Беззубова Олена Олександрівна

Місце роботи – Національний Технічний Університет України “Київський Політехнічний Інститут“

Особливості та проблеми перекладу модальних дієслів німецької мови українською мовою

У сучасній лінгвістиці загальне місце вже зайняли висловлення про складний, багатомірний характер модальності, про недостатню розробленість проблем, пов’язаних з цією категорією як у загальнолінгвістичному плані, так і у відношенні конкретних мов. Актуальність вивчення різних аспектів такого мовного явища, як модальність, є очевидною, оскільки модальність є невід’ємною і однією з основних ознак речення. Модальність – функціонально-семантична категорія, яка виражає різні види відношення висловлювання до дійсності, а також різні види суб’єктивної кваліфікації відправника повідомлення. Модальність є мовною універсалією, вона належить до числа основних категорій природної мови. Модальність і лексико-граматична структура речення становлять нерозривну єдність [Лингвистический энциклопедический словарь, с.303-304]. Залежно від того, як розцінюється реальність висловлювання з погляду того, хто говорить, розрізняють декілька видів модальності. В рамках даного дослідження розглядаються два, особливо важливі та складні для перекладу види модальності: об’єктивна (objektive/deontische Modalität) та суб’єктивна (subjektive/epistemische Modalität) модальність.

Описові різних мовних засобів, що мають відношення до категорії модальності, присвячена величезна кількість робіт. Але по даному питанню погляди вчених розходяться. Причина цього криється в складності самого явища модальності, що, на думку В.Виноградова, пов’язане з тим, що ця категорія виявляється в різних формах, які знаходять своє відображення у мовах різних систем. При цьому мовна категорія модальності одержує відповідне конкретне оформлення в кожній мові. В мовах європейської системи вона охоплює увесь пласт мови. Вона виражається за допомогою як граматичних, так і інших, в тому числі лексико-синтаксичних та інтонаційних засобів в службових словах, що супроводжують присудок або головний член речення.

Об’єктом даного дослідження є вираження модальності модальними дієсловами німецької мови на прикладах, взятих з ділової документації, а саме з 16 ділових листів та 4 факсів та їх переклад українською.

Проблемою перекладу модальних дієслів займалися такі дослідники, як Л.Бархударов, В.Виноградов, Л.Латишев, З.Роганова, А.Федоров, В.Панфілов.

В німецькій мові існує шість модальних дієслів wollen, sollen, müssen, können, dürfen, mögen, які у морфологічно-синтаксичному та семантичному значенні представляють собою відносно зактиру групу дієслів [Helbig, Buscha, 2001: 114, Duden-Grammatik 2005: 562]. Вони показують ставлення особи, яка виконує дію, до самої дії, вираженої повнозначним дієсловом, або ставлення особи, яка говорить, до змісту сказаного. Разом з повнозначними дієсловами вони утворюють складний дієслівний присудок.

Думки дослідників щодо статусу модальних дієслів відрізняються. Одні вважають їх допоміжними дієсловами, а інші наголошують на тому, що вони є самостійними, повнозначними дієсловами.

В німецькій мові до групи модальних дієслів, що виражають об’єктивну модальність належать всі модальні дієслова: dürfen, können, mögen, müssen, sollen, wollen [Лингвистический энциклопедический словарь, с.303-304]. Об’єктивна модальність – обов’язкова ознака будь-якого речення й одна з категорій, що формують предикативну одиницю – речення. Об’єктивна модальність виражає відношення відправника повідомлення до дійсності в плані реальності (здійсненості) та ірреальності (нездійсненності), наприклад: Ich hoffe, wir können mit Ihrer Firma schon in den nächsten zehn Monaten ins Geschäft kommen. Я сподіваюсь, ми зможемо співпрацювати з Вашою фірмою вже в наступні десять місяців.

Суб’єктивна модальність, тобто відношення мовця до повідомлення, є факультативною ознакою повідомлення. Семантичний об’єм суб’єктивної модальності ширше семантичного об’єму об’єктивної модальності. Значення, що складають зміст категорії суб’єктивної модальності, неоднорідні. Змістову основу суб’єктивної модальності утворює поняття оцінки в широкому значенні цього слова, включаючи не лише логічну (інтелектуальну, раціональну) кваліфікацію повідомлення, але й різні види емоційної (ірраціональної) реакції.

