Экономические науки/9. Экономика промышленности

Денісова М.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Видобуток нафти та природного газу за кордоном як частина стратегії розвитку нафтогазової промисловості

Україна належить до країн частково забезпечених традиційними видами первинної енергії, а отже змушена вдаватися до їх імпорту. Рівень енергозалежності України є середньоєвропейським і має тенденцію до зменшення, але він характеризується відсутністю диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед нафти та природного газу.

Для того, щоб вирішити дане питання та забезпечити перетворення України на впливового та активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики, було розроблено „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року”, реалізація якої дозволить досягти таких цілей:

- створення умов для постійного та якісного задоволення попиту на енергетичні продукти;

- визначення шляхів і створення умов для безпечного, надійного та сталого функціонування енергетики та її максимально ефективного розвитку;

- забезпечення енергетичної безпеки держави;

- зменшення техногенного навантаження на довкілля та забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки ПЕК;

- зниження питомих витрат у виробництві та використанні енергопродуктів за рахунок раціонального їх споживання, впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання, раціоналізації структури суспільного виробництва і зниження питомої ваги енергоємних технологій. [2]

Згідно з цією стратегією одним із шляхів забезпечення України необхідними обсягами нафти та природного газу є організація їх видобутку за межами України. Це продиктовано тим, що запаси нафти, які зосереджені в крупних родовищах, значно виснажені (більше 70%), а прогнозні ресурси нафти приурочені до покладів, що мають складну геологічну будову, незначні запаси, низьку продуктивність свердловин та залягають на значних глибинах, тобто освоєння таких запасів нафти пов’язано з використанням спеціального обладнання і витратних технологій, що зумовлює високу вартість видобутку нафти.

Тому разом з розвитком власної нафтовидобувної промисловості Україна, маючи кадровий потенціал відповідного рівня та фінансові можливості, вигідне територіальне розташування порівняно з країнами, які володіють значними запасами нафти на транспортно досяжній відстані, повинна проводити активну роботу щодо освоєння таких запасів на засадах міжнародної співпраці з укладанням угод про розподіл видобутої продукції.

На підставі підписаних контрактів (а також таких, що знаходяться на різних стадіях підготовки), базуючись на оцінках ресурсних можливостей країн, з якими НАК „Нафтогаз України” має наміри співпрацювати, проведено розрахунки прогнозних обсягів видобутку нафти. Результати розрахунків показують, що вже з 2010 року можна забезпечити видобуток нафти за межами України на рівні 3,6 млн. тонн з подальшим нарощуванням до 9,2 млн. тонн. Це суттєво перевищує обсяги нафтовидобутку (з газовим конденсатом), які плануються до освоєння власних запасів на той же період часу.

Прогнозні обсяги видобутку нафти українськими компаніями за межами України відображено на рисунку 1.

Рис.1 - Прогноз видобутку нафти українськими компаніями за межами України [2]

Основні техніко-економічні показники конкретних проектів, опрацьованих НАК „Нафтогаз України”, подано у таблиці 1.

Таблиця 1[2]

Техніко-економічні показники проектів видобутку нафти НАК „Нафтогаз України” за межами України

Показник	Країна
	РФ	Єгипет	Лівія	Іран
Ресурс нафти, млн. т	20,5	18,1	63	55
Очікуваний видобуток нафти, млн. т	18,2	16,6	53,1	54,6
Вартість проекту, млн. дол. США
Загальна	834	744	1937	939
Українського інвестора	834	744	867	39
Грошовий потік, млн. дол. США	705,6	552,9	1690,1	7044,5
Дисконтований грошовий потік, млн. дол.США	194,6	186,1	404,6	1432,6
Термін окупності, роки	6	5	7	10

Таким чином, активне освоєння закордонних ресурсів нафти та переробка їх на НПЗ України з виходом світлих нафтопродуктів не нижче 90%, дозволить забезпечувати ринок їх споживання, починаючи з 2010 року на рівні 16% і до 18% у 2030 році. Разом з використанням власних запасів сировини цей показник становитиме 42% та 36% відповідно.

Важливим фактором забезпечення ефективності робіт з видобутку нафти за кордоном буде створення на базі НАК "Нафтогаз України" національної вертикально-інтегрованої нафтової компанії, яка матиме модернізовані і нові потужності, достатні для переробки обсягів нафти власного видобутку і видобутку за кордоном.

