Педагогические науки.\ Проблемы подготовки специалистов.

к.ф.-м.н. Козловський Ю.М.

Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ

Україна, м. Львів, проспект Шевченка 9, yuralibs@gmail.com

 

Моделювання наукової діяльності науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів: класифікація показників

 

         В основі моделі наукової діяльності, як складової частини загальної педагогічної діяльності, науково-педагогічного працівника лежить ряд показників, правильний підбір яких є запорукою успішного функціонування моделі [1,2]. Показники повинні відображати основні види наукової діяльності та поєднувати їх таким чином, що аналіз результатів був максимально інформативним [3]. В рамках даного дослідження пропонується розглядати 16 основних елементів, які сформовані на основі показників, об’єднаних в чотири групи згідно яких проводиться оцінка ефективності наукової роботи, а саме: наукові статті, монографії, патенти та авторські свідоцтва, тези конференцій, виконання науково-дослідних тем, гранти, проекти, наукові премії та відзнаки, рецензування наукової продукції, робота редактора, участь у роботі спецрад., науково-організаційна робота, педагогічна робота, запрошені виступи на конференціях, керівництво дисертаціями. керівництво науковою роботою студентів.

Для повного опису моделі наукової діяльності виділивши чотири групи елементів необхідно деталізувати кожен з них. Отже детально розглянемо кожну з груп відповідні елементи яких представимо у вигляді загальної матриці показників наукової діяльності, що складається з шістнадцяти елементів та має вигляд:

 

                     .                         (1)

Кожен елемент матриці формується як сума відповідних показників помножених на вагові коефіцієнти, які мають конкретні значення для кожного показника. В загальному випадку елементи матриці наукової діяльності виражаються рівнянням:

,                                  (2)

де - показники наукової діяльності, - відповідні вагові коефіцієнти, що характеризують рівень відповідного показника.

Наведена вище методологія дозволяє на основі математичних розрахунків та показників наукової діяльності  сформувати матрицю наукової діяльності, елементи якої лежать в основі побудови моделі наукової діяльності. Розглянемо для порівняння діяльність двох науково-педагогічних працівників результати діяльності, яких наведено в таблицях 1,2.

Таблиця 1

Порічні показники наукової діяльності першого науково-педагогічного працівника

Рік/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Сума

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

1

1

1

2

3

1

-

2

1

14

1

-

-

1

2

1

-

1

-

1

7

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

1

1,25

0,5

0,5

0,75

1,5

1,75

0,65

0,25

1

0,75

8,9

 

 

Таблиця 2

Порічні показники наукової діяльності другого науково-педагогічного працівника

Рік/показник

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Сума

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

-

1

1

-

-

1

5

1

-

1

-

1

-

-

1

1

1

6

-

-

-

-

-

-

1

-

1

-

2

0,25

0,5

0,25

0,5

0,25

0,5

0,65

0,25

0,4

0,75

4,3

 

Різниця в цих коефіцієнтах є умовою переходу до порівняння за часовими характеристиками елементів матриці наукової діяльності. Для цього нам необхідна детальніша інформація, яка представлена в таблиці 1 та таблиці 2. Часові залежності елементів першого науковця та другого науковця зображені на рис.1 та рис.2.

Рис.1 Залежність елемента  від часу для випадку науковця з 10 річним стажем із загальним показником   

Рис.2 Залежність елемента від часу для випадку науковця з 10 річним стажем із загальним показником   

 

В роботі сформовано матрицю, що складається з шістнадцяти елементів, кожен з яких характеризує визначену ділянку наукової роботи. Введення такої матриці дозволяє здійснювати ефективний порівняльний аналіз показників наукової діяльності науково-педагогічних працівників. Поряд з матрицею, що групує загальні показники наукової діяльності запропоновано розглядати часові матриці, що характеризують певні періоди роботи науковця. Важливе місце тут займає матриця, що формується з середніх показників наукової діяльності за весь період роботи. З метою дослідження динаміки наукової діяльності науковця введено часові коефіцієнти, а саме кожен з елементів матриці є функцією часу і фактично є набором відповідних показників наукової діяльності. Аналіз графічних залежностей елементів часової матриці від часу дозволяє провести порівняльний аналіз динаміки показників та визначити тенденції наукової діяльності працівника. В рамках даної роботи розглянуто два приклади аналізу одного елемента загальної матриці з огляду на великий обсяг подібних обчислень для всіх елементів. Тим не менше аналіз є показовим та аналогічним чином може бути застосований до інших елементів. Формування моделі наукової діяльності безперечно передбачає вивчення взаємодії між елементами тобто визначення їх взаємного впливу, що і виступає предметом подальшого дослідження.

 

   Література   

          [1] Козловський Ю.М. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – 2009. – Вип.81. – С. 74-81.

          [2] Козловський Ю.М. Наукова діяльність навчального закладу: системний підхід: Стаття у виді брошури.– Львів, 2005. – 16с.

          [3] Козяр М.М., Козловський Ю.М. Інформаційно-телекомунікативні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць. Частина 1. – Львів: ЛДУ БЖД, 2009. – С.194-198.