Психологія та соціологія

8.Педагогічна психологія

Грисенко Н.В., Ботюк О.М.

Динаміка ціннісної сфери студентів-психологів уперіод навчання у Вузі

Дніпропетровський національний університет

Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій у сучасній вітчизняній психології та педагогіці є однією з найбільш значущих і актуальних. Серед зарубіжних дослідників, які займалися дослідженням цінностей та цінносних орієнтацій можна зазначити Г. Олпорта, Ф. Вернона, Г. Ліндзея, М. Рокіча, Ш. Шварца, В. Білскі, К. Роджерса, М.Гінзбург, В.Франкл. Одним із найбільш поширених у зарубіжній психології є розуміння цінностей як “певних переконань, які займають центральне місце у індивідуальній системі переконань та являють собою керівні принципи життя” [4]. Ціннісні ж орієнтації здебільшого розглядаються як “абстрактні ідеї, позитивні чи негативні, не пов’язані з певним об’єктом чи ситуацією, та виражають людські переконання про типи поведінки та цілі, яким надається перевага”. У вітчизняній психології цінності зазвичай розглядаються в контексті спрямованості особистості через поняття відношення, відображення, установки (А.Г. Здравомислов, Д.М. Узнадзе, В.А. Ядов, Б.Г. Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, Ф.Василюк, Д.Леонтьєв, Т.Титаренко, З.Карпенко та ін.). [5] Закономірності психічного розвитку особистості в юнацькому віці розкривали Л.Божович, Е.Еріксон, Я.Коломінський, І.Кон, Г.Костюк, С.Максименко, В.Москалець, М.Савчин, С.Рубінштейн. Дослідженням професійнного становлення особистості психолога займалися О.Ф.Бондаренко, В.В.Власенко, П.П.Горностай, Л.В.Долинська, В.І.Карікаш, Н.Л.Коломінський, В.Г.Панок, Н.І.Пов`якель, Л.І.Уманець, Н.В.Чепелєва, Т.Н.Щербакова, Т.С.Яценко та ін. [1,3]

Ціннісні орієнтації – найважливіша складова структури особистості, що має у своїй структурі мотиваційний, когнітивний, емоційний, оцінювальний та інші компоненти. Роль ціннісних орієнтацій полягає в тому, що вони повідомляють спрямованість професійної діяльності, надають їй цінності, що містять зміст, дозволяють посісти певну позицію, регулюють поведінку, формують способи самоактуалізації. Ціннісні орієнтації особистості, її життєві перспективи, плани є проекцією духовного життя суспільства, формуються під впливом суспільних чинників, обумовлені системою виховання й навчання. [2]

Ціннісні оріентації можна вважати вузловим моментом професійної реалізації особистості, оскільки саме вони детермінують загальне ставлення особистості до професійних цілей, завдань та вимог, можливість її професійної самореалізації. Більш того, чітке визначення професійної спрямованності обумовлює ідентифікацію особистості з професійними завданнями, цілями і вимогами та, відповідно формування у неї системи ціннісних орієнтацій , в якій професія займає пріоритетне місце.[3] Саме тому вивчення структури ціннісних орієнтацій та їх динаміки протягом навчання у ВУЗі є дуже актуальним для визначення провідних тенденцій в поведінці та діяльності майбутніх психологів.

В результаті емпіричного дослідження нами була виявлена структура ціннісних орієнтацій студентів-психологів, яку можна умовно поділити на три блоки. Ядро ціннісних орієнтацій складають конкретні життєві і загальнолюдські цінності: любов, здоров’я, щасливе сімейне життя, дружба. Середній статус у структурі цінностей складають: матеріально забезпечене життя, наявність друзів, впевненість у собі, свобода як незалежність у вчинках, пізнання. Периферійна частина ціннісних орієнтацій включає такі цінності, як активне діяльне життя, краса природи та мистецтва та творчість. Як показують результати дослідження, більш значущі для реального сучасного життя цінності витісняють цінності індивідуального вдосконалення на другий план.

В ході аналізу результатів емпіричного дослідження, виявилося, що найбільш значущі життєві цінності особистості виявляються менш доступними. Так для I курсу високий рівень конфліктності складають такі цінності, як «кохання», «матеріально-забеспечене життя», «впевненість у собі» та «щасливе сімейне життя». Всі ці цінності є дуже суттєвими для юнацького віку, але по деяким причинам вони є не доступними в даний момент. Для III курсу найбільш конфліктними виявилися «цікава робота», «кохання», «впевненість у собі», «счасливе сімейне життя». В цілому якісні характеристики не змінюють, а кількісні стають більш високими, що говорить про поглиблення конфліктності даної цінності. Для V курсу характерний високий рівень конфліктності для цінностей «цікава робота», «матеріально-забезпечене життя» та «пізнання».

В ході аналізу були з’ясовані показники вакуумності цінностей у студентів. Для I курсу найбільш вакуумною сферою вбачається «активне життя», що пояснюються тим, що в цілому для студентів характерним є саме активність і вона їм вбачається найбільш доступною з запропонованих. На III курсі додається вакуумность сфери «пізнання», яка була проаналізована вище. Для V курсу спостерігається незначна вакуумність таких сфер як «активне життя» та «красота природи та мистецтва», тобто найбільш доступними, але не цінними є в більшості цінності, які складають периферійну частину.

