Сухітра А.М., Черновський Д.О.                                                                                                                                                Букoвинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Науковий керівник: Cавчук Т.М..

РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ  СИСТЕМИ В ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Забезпечення високого рівня конкурентоспроможності національної еко­номіки великою мірою визначається ефективністю системи оподаткування. Існуюча сьогодні  податкова система сформувалась ще на старті трансформаційного процесу. Вона здійснила свій позитивний вплив на етапі становлення України як незалежної держави. Однак перехід економіки до ринкових відносин вимагає її удосконалення.

Реформуванню системи оподаткування присвятили праці В. Андріанова, В. Андрущенко, В. Базилевич, С. Буковинський, А. Гальчинський, В. Геєць та інші.

Основним напрямом реформування податкової системи України є ство­рення більш ефективної і раціональної податкової системи, що дозволить за­безпечити сприятливі умови для ведення бізнесу, здійснення інвестицій, зрос­тання споживчого попиту на внутрішньому ринку, а також збільшення су­купних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів.

Варто мати на увазі, що реалізація податкової реформи повинна бути ці­леспрямованою, системною, відкритою, виваженою (обґрунтованою макро–економічним аналізом та актуарними розрахунками) і поступовою у часі [2].

Україна посідає одне з останніх місць у всіх рейтингах, у тому числі Всесвітнього банку, зі ступеня сприятливості податкової системи для провадження бізнесу. До нашої країни не йдуть інвестиції, падає конкурентоспроможність вітчизняних компаній, бізнес воліє жити в тіні.          Ситуацію необхідно кардинально змінювати, але чи варто це робити в період кризи? Адже криза, з одного боку, може стати унікальною можливістю для ефективного реформування податкової системи, але, з іншого боку, вона значно підвищує ризики, властиві глибоким перетворенням», - відзначила Н. Ізосімова.

На думку деяких економістів, які виступають за негайне перетворення податкової системи, проведення податкової реформи у період кризи є обґрунтованим, логічним і необхідним кроком.

Аргементами «за» податкову реформу є:

1. Зрозуміла й передбачувана податкова система – одна з найважливіших складових ділового клімату країни, що сприяє залученню ресурсів, необхідних для виходу з кризи.

2. Розробка та ухвалення Податкового кодексу, з одного боку, знімає надмірний тягар податкового адміністрування з підприємств, вивільняючи їхні ресурси, а з іншого – зменшує корупцію та тіньову економіку, сприяючи збільшенню надходжень до державного бюджету.

3. Негайне впровадження податку на нерухомість – одна з можливих складових реформи – створить додаткове джерело фінансування для місцевих бюджетів, не порушивши принцип соціальної справедливості.

Так, керівник відділу управління економікою Інституту економіки та прогнозування НАН України, колишній заступник міністра фінансів України, Тетяна Єфименко заявила, що реформа сприятиме швидкому виходу з фінансово-економічної кризи, а також закладе основи багатоукладної конкурентоспроможної економіки зі стійкими й ефективними ринковими інститутами та фінансовою системою.

Шеф-редактор журналу "Бухгалтер", член-кореспондент Академії економічних наук України Олександр Кірш  підтримує  негайне проведення податкової реформи.

«Криза не тільки не скасовує необхідності податкової реформи, а навпроти - робить цю необхідність особливо насущною. Ті діри в законодавстві, які терпимі за нормальних умов, за часів кризи винятково небезпечні. Спрощення оподатковування і його модернізація з'єднають воєдино інтереси бізнесу й держави», - пояснив О. Кірш.

Противники негайної податкової реформи заявляють, що нові податкові правила можуть лише погіршити економічну ситуацію в країні.

Народний депутат України VI скликання, постійний представник ДПАУ у ВР України Сергій Власенко вважає, що можливе реформування податкової системи сьогодні буде піддане впливу економічної кризи й передвиборної кампанії. У такі моменти реформи ризикують погіршити ситуацію. Поки запрацюють нові податкові механізми, поки люди вивчать нові податкові процедури, ми ризикуємо тим, що в нас протягом декількох місяців буде падіння доходів бюджету. А це - зарплати бюджетників, пенсії, соціальні програми. Ставити всіх їх під удар у такий важкий момент – безвідповідально.

Як ми знаємо основними проблемами української податкової системи є велике податкове навантаженні на бізнес, значні непрямі витрати платників податків і непослідовне застосування норм податковими органами. Ефективна податкова ставка на бізнес становить більше 57% від прибутку порівняно з 46% у країнах ОЕСР, 38% у Польщі та 29% в Ірландії. Через складність податкової системи в Україні компанії змушені витрачати в 11 разів більше часу на виконання податкових вимог, ніж у розвинених країнах. Нормативний дисбаланс прав платників податків і податкових органів, а також зловживання останніх призводять до непослідовного застосування податкових норм і масового уникання податків.

1. Тому аргументами «проти» є:

2. Можливе послаблення твердої фіскальної дисципліни неминуче зменшить надходження до бюджету, які і без того скоротилися. Це унеможливить виконання соціальних зобов'язань і реалізацію інвестиційних програм, які необхідні для подолання кризи.

3. Ухвалення Податкового кодексу позбавить уряд можливості регулювати податкову систему в «ручному» режимі – через ухвалення постанов. Отже, уряд не зможе оперативно реагувати на зміни економічної і фіскальної ситуації, а така оперативність надзвичайно важлива в період кризи.

4. Адаптація до нових правил податкового обліку збільшить навантаження на керівництво підприємств у той момент, коли всі зусилля спрямовані на виживання.

       Основними пріоритетами, на забезпечення яких має  спрямовуватися податкове регулювання, мають стати: виробництво інноваційних продуктів, впровадження інноваційних, у тому числі енергозберігаючих технологій, виробництво нових видів палива, нарощування виробничого потенціалу господарюючих суб’єктів і модернізація обладнання, мінімізація забруднювального впливу виробництва на навколишнє природне середовище. Умовами ефективності податкового регулювання є цільовий характер запровадження його інструментів, забезпечення відповідальності користувачів пільг, державний контроль і моніторинг його результатів, прозорість, стабільність[4].


Отже, крім необхідності узгодження Концепції та Податкового ко­дексу України, з одного боку, реформа системи оподаткування в Україні має відбуватися відповідно до пріоритетних цілей та завдань реформування бюд­жетної системи, політики структурних змін і взагалі концепції соціально–еко­номічного розвитку держави, а з другого – необхідні зміни у податкових відно­синах повинні підкріплюватися реформами в інших сферах суспільного жит­тя, оскільки без цього на шляху до ефективного використання регулятивної функції податкових підойм можуть виникнути і нерідко виникають сильніші протидіючі фактори, і в тому числі – ті, що перешкоджають впливові подат­кових інструментів на підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

 

Література:

1. Постанова Кабінету міністрів України Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів  України від 22 січня 2005 р. №89// Вісник Податкової служби України.- 2008.-№9.- С.35-45

2. І.М. Бурденко, О.В. Кравченко Аналіз стану й напрямки розвитку Податкової системи України  та її вплив  на зростання економіки// Актуальні проблеми економіки.-2007.-№4-С. 67-74.

3. О.В. Жукова Необхідність реформування податкової системи  України// Економіка і держава -2008.-№12-С.26-27.

 4. Кошембар Л.О. Удосконалення засад основних положень реформування податкової системи як важеля державного регулювання економіки / Л.О. Кошембар //Економіка АПК. – 2008. –  №10. – с.60-66.