Філологічні науки/3.Теоретичні і методологічні проблеми дослідження мови

 

Тищенко О.О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Варіантність родових форм у новогрецькій мові

Граматичний рід у новогрецькій мові є категорією активною, що часто спричинює своєрідні модифікації іменників, однією з яких є варіантність родових форм.

За визначенням Енциклопедії “Українська мова” рід – це несловозмінна граматична категорія, що є однією з морфологічних ознак іменника; полягає у поділі іменників на класи, віднесенні відповідно до чоловічого, жіночого і середнього роду [2, 552].

Велике значення у родовій диференціації іменників відіграє категорія істот/неістот. Розрізнення істот за статтю дає змогу говорити про певну семантичну функцію роду. Оскільки іменники-неістоти називають неживі предмети, явища, дії, процеси, то категорія роду в них - асемантична. Рід іменників – назв неістот визначається за формальними показниками [1, 98].

Відсутність залежності іменників-неістот під час оформлення в роді від статі зумовлює те, що в новогрецькій мові іменник може мати дві або навіть три родові форми: η ανηφόρατο ανηφόριο ανήφορος, ο άνηθοςτο άνηθο, ο άχνοςη άχνη, η γέφυρατο γεφύρι. Такі родові форми виникають внаслідок процесу хитання в граматичному роді, несталості родового значення. Тобто один і той же денотат називається різними граматичними родовими формами, які виражаються тільки іменниковими флексіями й відповідно мають різні парадигми відмінювання [1, 98] .

У новогрецькій мові спостерігається перехід іменників одного роду в інший, що й зумовлює наявність варіантних родових іменникових форм, які виявляються морфологічними та фоно-морфологічними засобами. Це спричинено тим, що категорія іменникового роду в новогрецькій мові ще продовжує свій шлях становлення.

На відміну від української мови, протиставлення таких іменників за родом у новогрецькій мові може здійснюватися і лише за допомогою парадигми артикля, сам іменник при цьому  має парадигму відмінювання лише одного з родів:  ο βάτοςη βάτος, ο βύθοςτο βύθος, ο ψήφοςη ψήφος, ο θόλοςη θόλος. Таке явище зумовлено вищим ступенем аналітичності новогрецької мови. Артикль є основним виразником граматичного роду в межах аналітичного способу.

Варіантні родові форми в новогрецькій мові трапляються у наступних випадках:

1.     Іменники мають різне семантичне значення: η βροντήο βροντός, το

κεφάλι – η κεφαλή, η μάντρατο μαντρί, η μαρτυρία – το μαρτύριο, η μαστίχα – το μαστίχι, ο περίβολος – το περιβόλι, ο πυρήνας – η πυρήνα, η ρετσίνα – το ρετσίνι, η σκανδάλη – το σκάνδαλο, η σούβλα – το σουβλί, η συνεδρία – το συνέδριο, η τάβλα – το τάβλι, ο φάλαγγας – η φάλαγγα – το φαλάγγι;

2.     Іменники протиставляються за родом, внаслідок історичних мовних

змін (зменшено-пестлива форма): η αμάξατο αμάξι, ο λάρυγγαςτο λαρύγγι, ο πλάτανοςτο πλατάνι, η στάμνατο σταμνί, η φλούδατο φλούδι;

3.     Іменники змінюють рід через тяжіння до граматичних канонів: η

άμμος/η άμμοο άμμος, η βάτος – ο βάτος, η δίφθογγοςο δίφθογγος, η δοκόςο δοκός, η περίπολος – το περίπολο, η πήχης/η πήχηο πήχυς, η ψήφοςο ψήφος;

4.     Рід деяких іменників залежить від категорії числа: ο βράχοςοι

βράχοιτα βράχια, ο δεσμός - οι δεσμοίτα δεσμά, ο καπνός – οι καπνοί – τα καπνά, ο λαιμός – οι λαιμοί – τα λαιμά, ο λόγος – οι λόγοι – τα λόγια, ο γκρεμνός – οι γκρεμνοί – τα γκρεμνά, ο ναύλος – οι ναύλοι – τα ναύλα, ο πλούτος – οι πλούτοι – τα πλούτη;

5.     Рід запозичених іменників не є усталеним: το ζελέο ζελές, ο

καμπινές – το καμπινέ, ο καπουτσίνο -το καπουτσίνο, το κομπινεζόν - η κομπινεζόν, ο κομπιούτερ - το κομπιούτερ, η μάσκαρα - το μάσκαρα, το νες - ο νες, ο πουρές – το πουρέ, το ροκ - η ροκ, το τουπέ – ο τουπές;

6.     Іменники мають стилістичну маркованість: ο βάμβακαςτο βαμβάκι, το

γιαούρτιη γιαόυρτη, το ειρήνευμα – η ειρήνευση, η ζακέτα – το ζακέτο, το καλάμι – ο κάλαμος, η κατηφόρα – το κατηφόρι, το κελαήδισμα – ο κελαηδισμός, το κυπαρίσσι – η κυπάρισσος, η μπλούζα – το μπλουζί, το νεφρό – ο νεφρός, η πανήγυρη – το πανηγύρι, η πινάκα – το πινάκι, το πλοκάμι – ο πλόκαμος, ο στέφανος - το στεφάνι, η στενή – το στενό.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що деякі варіантні родові іменникові форми у новогрецькій мові вживаються без обмежень. Вживання інших залежить від їхньої стилістичної маркованості (науковий, художній або розмовний варіант).

 

Література:

1.     Мерінов В.В. Функціонально-категорійна аспектуальність

граматичного роду іменника в українській мові / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Х. 2005. – 211 с.

2.     Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В.М.,

Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. – К.: Укр. Енцикл., 2000. – 752с.