Дрожжина Я.О.,Ващенко Н.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім.М.Туган-Барановського

Контролінг – сучасна концепція забезпечення стабільного розвитку підприємства

У період поглиблення світової економічної кризи особливо гостро постає питання ефективного управління та забезпечення стабільного розвитку підприємства. В Україні, економіка якої тісно інтегрована в світові процеси, криза вплинула на діяльність практично всіх підприємств. Основними рисами середовища, в якому змушені працювати сучасні підприємства, є: зростання динаміки змін зовнішньоекономічного середовища, стагнація ринків, поява нових технологій, скорочення життєвого циклу продуктів. Для вітчизняних підприємств додалися ще й свої проблеми: відсутність обігових коштів, зниження попиту, неплатежі. Причому вітчизняні підприємства відчувають вплив кризи значно гостріше, ніж їхні колеги в Європі. По суті, сьогоднішня економічна ситуація є тестом на життєздатність підприємств у нових складних умовах. Перевірку на життєздатність зазнають всі складові менеджменту підприємства – від стратегії розвитку до ефективності організації бізнес-процесів та управління. Відповіддю на економічні та політичні реалії сьогодення є ефективне управління підприємством з використанням системи контролінгу, тому проблема впровадження та використання контролінгу на українських підприємствах є вкрай важливою та актуальною.

На сьогоднішній день існує декілька термінів «Контроліг». Так, контролінг, як концепція управління підприємством, орієнтована на систему обліку та інформаційну систему підприємства. Також називають контролінг системою управління прибутком підприємства. Згідно з П.Ховартом, контролінг повинен виконувати функцію інтеграції та координації процесу панування. Загалом, можна зробити висновок, що контролінг є розвитком управлінського обліку. Відомо, що переважна більшість розвинутих підприємств всього світу активно використовують інструменти контролінгу як засіб ефективного управління та забезпечення стабільного розвитку. Особливих успіхів в цьому досягли німецькі фірми. Головним завданням такої системи є забезпечення оперативного управління на основі ефективного використання облікової інформації та підтримка постійного взаємозв’язку стратегічного та оперативного планування. Результатом її функціонування є забезпечення стабільного поступового розвитку підприємства. Також велика увага приділяється ролі контролера на підприємстві. Процедура роботи контролера на підприємстві полягає у:

1) Встановленні показників для планування;

2) Порівняння запланованих показників з запланованими;

3) Корегування відхилень через комплекс корегуючи дій.

Головна місія контролера – забезпечення інформацією для прийняття рішень керівництва підприємства та підтримка актуальності системи планування. Відповідно до поставлених завдань виділяють два види контролінгу – оперативний та стратегічний.

Сьогодні в Україні особливо гостро постає питання впровадження на підприємствах систем контролінгу. Використання передових західних методик управління підприємством, ефективного використання інформації забезпечення стабільного розвитку є надзвичайно актуальним. Зазвичай впровадження методик управління здійснюється в період стабільного поступального розвитку, а в період кризи відбувається розвиток та удосконалення систем. Українським підприємствам доведеться займатися впровадженням контролінгу у складний період. Особливо актуальним для сьогодення є аналіз існуючих західних методик, розробка адаптованих до умов України методологій впровадження, вивчення досвіду впровадження на західних підприємствах.

Системи управління побудовані за функціональною ознакою на деяких підприємствах частково використовуються методології управлінського обліку для розрахунку певних показників (собівартість проекції,рентабельність). Практично відсутнє стратегічне планування та взаємозв’язок планів і бюджетів у масштабі підприємства. Для таких підприємств необхідне впровадження системи контролінгу з «нуля».

Можна зробити висновок, що більшість підприємств України потребує впровадження ефективної системи контролінгу як засобу забезпечення стабільного розвитку підприємств, але відсутність кваліфікованих спеціалістів і розуміння необхідності заміни старої системи управління на систему контролінгу не сприяють реалізації цих потреб. Можна сформулювати умови забепсечення стабільного розвитку підприємств України, а саме: чіткий взаємозв’язок оперативного та стратегічного планування через систему контролінгу, розробка системи стратегічних планів підприємства. Стратегічні плани українських підприємств здебільшого збігаються з оперативними і відображають бажання власника максимізувати прибуток на теперішній момент. Стратегічні плани західних підприємств відображають необхідність стабільного розвитку в майбутньому за оптимальних доходів у теперішньому часі. Тобто українські і західні підприємства мають різні стратегічні цілі і, зазвичай, досягають різних результатів.

Для забезпечення сталого розвитку підприємства необхідно:

- Створити систему ефективного стратегічного планування підприємств;

- Впровадити методологію досягнення стратегічних цілей за допомогою системи контролінгу;

- Забезпечити всебічну популяризацію та вивчення системи контролінгу як системи управління для українських підприємств.

Литература

1. Бедкун П.Ю., Синець В.П. "Стимулювання розвитку малого бізнесу в Україні"// Фінанси України. – 1999р. - №6. с.95-98

2. Петренко Л. "Стабільний розвиток підприємства"//Вісник економічного розвитку України.-2008.-№1.-с. 10-12.

3. Інтернет ресурс: www.economics.com