В німецькій мові модальні дієслова, що використовуються для вираження об’єктивної модальності, вживаються і для суб’єктивної модальності. Саме таке “подвійне” навантаження модальних дієслів і становить специфіку їх вживання в німецькій мові. Для суб’єктивної оцінки висловлювання модальні дієслова використовуються в презенсі та в імперфекті (розповіді та повідомленні). Різниця між об’єктивною та суб’єктивною оцінкою в презенсі встановлюється або з контексту, або за допомогою наголосу в мовленні. Для суб’єктивної оцінки висловлювання про розвиток подій в минулому використовується інфінітив II. З точки зору семантики модальні дієслова з суб’єктивною модальністю поділяються на дві групи: модальні дієслова, що виражають припущення та модальні дієслова, що виражають чуже твердження, яке неможливо спростувати або довести правильність за відсутністю точнішої інформації [Helbig, Buscha, 2001: 121].

До першої групи, тобто до дієслів, що виражають припущення, належать: dürfen, müssen, mögen können. Helbig та Buscha вважають, що значення цих дієслів із суб’єктивним використанням відрізняється тим, що вони виражають різний ступінь припущення. За їх думкою, дієслово müssen виражає точність, певність.

Die Preisen dürften im Januar steigen. Ціни у січні, очевидно, підвищаться.

До другої групи належать sollen, wollen.

Er soll einen wichtigen Passus in neuem Vertragsentwurf vereinbart haben. Кажуть, він домовився про важливий пункт в новому проекті договору.

Виходячи з того, який відтінок модальності, суб’єктивний чи об’єктивний, має те чи інше модальне дієслово, слід провести своєрідне інтегрування вже наявних даних, грунтуючись на дослідницьких працях відомих вчених-лінгвістів, та визначити значення модальних дієслів німецької мови та їх переклад українською мовою на прикладах. Цікавим з точки зору перекладу є той факт, що одне й теж модальне дієслово має різні значення або варіанти їх значення. Кожне модальне дієслово має головне та додаткові значення [Duden, 1984: 95-105]. Це можна пояснити у тому випадку, якщо назвати модальні дієслова поліфункціональними.

Können

Основне значення können – вираження можливості. Можливість може бути різного характеру.

ü Фізична можливість, напр.: Können Sie uns bei der Suche nach neuen Gläubigern behilflich sein? Ви б могли нам допомогти в пошуку нових кредиторів?

ü Можливість, обумовлена зовнішніми обставинами, напр.: Wir können auch andere Details unseres Geschäftes besprechen. Ми можемо обговорити також й інші деталі нашої угоди.

ü Можливість, обумовлена вмінням, напр.: Wir können die Geräte innerhalb 3 Monate nach dem Vertragsabschluss liefern. Ми можемо доставити прилади протягом 3-х місяців після укладання договору.

ü Дозвіл, що випливає з об’єктивної можливості що-небудь зробити, напр.: In unserem Unternehmen können Sie nähere Auskünfte einholen. На нашому підприємстві Ви можете отримати всю інформацію.

ü Припущення, засноване на об’єктивній можливості. У цьому значенні können часто вживається з інфінітивом II, напр.: Er konnte sich versprochen haben. Він, можливо, обмовився [Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, 1990: 117-118].

Dürfen

Основне значення dürfen – вираження можливості, що випливає з дозволу “сміти”, “мати право”.

ü Модальне дієслово dürfen найчастіше позначає дозвіл, що залежить від волі або бажання іншої людини: Sie dürfen diese Ware auch in anderer Farbe liefern. Ви можете випустити цей товар також іншого кольору.

ü Dürfen означає мати внутрішнє, моральне право на який-небудь учинок – Der Hersteller darf uns über die Resultate der Güterkontrolle informieren. Виробник має право інформувати нас про результати перевірки якості [Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, 1990: 117].

ü Dürfen означає досить невизначене припущення. У цьому значенні вживається найчастіше претерит кон’юнктива.

Die Preisen dürften im Januar steigen. Ціни у січні, очевидно, підвищаться [Helbig, Buscha, 2001: 121].

Mögen

Основне значення mögen – вираження особистої схильності, симпатії до когось або чого-небудь.

ü Mögen виражає прихильність, напр.: Ich mag ihre Preise für die Ware. Мені подобаються їх ціни на товар.

Дієслово mögen може сполучитися з інфінітивом, як і всі інші модальні дієслова – Ich mag mit Kunden arbeiten. Мені подобається працювати з клієнтами.

ü Mögen може мати допустове значення, напр.: Mögen sie sich mit unserem Vorschlag eines 25%igen Preisnachlasses einverstanden sein, zweifle ich daran, einen Vertrag mit dieser auf dem Markt unbekannten Firma zu schliessen. Хоча вони й згодні з нашою пропозицією щодо знижки на ціну у розмірі 25%, я сумніваюся в тому, чи укладати договір з цією невідомою на ринку фірмою.