Щодо аналізу динаміки рівня дезінтеграції ціннісно-смислової сфери можна зазначити, що найбільший рівень дезінтеграції властивий III курсу, що можна пояснити тим, що III курс загалом вважається сензитивним для формування ідентичності, зокрема і професійної, тому він вважається дуже складним етапом у процесі навчання у ВУЗі, зокрема із-за початку професіоналізації. На I та V курсах спостерігаються середні рівні дезінтеграції ціннісно-мотиваційної сфери студентів. Нами були виявленні статистичні розбіжності щодо дезінтеграції ціннісно-смислової сфери між I та III курсом.

В результаті дослідження вакуумності та конфліктності професійно важливих якостей можна зробити наступні висновки. Для I курсу є характерним конфліктність таких якостей «вміння слухати», «терпимість» та «вміння переконувати». В цілому можна припустити, що дані якості, на думку студентів, складають образ професіоналу та втілюють в собі те, чому можна навчитися протягом навчання, тобто і визначенні як саме вміння. Для III курсу характерним є суттєве збільшення конфліктності по таким якостям, як «врівноваженість», «вміння слухати», «емпатія», «логічність у судженнях», «високий інтелект», «терпимість» та «інтуїція», що на нашу думку також пов’язано з початком професійної спеціалізації. Можна припустити, що студенти за період I-II курсів отримали достатньо інформації для формування, диференціації та уточнення моделі професіонала-психолога, але відчувають себе не спроможними реалізувати ці функції у житті, тобто їм не достає знань та навичок роботи психолога. На V курсі спостерігається зниження загального рівня конфліктності, що залишається лише в двох показниках «емпатії» та «вмінні переконувати». Тобто ці якості залишаються цінними для особистості, але не доступними.

При порівнянні показників вакуумності професійно значимих якостей студентами, виявилась достатньо цікава картина: спостерігається помірне зростання вакуумності к кінцю навчання. Для I курсу вакуум спостерігається лише за показником «товариськість», тобто студенти вважають себе достатньо привабливими у спілкуванні, що можливо є однією з причин вступу до факультету психології. Для III курсу вакуумність характерна для показників «чуйність» та «любов до людей», тобто вони перестають цінуватися студентами на протязі навчання. І для V курсу характерним є вакуумність по показникам «товариськості», «врівноваженності», «вмінні слухати», «чуйності» та «терпимості», тобто професійно важливі якості, які раніше цінувалися, втрачають свою привабливість. Це, на нашу думку може бути пов’язаним з тим, що більшість студентів к кінцю навчання незадоволені собою як професіоналом. Тому, можливо припустити, спрацьовує різні види психологічного захисту, і цінності, що вважаються важливими для професії перестають цінуватися.

Порівняльна характеристика рівнів дезінтеграції ціннісно-смислової сфери показує аналогічну тенденцію, що й в особистісних цінностях – найбільший рівень дезінтеграції є характерним для III курсу.

Таким чином, у динаміці ціннісних орієнтацій студентів ми простежили збільшення показників дезінтеграції ціннісно-смилової сфери к «середині» навчання, та подальше зниження показників дезінтеграції у сприйнятті особистісних та професійно важливих якостей психолога.

Такі результати, на нашу думку, пов’язані з тим, що існуюча система професійної підготовки практичних психологів у ВУЗі не задовольняє повністю вимог до ефективного та гармонійного розвитку особистості психолога та формування його професійної ідентичності. Вирішити дану проблему дає можливість особистісно-орієнтоване навчання, яке виходить із визнання унікальності суб’єктивного досвіду того, хто навчається, як важливого джерела життєдіяльності.

Навчально-виховний процес у ВНЗ, на нашу думку повинен бути спрямований на формування професійної ідентичності, в основі якої лежать такі складові особистості психолога, як прагнення до особистісного зростання та самоактуалізації, чітка система ціннісних орієнтацій, високий рівень особистісної зрілості, а також формування професійної свідомості та професійного мислення. Найбільш ефективним шляхом формування вище зазначених якостей нам вважаються активні методи навчання, а саме психологічнй тренінг, який спрямований на формування професійно значущих новоутворень ідентичності майбутнього психолога.

Література:

1. Кадикова Т.А. Сенс життя і динаміка ціннісних орієнтацій студентів-психологів. – Наукові записки. Психологія і педагогіка. – Острог, 2000. – Вип. 1 – С.161-166.

2. Міненко О.О. Професійне становлення практичного психолога як система парадигмальних змін / Вісник Харківського Національного Університету. Серія “Психологія” – Харків, 2002. - №550. – С. 209-211.

3. Серый А.В. Ценностные ориентации личности в структуре профессионально значимых качеств школьных практических психологов: Автореф.дис. канд.психол.наук. - Иркутск, 2003. - 25 с.

4. Скок М. А. Ціннісні орієнтації особистості сучасного студента //Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Вісник ЧДПУ. - Чернігів, 2002. - Вип. 11: Серія: Психологічні науки. - С. 128-132.