Экономические
науки/13. Региональная єкономика
Сухий Т.А., керівник
Житарюк В.В.
Буковинська державна фінансова
академія, Україна
РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ
В статті
розглянуті проблеми та перспективи розвитку транскордонного співробітництва в
Україні. Розвиток спільних концепцій з транскордонного співробітництва між
прикордонними регіонами є життєво необхідною умовою розвитку прикордонних
територій України і сусідів-країн першого порядку. Автором зазначено, що
міжрегіональна співпраця у сучасних умовах є однією з пріоритетних форм
європейської інтеграції для нашої держави, яка надає можливості регіонального
розвитку територій за рахунок мобілізації місцевого потенціалу і ресурсів, а
також залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій.
За роки, що
минули з моменту здобуття Україною незалежності, стратегічний курс на інтеграцію до Європейського Союзу став
визначальним чинником суспільно-політичних перетворень у державі. Європейський вибір втілив у собі прагнення
української нації повернутися до європейської сім’ї народів. Нині європейський
вибір здійснюється в Україні на основі Стратегії та Програми інтеграції до
Європейського Союзу.
В умовах
формування прогресивної державної зовнішньоекономічної та регіональної політики
питання функціонування прикордонного співробітництва потребують більш глибокого
наукового вивчення. В свою чергу, це дозволить забезпечити ефективний внесок
прикордонного співробітництва в стимулювання процесів економічної інтеграції
Проблемами
дослідження міжрегіонального та транскордонного співробітництва в Україні
займаються науковці Відділення Інституту світової економіки і міжнародних
відносин НАН України (м. Ужгород), Інституту регіональних досліджень НАН
України (м. Львів), Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
НАНУ (м. Одеса) та інші. Наукові дослідження цих проблем здійснюють багато
вітчизняних науковців: З. Бройде, В. Будкін, Б. Буркінський, О. Вишняков, С.
Гакман, М. Долішній, В. Євдокименко, Є. Кіш, М. Козоріз, М. Лендьєл, Н.
Луцишин, П. Луцишин, В. Ляшенко, Ю. Макогон, М. Мальський, A. Мельник, В.
Мікловда, A. Moкій, В. Пила, С. Писаренко, І. Студенніков та вчені інших країн:
П. Еберхардт, Р. Федан, Т. Коморніцкі, T. Лієвські, З. Макєла, M. Ростішевскі,
А., Стасяк, З. Зьоло (Польща), Б.Борісов, М. Ілієва (Болгарія), С.Романов, В.
Білчак, Л. Вардомський, Й. Звєрєв (Росія), П. Кузьмішин, Ю. Тей (Словаччина),
Д. Віллерс (Німечина), Р. Ратті, Г.-М. Чуді (Швейцарія) та інші. [2]
Проблематика
більшості досліджень стосується конкретних прикордонних територій та практичної
діяльності єврорегіонів. Перші доробки були використані при створенні
„Карпатського єврорегіону", єврорегіонів «Буг» та «Нижній Дунай». Подальші
дослідження дали основу для створення ще трьох єврорегіонів –«Верхній Прут», «Дніпро»
та «Слобожанщина» та ін.
Мета статті
полягає в обґрунтуванні основних напрямків підвищення ефективності розвитку
транскордонного співробітництва на підставі аналізу проблем розвитку
міжрегіональної співпраці в сучасній Україні.
Актуальність
проблеми транскордонного співробітництва для України, пояснюється наступним:
- по своєму геополітичному
положенню Україна, 19 з 25 областей якої є прикордонними, а зовнiшнiй кордон є
найдовшим серед європейських країн, має великi потенцiйнi можливості розвитку
прикордонного та транскордонного спiвробiтництва;
- Україна
знаходиться на початковому етапі євроінтеграційного процесу;
- наближення
кордонів Європейського Союзу, безпосередньо до України;
- реалізація
спільних підприємницьких проектів на основі місцевих ресурсів та можливостей.
Система
міжрегіонального і транскордонного співробітництва в Європі після розширення
Європейського Союзу в 2004 і 2007 роках якісно змінилася. Керівні
загальноєвропейські органи послідовно впроваджують нові принципи регіональної
політики всередині ЄС. Серед трьох пріоритетних напрямів регіональної політики
ЄС на період 2007-2013 років – транскордонне співробітництво поряд з
підвищенням конкурентоспроможності та конвергенції регіонів. Щодо сусідніх
держав, передусім на новому східному кордоні ЄС реалізується цілісна
Європейська політика сусідства (ЄПС), складовою частиною якої є програми
сусідства, спрямовані насамперед на розвиток транскордонного і міжрегіонального
співробітництва з суміжними державами.
Узагальнення
досвіду транскордонної співпраці країн – членів ЄС і їх сусідів – важлива база
для реалізації стратегії України щодо вступу до ЄС. Динаміка розвитку
єврорегіональної співпраці свідчить про значну її активізацію, пов’язану,
передусім, з реалізацією загальноєвропейської мети – розмивання кордонів між
країнами – членами Європейського Союзу і вирівнювання диспропорцій розвитку
периферійних та центральних регіонів у кожній з держав. [3]
Основною
організаційною формою транскордонного співробітництва є єврорегіони, практика
функціонування яких в останні роки показала свою ефективність у справі
ліквідації бар’єрів для вільного руху людей, товарів, послуг, капіталів. Єврорегіон - це форма
транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими
органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний
кордон, яке спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними
узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних
законодавств і норм міжнародного права для вирішення спільних проблем і в інтересах
людей, що населяють його територію по різні сторони державного кордону. Згідно
з Законом України "Про транскордонне співробітництво", єврорегіон -
організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських
держав, що здійснюється відповідно до
двох- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво [1]. На даний
час у країнах Західної, Центральної та Східної Європи їх утворено понад 150. В
Україні таких інтеграційних об'єднань на даний момент 6: Карпатський (1993 p.),
Буг (1995 p.), Нижній Дунай (1998 p.), Верхній Прут (2000 p.), Дніпро (2003
p.), Слобожанщина (2003 p.); ведеться робота по створенню єврорегіонів Донбас
та Ярославна. І Карпатський єврорегіон є першим, створеним на території
України. До його складу увійшли прикордонні адміністративні одиниці таких
країн, як Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія. На частку України припадає
36,4% його території.