Найперспективніші в економічному аспекті ресурси газу, як і нафти, знаходяться в зоні Близького та Середнього Сходу, Північної та Центральної Африки. Країни, що знаходяться в цих зонах і володіють значними запасами вуглеводнів, як правило, мають невисокий рівень розвитку економіки, яка має сировинну спрямованість і базується переважно на видобутку корисних копалин. Рівень економічного розвитку цих країн змушує їх уряди поліпшувати інвестиційний клімат і впроваджувати програми значного нарощування видобутку нафти і газу, розвитку відповідної інфраструктури. Українські підприємства, володіючи високим технічним та кадровим потенціалом, можуть мати конкурентні переваги за рахунок більш низької собівартості послуг, що надаються. Сприятиме цьому традиційно позитивні взаємовідносини країн цього регіону з країнами колишнього СРСР, в т. ч. і з Україною. Провідну роль у просуванні на міжнародні ринки видобутку газу має відігравати
НАК “Нафтогаз України".

Виходячи з техніко-економічних обґрунтувань проектів, підготовлених НАК „Нафтогаз України”, передбачається, що видобуток природного газу українськими компаніями за межами України розпочнеться у 2010 р. і буде зростати, сягнувши у 2030 р. до 11,6 млрд. м³ на рік.

Динаміку прогнозованого видобутку природного газу українськими компаніями за межами України можна простежити на рисунку 2.

Рис. 2 - Прогнозований річний видобуток природного газу українськими компаніями за межами України, млрд. м³ на рік (базовий сценарій) [2]

У зв’язку з тим, що у подальшому практично весь потенціал збільшення нафтогазовидобутку буде сконцентровано в таких країнах, як Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Алжир, Кувейт, Лівія, Росія, Казахстан, Іран та, можливо, Ірак і Ангола, вони розглядаються як першочергові для отримання ліцензій на розвідку і подальшу розробку родовищ газу.

Реалізація проектів з видобутку газу за межами України має відбуватись таким чином: супроводжуватися за участю українських спеціалізованих компаній в реалізації проектів модернізації та спорудження нафтогазової інфраструктури та нафтогазотранспортних систем: постачанням нафтопромислового обладнання та устаткування; наданням сервісних послуг у нафтогазовій сфері; обміном досвідом та фахівцями з метою підготовки кадрів; наданні технічно-інформаційної підтримки. Основним напрямком цієї діяльності має стати участь українських нафтогазовидобувних підприємств в освоєнні нафтогазових ресурсів зарубіжних країн на основі концесійних угод і угод про розподіл продукції.

Проекти видобутку природного газу НАК „Нафтогаз України” за межами України проводитимуться на основі показників, представлених у таблиці 2.

Таблиця 2 [2]

Техніко-економічні показники проектів видобутку природного газу НАК „Нафтогаз України” за межами України

Показник	Країна
	Казахстан	Алжир	Лівія
Ресурс газу, млрд. м^3	16,1	16,2	18
Ресурс нафти, млн. т			63
Очікуваний видобуток газу, млрд. м^3	16,1	15,4	14,8
Очікуваний видобуток нафти, млн. т			53,1
Загальна вартість проекту, млн. дол. США	283	350	868
в т.ч. українського інвестора	209	304	868
Грошовий потік, млн. дол. США	183	357	1690
Дисконтований грошовий потік, млн. дол. США	74,5	97,3	404,6
Термін окупності, роки	6	7	7

З таблиці 2 видно, що найбільш капіталомістким є проект з видобутку газу в Лівії, але він є і найбільш прибутковим, тому українська сторона веде активні переговори саме стосовно цього проекту.

Слід зазначити, що „Енергетичну стратегію України на період до 2030 року” було опубліковано у 2005 році, але на даний момент жоден з контрактів з видобутку нафти не перейшов на стадію реалізації. Початок роботи відкладається через те, що країни-партнери не ратифікували укладені угоди про розділ продукції.

Однак ці проекти є дуже перспективними, оскільки видобуток нафти і газу за кордоном дозволить збільшити баланс власних енергоресурсів країни. Так, угода про розділ продукції передбачає отримання нафти та газу за собівартістю видобутку. Тому можна нафту та газ продавати у країні видобутку і отримувати їх за схемою заміщення, або продавати безпосередньо в Україні.

Таким чином, головною метою енергетичної політики України є скорочення нафтової та газової імпортозалежності. Одним із найперспективніших варіантів диверсифікації джерел постачання цих енергоресурсів є видобуток їх за кордоном, зокрема в Російській Федерації, Єгипті, Ірані (нафта); Казахстані, Алжирі (газ); Лівії (нафта та газ). Найбільших домовленостей на даний час досягнуто з Лівією, але початок проекту стримується тим, що Лівія не ратифікує угоду про розділ продукції.

Література

1. Р.В. Шерстюк. Диверсифікація імпорту нафти як складова енергетичної безпеки України.//Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №3(57). – с.142-146

2. „Енергетична стратегія України на період до 2030 року”.

3. http://www.naftogaz.kiev.ua – Сайт НАК „Нафтогаз України”

4. http://mpe.kmu.gov.ua - Сайт Міністерства палива та енергетики України.