Економічні науки/2. Банки і банківська система

Чередюк О.І., Бостан Ю.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Удосконалення управління ліквідністю банку в умовах фінансової кризи

Управління ліквідністю банків — це не тільки здатність банку своєчасно виконувати свої зобов'язання перед вкладниками, кредиторами та іншими клієнтами, а й задовольняти попит на кредити і мінімізувати банківські ризики. Сьогодні загальна якість активів української банківської системи залишається задовільною, але стійке зростання частки проблемних активів свідчить про її поступове погіршення. Найближчим часом очікується посилення цієї тенденції у зв'язку зі старінням кредитних портфелів та негативним впливом поточної кризи ліквідності. Управління ліквідністю має велике значення для підтримання стабільності та надійності банківської системи, а тому, на нашу думку, дослідження механізму цього процесу на поточний момент є досить актуальним.

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності — ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов'язаннями у зв'язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат. У зв'язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати необхідне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів зі збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів та всіх інших клієнтів. Світова фінансова криза негативно вплинула на розвиток банківської системи. Сьогодні основними проблемами банківських установ є погіршення загальної економічної ситуації в країні, обмеження доступу до міжнародних ринків капіталу, а також зниження рівня довіри до фінансових інститутів.

Згідно з інформацією міжнародних рейтингових агентств, українські банки сьогодні стикаються з низкою проблем, які можуть привести до подальшого погіршення їхніх фінансових показників. Серед них, зокрема: скорочення припливу коштів із приватного сектору у зв'язку зі світовою фінансовою кризою ліквідності й кредитною кризою; втрата довіри з боку вкладників; істотне падіння курсу національної валюти; погіршення макроекономічної ситуації в державі; політична невизначеність у країні. У 2009 р. погіршення стану економіки України може призвести до зниження якості банківських активів, оскільки проблем із погашенням кредитів зазнають як фізичні, так і юридичні особи. На прибутковість банків також негативно вплине зростання витрат на створення резервів для компенсації можливих втрат за позиками, що буде обумовлено погіршенням якості активів.

Нині однією з проблем більшості українських банків є їхня недостатня капіталізація. Значне зростання кредитних ризиків і ризику ліквідності банківських установ обумовлене насамперед різким знеціненням гривні за останні місяці 2008 р.

Шляхом упорядкування резервних вимог та посилення контролю за якістю активно-пасивних операцій Національний банк у 2008—2009 pp. стримував вплив монетарних чинників на цінову динаміку. Монетарна база зросла в 2009 р. на 31,5 %, грошова маса — на 29,9 %. З початку жовтня 2008 р. спостерігався істотний відплив коштів з депозитних рахунків фізичних осіб, посилився попит на іноземну валюту, скоротився обсяг операцій на міжбанківському кредитному ринку. У 2008 р. Національний банк України запровадив низку додаткових заходів, спрямованих на нівелювання кризових проявів на грошово-кредитному ринку, серед них: нормалізація функціонування банківської системи, повернення до висхідної динаміки депозитів, зменшення попиту на іноземну валюту на внутрішньому ринку, активізація функціонування міжбанківського кредитного ринку, збереження довіри до національної валюти. Загальний обсяг наданих банкам кредитів рефінансування у жовтні—грудні 2008 р. становив 105,4 млрд грн, а з початку року — 169,5 млрд грн. Залишок за кредитами рефінансування на початок 2009 р, становив 60,6 млрд грн.

Для забезпечення стабільної роботи та підвищення фінансової стійкості банківської системи необхідно вживати заходи з посилення моніторингу за фінансовим станом банків, брати активну участь у рекапіталізації деяких банків, стимулювати їх до покращення якості управління ризиками, удосконалення кредитних процедур. При проведенні рекапіталізації банків, на нашу думку, уряду та Національному банку України необхідно зробити все можливе для пошуку приватних інвесторів, які готові проводити санацію проблемних кредитних установ. Якщо ж це не вдається, а соціально-економічні втрати від проведення процедури банкрутства та ліквідації цих банків дуже суттєві, то потрібно проводити спочатку їхню націоналізацію, а вже потім — рекапіталізацію.

Після рекапіталізації за участю представників держави та колишніх власників має бути проведена оцінка вартості реального капіталу банку з позицій песимістичної оцінки активів. Ця реальна вартість банку має бути дисконтована щонайменше на 30-40 % (це потрібно врегулювати законодавчо) і вже потім має бути визначена сума, яка буде виплачена колишнім власникам такого банку, наприклад, через 2—3 роки після дати оголошення націоналізації. За ці 2—3 роки держава має провести санацію і продати такі банки. За такого варіанту держава не зазнає збитків і не дасть можливості колишнім власникам банку заробити на цьому.

Починаючи з квітня поточного року НБУ в порядку експерименту і приймав під забезпечення кредитів рефінансування акції власників істотної участі в банку, а в подальшому цей механізм було запроваджено на постійній основі. Усього в 2008 р. було надано кредитів рефінансування на загальну суму 169,5 млрд гри, у тому числі 91,8 млрд гри — кредитів овернайт. Крім того, з метою поліпшення механізму перерозподілу між банками тимчасово вільних коштів НБУ було здійснив операції з мобілізації коштів банків на суму 46,5 млрд грн.

Розвиток фінансово-кредитної системи України відбувається у складних умовах. При цьому зростає роль міжнародної конкуренції в умовах "переливання" капіталу, постійно загострюються міжгалузеві диспропорції в економіці країни, негативно впливає світова фінансова криза. Одним із пріоритетів подальшого розвитку вітчизняного фінансового ринку має стати розвиток ринку державних цінних паперів, що допоможе позбутися залежності від залучення коштів в економіку в іноземній валюті. Важливим чинником також має стати залучення вітчизняних інституційних та індивідуальних інвесторів.

Економіку стабільних країн визначають, перш за все, стабільні державні банки, які мають капіталізацію на рівні мільярдів, а не на мільйонів євро, як у нас. Подальшого дослідження потребує вплив політики НБУ на ліквідність вітчизняних банків.

Література:

1.Шелудько В.М. Фінансовий ринок.-К.:Знання,2007.-с.294

2.Банковское дело: Учебник, под. ред. О.И.Лаврушина.-М.:КНОРУС,2008.-с.260

3.Купчинський В.А.,Улинич А.С. система управления ресурсами банков.- М.:Экзамен-2008. С.23

4.Ігор Лис. //Удосконалення управління ліквідністю банку в умовах фінансової кризи // Банківська справа. 2009.-с.19