та відзначається низькою прогнозованістю наслідків.

Економіка України, внаслідок високого ступеню відкритості, також болісно відчуває на собі вплив світової фінансової кризи.

Існує ціла низка факторів, які свідчать про наближення народного господарства України до етапу рецесії. До них можна віднести такі:

1. У жовтні 2008 р. зафіксовано спад промислового виробництва по відношенню до жовтня 2007 р. на 19,8 %; у металургії – 35,6 %, хімічній та нафтохімічній – 19,2 %, машинобудуванні – 11,2 %, харчовій промисловості – 10,9 %, легкій промисловості – 6,3 %, добувній промисловості – на 10 % [1].

2. Високі темпи інфляції: індекс споживчих цін за січень-жовтень 2008 р.– 118,0 %, індекс цін виробників – 132,1 % [1].

3. Зростання негативного сальдо торгівельного балансу, що за підсумками січня-вересня 2008 р. склало 14,28 млрд. дол. США, збільшившись у 2,14 рази порівняно з відповідним періодом 2007 р. [1].

4. Надзвичайно високий рівень зовнішнього корпоративного боргу українських компаній в умовах зростання вартості запозичених коштів.

5. Зменшення ліквідності фінансової системи до критичної межі.

6. Несприятлива кон’юнктура ключових світових товарних ринків.

7. Зменшення споживчого потенціалу домогосподарств.

Зважаючи на перелічені факти, прогноз розвитку української економіки на 2009 р. є достатньо песимістичним [2, с.7].

Дослідженню причин виникнення економічної кризи та її наслідків присвячені публікації таких українських вчених як В. Юрчишин, О. Пасхавер, І. Бураковский, В. Лановий тощо. Однак, акцентуючи увагу на фінансовому аспекті проблеми, здебільшого недостатньо уваги приділяється впливу кризових явищ на інвестиційний потенціал окремих галузей економіки України.

Першими відчули на собі наслідки світової кризи підприємства фінансового сектору. Далі дефіцит фінансових ресурсів призвів до зниження темпів розвитку проектів у будівництві. Відповідно відчутних втрат зазнали виробники будівельних матеріалів, металургія, вугільні підприємства. Стає зрозумілим, що жодна галузь не зможе лишитися осторонь економічного спаду. Але ступінь впливу кризових явищ на сектори економіки буде різним.

Вплив фінансової кризи на інвестиційний потенціал АПК і підприємств харчової промисловості України зокрема має різновекторний характер.

Зазначимо, що рівень інвестиційного потенціалу економічних суб’єктів обумовлюється двома чинниками: здатністю мобілізовувати інвестиційні ресурси та здатністю ефективно їх відтворювати. Відповідно, можна виділити потенціал залучення та потенціал відтворення інвестиційних ресурсів.

Кризові процеси, в першу чергу, негативно позначились на здатності підприємств харчової промисловості залучати інвестиційні ресурси. Так, нині втрачено повноцінний доступ до ринків капіталу: відбулося зменшення обсягів кредитування, знизилась вартість акцій більшості українських компаній.

Враховуючи зменшення прибутковості харчових підприємств, зростання дебіторської та кредиторської заборгованості, можливості підприємств щодо мобілізації інвестиційних ресурсів є вкрай обмеженими. Тому реалізація інвестиційних проектів нині під загрозою.

Зменшення потенціалу відтворення інвестицій також обумовлене фінансовою кризою. Має місце негативна динаміка розвитку за всіма елементами ресурсної складової інвестиційного потенціалу [3, с.1248]:

1. Виробнича складова – дефіцит обігових коштів знижує інтенсивність виробничих процесів.

2. Ресурсно-сировинна складова – відчутне погіршення через нестабільну цінову ситуацію, непередбачувану динаміку валютних коливань.

3. Кадрова складова – підприємства змушені скорочувати соціальні програми, що негативно впливає на кадровий потенціал підприємств.

4. Інноваційна складова – за нинішньої ситуації впровадження інноваційних проектів переважно призупинено.

5. Фінансова складова – рівень забезпеченості фінансовими ресурсами є здебільшого незадовільним.

6. Управлінська складова – є ключовою за даних обставин. Уміння керівної ланки приймати ефективні рішення задля виконання тактичних та стратегічних задач може стати вагомою конкурентною перевагою за нинішніх умов.

7. Інфраструктурна складова – ступінь сприятливості географічного місця розташування і можливості ефективно взаємодіяти з зовнішнім оточенням. Ця складова практично не зазнала змін.

8. Ринкова – зниження купівельної спроможності домогосподарств призводить до зниження обсягів реалізації харчових продуктів у грошовому виразі, відбувається перерозподіл ринку на користь виробників дешевшої продукції. Тому ціна продукту стає його вагомою конкурентною перевагою.

9. Ризикова – ступінь негативного впливу макроекономічних процесів на діяльність підприємства є вкрай високою.

Слід зазначити, що втрати харчової промисловості є меншими, ніж деяких інших секторів економіки. Це пояснюється орієнтацією харчових підприємств здебільшого на внутрішній ринок, порівняно низьким рівнем інтегрованості у фінансові ринки, гарним врожаєм більшості сільськогосподарських культур, світовим продовольчим дефіцитом.

Першочерговими заходами щодо мінімізації впливу кризи та підтримання рівня інвестиційного потенціалу за існуючих обставин є наступні:

1) оптимізація витрат:

- докладна ревізія витрат;

- скорочення невиробничих витрат (у першу чергу адміністративних);

- скорочення додаткових витрат на оплату праці;

- впровадження політики енергозбереження.

2) мобілізація внутрішніх ресурсів:

- зменшення дебіторської заборгованості;

- оптимізація величини виробничих запасів;

- стимулювання збуту.

3) підтримка елементів потенціалу відтворення:

- виділення пріоритетних для компанії продуктів та напрямків діяльності, за якими підприємство має найбільш стійкі ринкові позиції;

- проведення лояльної політики по відношенню до ключових працівників з метою збереження кадрового потенціалу;

- доведення до логічного завершення проектів, що безпосередньо впливають на життєдіяльність компанії.

На нашу думку, криза має й конструктивний потенціал – вона дозволяє сконцентруватись на перспективах, формує передумови для підвищення ефективності господарювання. Її позитивними наслідками можуть стати:

– перерозподіл ринків на користь ефективних стабільних компаній;

– зміна характеру господарювання – перехід до політики зниження енерговитрат, переробки відходів та оптимізації виробничого процесу;

– покращення якості і конкурентоздатності українських харчових продуктів внаслідок посилення конкуренції.

Література:

1. Офіційний сайт державного комітету статистики України // http://ukrstat.gov.ua.

2. А. Гальчинський: Нинішня фінансова криза – початок кінця. Далі – новий початок? // «Дзеркало тижня». – 2008. – № 39. – с. 7.

3. Дідух С.М. Теоретико-методологічні основи інвестиційного потенціалу підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 237: В 6 т. – Т. V. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – с.1244-1252.