Скрипкаріу А. Т.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

ПОНЯТТЯ ТА ОЦІНКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Головним чинником економічного зростання й забезпечення належного місця вітчизняної економіки у світовій економічній системі є ефективне використання інновацій, які перетворюються на вирішальний фактор соціально-економічного розвитку і відіграють провідну роль у вирішенні економічних, екологічних, соціальних та культурних завдань. У цьому зв’язку особливої актуальності набуває розгляд комплексу питань щодо інноваційної діяльності підприємств і, зокрема, інноваційного потенціалу як системного показника, що характеризує рівень ефективності підприємства у реалізації стратегії інноваційного розвитку.

Вивченням та дослідженням питань з даної проблематики займаються такі відомі українські вчені, як Ю. Бажал, В. Бридун, А. Гальчинський, Н. Гончарова, В. Гусєв, Б. Данилишин, С. Кіреєв, В. Онищенко, В. Семиноженко та інші.

Оцінка інноваційного потенціалу дає можливість проаналізувати фінансову стійкість підприємства до інноваційного розвитку та визначити інноваційну стратегію. Впровадження нових технологій на підприємствах без попередньої оцінки його інноваційного потенціалу може спричинити негативні наслідки. Підприємству може не вистачити коштів для завершення початого проекту, що негативно відіб'ється на забезпеченні поточної виробничо-господарської діяльності або й узагалі призведе до зупинки інноваційного проекту. Затримка термінів реалізації інновацій призводить до збільшення незавершеного виробництва, що небажано, й розцінюється як нераціональне використання інвестованого капіталу.

В економічній теорії й господарській практиці для розв’язання завдань з аналізу економічних можливостей підприємств (інноваційного потенціалу) широко використовують методику оцінки фінансової стійкості, яка характеризує здатність економічного суб'єкта забезпечувати виробничий процес. Найзагальнішим показником фінансової стійкості є надлишок або недостатність джерел, засобів для формування запасів і витрат. Для характеристики джерел формування запасів і витрат використовують кілька показників:

1. Важливим абсолютним показником фінансової стійкості є також показник власних оборотних коштів (власного оборотного капіталу) (ВОК), який характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом формування його оборотних активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ВОК = ОА-П3,

де ВОК – власні оборотні кошти (власний оборотний капітал); ОА – оборотні активи підприємства (підсумок розділу II активу балансу "Оборотні активи"); ПЗ – поточні зобов'язання.

2. Власні джерела формування запасів (Дв) – різниця між величиною власного капіталу підприємства і величиною його необоротних активів:

Дв = ВК-НА,

де ВК – власний капітал підприємства; НА – необоротні активи;

3. Власні і довгострокові позикові джерела формування запасів (Двп) – сума власних джерел формування запасів та величини довготермінових зобов'язань:

Двп =Дв+ДЗ = (ВК + ДЗ) – НА,

де ДЗ – довготермінові зобов'язання.

Названим показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показникидругої групи-показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

а) надлишок або нестача власних оборотних коштів;

б) надлишок або нестача власних і довгострокових позикових джерел формування;

в) надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів [4].

Оцінка інноваційного потенціалу дає можливість проаналізувати фінансову стійкість підприємства до інноваційного розвитку та визначити інноваційну стратегію. Впровадження нових технологій на підприємствах без попередньої оцінки його інноваційного потенціалу може спричинити негативні наслідки.

Таким чином, під інноваційним потенціалом підприємства в сучасних умовах варто розуміти його максимальні можливості генерувати високу інноваційну активність. Важливою складовою будь-якої інновації є інноваційний потенціал, тому кожному суб'єкту господарювання необхідно знати теоретичні основи, закономірності процесу формування, структуру, джерела зростання, методи оцінки й напрями ефективного використання такого потенціалу. Вільне володіння цими питаннями дасть змогу їм об'єктивно оцінювати свої можливості, розробляти нові напрями інноваційної діяльності, формувати ефективну стратегію інноваційного розвитку.

Література:

1. Гриньов А. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми

науки. – 2006. – № 12. – С. 12-17.

2. Римарська Н.І. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства та його конкурентоспроможність // Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України. - 2008, вип. 17.3. – С. 262-265.

3. Стадник В.В., Петрицька О.С. Складові та чинники формування потенціалу розвитку малого підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 12.

4. Чабан В.Г. Інноваційний потенціал підприємства та його оцінка // Фінанси України. – 2006. – №5. – С. 142–148.