ü Дієслово mögen може бути вживане для вираження побажання, напр.: Wir mögen noch einige Fragen bezüglich unseres Auftrages klären. Ми б хотіли ще з’ясувати декілька питань стосовно нашого замовлення.

ü Mögen може позначати припущення, допущення якої-небудь можливості, напр.: Ihr Unternehmen mag kreditwürdig sein, aber wir brauchen die Bestätigung Ihrer Bank. Безперечно, Ваше підприємство кредитоспроможне, але нам потрібне підтвердження Вашого банку.

ü Форма möchte або mag з інфінітивом II вживається в тому випадку, коли про те, що повідомляється, говориться з дуже невеликим ступенем ймовірності - Wie mochten wir in Augen unserer Partnern ausgesehen haben, als wir unseren Vertrag unterbrächen. Як би ми виглядали в очах наших партнерів, якщо б ми розірвали нашу угоду.

ü Форма претерита кон’юнктива möchte вживається для вираження бажання [Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, 1990: 118-119]. Модальні дієслова möchten та mögen етимологічно споріднені, але вказують на різні значення [Eisenberg, 1999: 90], напр.: Wir möchten in den Vertrag die Qualitätsklausel aufnehmen. Ми б хотіли внести в договір умови, що стосуються якості.

Деякі вчені (Brünner та Redder) вважають, що mögen у формі кон’юнктива можна розглядати як окреме модальне дієслово.

Wollen

Головне значення wollen – бажання, воля, обумовлені не тільки суб’єктивною схильністю або прихільністю, а також і об’єктивними причинами.

ü Wollen виражає бажання, волю, як вираження обов’язку, напр.: Wir wollen den Arbeitsplan überbieten, wir wollen die neuen Maschinen in Betrieb setzen. Ми хочемо перевиконати план, ми хочемо ввести в експлуатацію нові механізми.

ü Wollen виражає взагалі будь-яке бажання, у виконанні якого є впевненість. Значення впевненості додає той факт, що це бажання звичайне, об’єктивно обґрунтоване, напр.: Heute Mittag spreche ich Herrn Toff und ich will Preise vereinbaren. Сьогодні вдень я буду розмовляти з паном Тоффом і узгоджу ціни (тому що для цього маються всі необхідні передумови).

ü Основне значення wollen як бажання, у виконанні якого є впевненість, уможливлює його вживання в значенні наміру. Оскільки намір пов’язаний з майбутньою дією, то wollen може мати значення майбутнього часу, тобто при перекладі відбувається випущення модального дієслова, напр.: Wir wollen die Qualität unseren Waren im nächsten Jahr erhöhen. В наступному році ми підвищемо якість наших товарів.

ü Wollen може мати значення запрошення, пом’якшеного наказу. Така конструкція з wollen служить для опису імператива – наказового способу в 1-й особі множини. У цьому випадку дієслово стоїть в реченні на першому місці й при перекладі має місце випущення модального дієслова, напр.: Wollen wir die Bestandteile der Maschine möglichst genau dem Gebrauchszweck anpassen! Давайте пристосуємо деталі машини точніше до цілей її використання.

Вживання wollen у 2-й особі може означати досить категоричний наказ, напр.: Willst du doch aufhören, die Rechnungen unpünktlich zu bezahlen! Чи припиниш ти, сплачувати рахунки невчасно !

ü Конструкція wollen з інфінітивом II використовується для передачі слів іншої людини, у вірогідності яких мовець сумнівається [Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, 1990: 120-121]: Herr Dowbusch will rechtzeitig mit dem Spediteur Verbindung aufgenommen haben. Пан Довбиш стверджує, що зв’язався з відправником своєчасно.

Sollen

Sollen виражає повинність в результаті наказу, т.б. як виконання чужої

волі.

ü Sollen передає повинність, обов’язок, що накладаються іншою особою, напр.: Sie sollen den Betrag bis 01.05.05 bezahlen. Ви повинні сплатити цю суму до 01.05.05.

ü Запитання з sollen – це нейтральне звернення до іншої особи без висловлювання свого власного бажання, напр.: Sollen wir für Ihre Fachleute Hotelzimmer reservieren oder Wohnungen zur Verfügung stellen? Ми маємо забронювати для ваших спеціалістів номери у готелі або надати у їх розпорядження квартири ?

ü Sollen може позначати побажання, напр.: Eine Partie Herren- und Damenschuhe soll höher Qualität sein. Партія чоловічого і жіночого взуття має бути високої якості.

