К.п.н. Жукова О.С.

Донецький державний університет управління

ТВОРЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК БАЗІС САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МОЛОДШИХ КЛАСІВ

Формування готовності до творчої самореалізації майбутнього вчителя слід розглядати як цілісний процес удосконалення, що ґрунтується на взаємодії та взаємозалежності двох рівнозначних сторін - суб'єктивної та об'єктивної, як нерозривного цілого. Саморегульований характер процесу проявляється в тому, що студент є одночасно об'єктом керування і суб'єктом, який самостійно визначає цілі і завдання своєї творчої діяльності, здійснює і контролює одержані результати, аналізує та оцінює їх, прогнозує наступний етап самореалізації. У руслі такого розуміння суб'єктивна сторона визначає якісні характеристики спрямованості до реалізації природних здібностей, які є головною передумовою розкриття творчого потенціалу. У працях психологів і педагогів поняття "самостійність", "самовдосконалення" розглядаються у взаємозв'язку з поняттями "самореалізація". Р. Скульський вбачає у самостійності якість особис­тості вчителя, яка необхідна на всіх рівнях удосконалення педагогічної майстерності, коли на основі аналізу й узагальнення створюється власний "оптимальний проект навчання".

Л. Баренбойм відзначав, що творче мислення і уява розвиваються лише в самостійних пошуках, самостійному зіставленні явищ, відборі та оцінюванні. Удосконалення різних сторін професійної сфери дає можливість творчо випробовувати власні якості, об'єктивно оцінювати рівень майстерності, правильно реагувати на труднощі, що виникають на шляху педагогічної діяльності. Саме різнобічна самостійна творча діяльність забезпечує ефективність і повноту самореалізації особистості.

Отже, поняття "творчість", "самостійність" і "самореалізація" утворюють діалектичний ряд педагогічного процесу: творчість-самостійність-самореалізація, в якому творчість є центром послідовності, оскільки визначає характеристики самостійності, реалізації і вдосконалення, які відображають рівень самоутвердження індивідуальності. Цілісний процес самореалізації вчителя передбачає розвиток найяскравіших сторін особистості, які є основою професійних якостей, і відображають захоплення, нахили, інтереси, потреби, їхня реалізація викликає почуття задоволення і оптимізму, а прояв індивідуальних творчих сил стає саморозкриттям, самовираженням.

Аналіз наукової психологічної і педагогічної літератури показує, що між творчим розвитком особистості і її удосконаленням існує тісний взаємозв'язок (Ю.Гатанов, В. Давидов). Ефективність розвитку особистості, здатність до самоактуалізації, самовдосконалення залежить від рівня творчої самостійності (Л. Анциферова, А. Маслоу).

У своїх дослідженнях науковці виділяють саме ті естетичні якості, які впливають на професійну готовність і педагогічну майстерність. Розглянуті наукові підходи свідчать, що феномен готовності є складним компонентним утворенням, яке забезпечує дієвий стан суб'єкта, його професійну адаптованість у конкретних умовах. Отже, інтегратором діяльності є творчість, яка визначається рівнем досконалості, її результати залежать від системи, що включає механізми творчості. Завдяки інтегративному впливу саморегулятивної основи активності особистості загострюється характер перебігу внутрішніх процесів саморозкриття, самовираження.

Проблему потенційних можливостей особистості та їх реалізацію розкрито в працях А. Бергсона, І. Беха, Д. Деві, Н. Кривди, Я. Пономарьова, С. Рубінштейна. На думку психологів, сфера потенційного виконує детермінуючу функцію, а реалізація творчих сил виступає як діалектичний процес переходу потенційного в актуальне та актуальне в потенціа­льне. Творчий потенціал є своєрідним резервом особистості, що реалізується залежно від конкретних умов. Тому готовність до творчої самореалізації особистості можна розглядати як можливість прояву індивідуальних творчих властивостей, характерних якостей в дії. Д. Деві розглядає творчий потенціал особистості як почуття нового, систему знань, переконань, якими визначається і регулюється позиція індивіда, як високий ступінь розвитку мислення, його гнучкості, готовність швидко змінювати прийомами дій відповідно до нових умов.

Отже, теоретичне осмислення поняття "готовність до творчої самореалізації" дозволяє розглядати проблему самостійної творчості студентів у сфері  педагогічної діяльності, визначивши в освітньому процесі завдання, які забезпечують фахову підготовку.

Процес формування готовності до творчої самореалізації студентів педагогічних факультетів  - це цілеспрямоване, послідовне, безперервне вдосконалення знань, умінь і навичок та їх комплексне застосування в творчій діяльності, структуру якої складають взаємопов'язані естетичні, психологічні, педагогічні напрямки. Базуючись на теоретичних положеннях про сутність поняття «формування готовності до творчої самореалізації» майбутнього вчителя молодших класів, відзначаємо, що це інтегративне утворення, до складу якого входять: знання про загальні естетичні закономірності й категорії; психолого-педагогічні особливості розвитку особистості, технологічні аспекти викладання; розвиток здібностей естетично сприймати, оцінювати дійсність; орієнтація в естетичних цінностях, сформованість естетичних поглядів, смаків, інтересів, потреб, ідеалів; естетичні мотиви вибору видів діяльності, прагнення до самореалізації; професійна підготовленість до викладацької діяльності в молодшій школі.

Література:

1.Бех І.Д. Від волі до особистості. - К.: ВІПА, 1995. - 202 с.

2.Давидов В.В. Проблеми развивающего обучения: Опит теоретического и
зкспериментального психологического исследования. - М.: Педагогика, 1986. - 240 с.

3.Маслоу А. Психология бития // Психология личности в трудах зарубежних психологов: Хрестоматия /Сост. и общая ред. А.А.Реана.-СПб.:Изд-во «Питер»,

2000. - С. 200-216.

4.Мороз О.Г. Адаптація молодого вчителя: Навч. посібник.-К.: КГПІ,1980.-95 с.

5.Dewey D. Experience and Education. - New York, 1988. - P. 15-20.