Сьогодні у
Європі налічується понад 180 єврорегіонів і їх кількість продовжує зростати.
Інтеграційна політика щодо східноєвропейських країн має орієнтуватися на
відновлення ефективних традиційних зв'язків у сфері міжнародної спеціалізації
та кооперування. Зокрема, ефективними формами інтеграції з цими країнами стають
субрегіональні угруповання - єврорегіони «Карпати» і «Буг». Значний вплив на
розвиток такої інтеграції можуть справляти спеціальні (вільні) економічні зони
різних типів, які доцільно створити, у відповідних регіонах України. [5]
Зміна
геополітичної ситуації внаслідок розширення ЄС і відповідно трансформація організаційно-економічного
механізму регулювання міжнародного, міжрегіонального економічного
співробітництва спричинили також і модифікацію міжрегіональних
інвестиційно-виробничих зв’язків. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності є
вкрай важливим стратегічним напрямом
розвитку економіки Закарпатської області. Воно сприяє реалізації переваг
географічного розміщення регіону, ефективному використанню наявного потенціалу
трудових ресурсів та накопиченню досвіду транскордонного єврорегіонального
співробітництва, зміцненню економіки України і області включно. Специфікою
Закарпатської області є те, що вона межує з
чотирма європейськими державами - Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія. [3]
Єврорегіон Буг був утворений у 1995 р. Він включає
Брестську область (Республіка Білорусь), Люблінське воєводство (Республіка
Польща), Волинську область (Україна). Він примітний тим, що через його
територію проходять важливі транспортно-комунікаційні шляхи, які з'єднують
країни ЄС з Україною, Росією та Білоруссю.
Досягненням діяльності даного єврорегіону є
реконструкція і облаштування пунктів пропуску на кордонах та створення нових
міждержавних переходів.
Єврорегіон Нижній Дунай складається з територій
прикордонних регіонів України (Одеська область), Республіки Молдова (повіт
Кагул), Румунії (повіти Брела, Галац, Тульча). За час існування даного
утворення було реалізовано низку проектів, які стосувалися облаштування пунктів
сполучень між кордонами, створення спільних телевізійних та радіо програм,
інформаційно-телекомунікаційних систем у демографічній та підприємницькій
сферах, випуску наукових та періодичних інформаційно-просвітницьких видань,
обміну досвіду ЄС у сфері транскордонного співробітництва, проведення різноманітних
ярмарків, організації спільних бізнес-форумів.
Єврорегіон Верхній Прут був утворений відповідно до
угоди між Чернівецькою областю України, Бельцьким і Єдинецьким повітами
Республіки Молдова та Ботошанським і Сучавським повітами Республіки Румунія. У
2003 р. до них приєдналися Івано-Франківська область та шість новоутворених
повітів Республіки Молдова.
У 2003 р. були засновані єврорегіони Дніпро та
Слобожанщина, до яких увійшли прикордонні регіони Росії, України та Білорусі.
В Україні діяльність таких інтеграційних утворень
мезорівня регулюється нормами Європейської рамкової конвенції про
транскордонне співробітництво між територіальними общинами та владами (1980
р.), Європейської Хартії місцевого самоврядування (1985.), Декларації про
транскордонне співробітництво в Європі (1989 р.), Закону України "Про;
транскордонне співробітництво (2004 р.), міждержавними та міжурядовими угодами
України з іншими державами, які стосуються питань співробітництва між
прикордонними регіонами України і територій суміжних країн.
Позитивним явищем є те, що питання розвитку взято під
контроль держави шляхом розробки "Державної програми розвитку транскордонного
співробітництва на 2007-2010 рр. затверджена Постановою Уряду №1819 від 27.12.2006
р. Мета даної програми - активізація розвитку соціально-економічних,
науково-технічних, екологічних, культурних та інших зв'язків між учасниками транскордонного співробітництва.
Участь
України в єврорегіонах сприяє розширенню
взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва, дозволяє
прикордонним адміністративним одиницям самостійно виходити на європейські
структури для отримання технічної та фінансової допомоги для реалізації
проектів транскордонного співробітництва, сприяє міжнародній інтеграції нашої
держави та дозволяти дещо нівелювати негативні наслідки від вступу до ЄС країн
Центральної та Східної Європи. За час існування єврорегіонів за участю України
було реалізовано близько 500 проектів транскордонного співробітництва. [4]
Отже, розвиток
транскордонного співробітництва при збереженні специфіки самобутності і
індивідуальності кожної зі сторін в значній мірі дозволяє успішно вирішувати
локальні проблеми, максимально використовуючи національний потенціал і
поступово згладжуючи рецидиви периферійності у соціально-економічному розвитку
окремих територіально-адміністративних одиниць на благо їх населення і держав у
цілому.
Література