ü Дієслово sollen може використовуватися для передачі чужої думки, що стає відомою зі слів інших осіб, і особисто не перевіряється, напр.: Der LKW mit Ihren Waren soll die BRD/ukrainische Grenze ohne Probleme passieren. Грузовий автомобіль з Вашим товаром має/повинен перетнути німецько-український кордон без проблем.

Це значення особливо чітко проявляється у конструкції sollen + інфінітив II, оскільки тут хтось стверджує якийсь факт [Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, 1990: 119-120], напр.: Er soll einen wichtigen Passus in neuem Vertragsentwurf vereinbart haben. Кажуть, він домовився про важливий пункт в новому проекті договору.

Diese Technologie für Softdrinks und andere karbonisierte Getränke soll schon im Dezember eingesetzt werden. Насправді, цю технологію для виготовлення соків та інших карбонізованих напоїв мають вже застосувати у грудні.

Müssen

Дієслово müssen позначає необхідність у широкому значенні слова.

ü Необхідність внаслідок умов, що створилися, напр.: Ich muss Ihnen leider mitteilen, dass wir an Ihrer Anlage einige Mängel festgestellt haben. На жаль, я маю повідомити, що ми констатували деякі дефекти у Вашій установці.

ü Необхідність у силу внутрішнього переконання, усвідомленого обов’язку, морального обов’язку, напр.: Sie müssen pfleglich mit dem Fotoapparat umgehen. З фотоапаратом необхідно поводитися обережно.

ü Фізична необхідність, необхідність у природі, напр.: Die Pflanze muß sterben оhne Licht und Wärme. Рослина помре без світла і тепла.

ü Обгрунтоване припущення, що межує із впевненістю, напр.: Die Einstellung muss nicht unbedingt mit den Mustern identisch sein. Установка не обов’язково має бути ідентичною до зразків.

ü Особливо часто müssen вживається з інфінітивом II, що виражає суб’єктивну модальність [Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, 1990: 119], напр.: Er hat einen erfolgreichen Vertrag geschlossen, er muß viel daran gearbeitet haben. Він заключив успішний доклад, він певно/точно багато над ним працював.

Використанню двох останніх модальних дієслів sollen та müssen присвячена велика увага, в тому числі і німецьких граматистів. В основі проблеми, яка виникає при перекладі, як з німецької мови українською, так і навпаки, лежить питання, яке з дієслів є сильнішим й виражає наказ. Обидва дієслова виражають необхідність, зобов’язання, але граматисти по-різному її розуміють, оскільки вона може мати різний ступінь вираження. В деяких випадках, тобто в одному й тому ж реченні müssen можна замінити sollen. Більшість вчених пострадянського простору впевнені, що модальне дієслово sollen має більш сильніше значення. Думки німецьких вчених з цього питання теж не зовсім співпадають.

У граматиці Duden наводяться різні причини екстрасуб’єктивної необхідності (“походження“ або “джерело“ знаходяться поза об’єктом речення), яку виражає дієслово müssen:

ü Природа речей, якість світу;

ü Конкретні зовнішні обставини;

ü Екстрасуб’єктивне бажання, включно бажання мовця;

ü Мета або ціль;

ü Норми та накази із високим ступенем зобов’язання.

Необхідність може грунтуватися на бажанні особи, яка направляє вимогу адресату. Але необхідність проявляється тут в екстрасуб’єктивному бажанні, а не наказі. Джерелом необхідності є вимога, але не пряма, первинна вимога. Вчений Djordjevic називає такий прояв необхідності “порадою“, “рекомендацією”. За його думкою дієслово müssen використовується тоді, коли мовець дає пораду своєму партнерові, і закликає його до дії. Brünner та Redder вважають, що müssen на відміну від sollen не залишає адресатові жодних альтернатив до дії. Адресат змушений виконати дію, яка виражена цим дієсловом. Djordjevic наголошує, що такий варіант використання müssen схожий на наказовий спосіб.

Lindemann робить акцент на тому, що дієслово müssen може додатково мати наступні варіанти використання:

ü Необхідність, для якої можуть перераховуватися різні причини;

ü Вимога (при звертанні до II особи однини та множини), обумовлена бажанням іншої особи;

ü “Ненеобхідність“, де дієслову müssen із запереченням є синонімічним використання дієслова brauchen теж із запереченням.

Майже всі граматисти дотримуються думки, що модальне дієслово sollen виражає вимогу як своє основне значення. Вимога в цьому випадку представляє собою зобов’язання на підставі вимоги іншої особи. Другим значенням дієслова є необхідність, спричинена чужим бажанням. Третя інстанція при використанні sollen, на наказі, вимозі, волі якої грунтується зобов’язання до дії, може представляти собою щонайменше одну особу. В такому контексті, модальне дієслово sollen можна замінити дієсловом wollen.

Необхідність можу бути обумовлена також законами, нормами, загальними принципами.

Багато граматистів погоджуються з тим, що sollen виражає:

ü Необхідність, яка спричинена чужим бажанням, а не об’єктивними умовами, що за думкою Helbig та Buscha є характерною ознакою, яка відрізняє sollen від müssen;

ü Вимога (при звертанні до II особи однини та множини), обумовлена бажанням іншої особи. Сюди належать також порада, рекомендація. Це значення sollen співпадає із müssen;

ü Умова, яка можлива у формі Konjunktiv Präteritum;

ü План, задум, намір, які згідно з Djordjevic використовуються перважно у наукових працях;

ü Докір, який проявляється на думку Lindemann частіше із кон’юнктивом;

ü Заборону у поєднанні із запереченням.

Отже, питання перекладу двох модальних дієслів sollen та müssen, залишається відкритим, оскільки думки різних вчених не співпадають.

Два різні способи вираження модальності – модальні дієслова та кон’юнктив представлють особливе поєднання та специфічне проявлення модальності. Модальні дієслова у кон’юнктиві здобувають додаткове значення – ірреальне. При цьому модальні дієслова вносять деякий відтінок властивого їм лексичного значення .

У кон’юнктиві за допомогою модальних дієслів виражається нездійсненна можливість. Вживання часових форм кон’юнктива таке ж, як при вираженні нездійсненної умови [Нарустранг, 2001: 119], напр.: Wir hätten auch andere Details unseres Geschäftes besprechen können. Ми могли б обговорити й інші деталі нашої справи.

Підводячи підсумок усьому сказаному, слід звернути увагу на те, що така граматична категорія як модальність досить часто проявляється в діловій документації, оскільки допомагає істотно регулювати організацію діяльності та поведінки соціальних суб’єктів.

На лексичному рівні вираження модальності здійснюється за допомогою модальних дієслів. Разом з інфінітивом вони створюють складний предікат, і таким чином проявляються на синтаксичному рівні. 59% (проценти наводяться на підставі даного дослідження) усіх вживаних модальних конструкцій в даному дослідженні представляють собою модальні дієслова. 31% усіх модальних дієслів, що виявлені під час даного дослідження, представлені дієсловом können, яке найчастіше виражає (не)здатність і (не)можливість виконання тієї чи іншої дії. 10,5%, тобто друге місце по вживаності, займає дієслово müssen, яке використовується в дорученнях та попередженнях. 6% модальних дієслів представлені дієсловом mögen. Досить часто зустрічаються в діловій документації й інші модальні дієслова, такі як sollen, dürfen – 4,5%, wollen – 3%. Використання дієслова mögen залежить від інтенціального характера текста. Перед усім модальне дієслово проявляється в проханнях та пропозиціях та, як правило, використовується в формах кон’юктива.

На прикладах можна переконатися в тому, що модальні дієслова можуть перекладатися на українську мову за допомогою інших засобів передачі модальності, аніж просто модальних дієслів української мови, наприклад, за допомогою модальних слів, а саме прислівників (можливо, ймовірно, очевидно, можна, слід, варто). Іноді можна подати кілька варіантів перекладу, використовуючи синонімічні конструкції, наприклад, не можна – не дозволяється, я повинен – мені потрібно, слід – варто.

Кожне модальне дієслово має своє коло значень. При цьому переплітаються обидва види модальності (суб’єктивна й об’єктивна модальність), тому що виражається не тільки відношення суб’єкта до процесу, але і відношення мовця до висловлення.

Використана література:

1. Buscha A., Linthout G. Geschäftskommunikation, Kursbuch Deutsch als Fremdsprache, 1997 Max Hueber Verlag, 2000. – 160 S.

2.Gladrow, Wolfgang u.a. Russisch im Spiegel des Deutschen, Frankfurt/M.,1998. – 356 S.

3.Helbig G., Buscha J, Deutsche Grammatik. Langenscheidt Verlag Enzyklopädie Leipzig-Berlin-München-Wien-Zürich-New York, 1993. – 763 S.

4. Studienheft zur Sprachmittlerausbildung Russisch, B 2, Die deutschen Modalverben und ihre Wiedergabe im Russischen, Leipzig, 1990. – 284 S.

5. Duden-Grammatik der eutschen Sprache, 1993-2000 Bibliographisches Institut & F.A. Bockhaus AG, 1993-2000 Langenscheidt KG.