Сільське господарство / 2.Механізація сільського господарства

Аспірант Ковальчук Р. В.

Луцький національний технічний університет, Україна

Аналіз стану галузі коноплярства в Україні

Ключові слова: коноплі, продукція, технічні коноплі, розвиток.

Keywords: hemp, product, technical hemp, development.

Коноплі – луб’яна культура. Волокно й олія конопель з давніх-давен були важливою складовою добробуту населення, з коноплі виготовляють прядильні волокна, канати, шпагат, рибальські сіті, спецодяг, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Із насіння отримують олію, з якої виробляють оліфу, рідке мило, замазку, лаки, фарби та ін. Рафінована конопляна олія використовується в харчовій промисловості. Насіннєва макуха завдяки великому вмісту поживних речовин є однією з найкращих добавок до корму для худоби. Потреба в продукції коноплярства актуальна і в нинішній час. Гігієнічне природне волокно конопель за своїми властивостями переважає синтетичне волокно в багатьох галузях народного господарства. [1]

Технічні коноплі — одна з найперспективніших сільськогосподарських культур.

На початку 90-х років минулого століття коноплярство було високорентабельною галуззю для сільгоспвиробників та підприємств первинної переробки. Висока прибутковість льонарства та коноплярства в цей час забезпечувалися за рахунок відповідних стимулів і державних дотацій [2]. Аналіз статистичних даних показав, що починаючи з 90-х років ХХ століття спостерігалося скорочення посівних площ, обсягів виробництва та заготівель волокна та насіння, зниження якості та врожайності конопле продукції.

Порівняно з 1990 роком (рахується роком інтенсивного розвитку коноплярства в Україні) посівні площі, відведені під коноплі, у 2008 році скоротилися майже в 12 разів.

До переліку причин занепаду коноплярства в Україні слід віднести відсутність ефективної державної підтримки галузі. На загострення кризових явищ значною мірою вплинув рівень зношення основних фондів, обладнання та засобів механізації.

Українські заводи не випускають техніку для коноплеводства. Машини, які використовувались у господарствах вже фізично застарілі та їхня модернізація є недоцільною. Такий стан оснащеності технічними засобами не дає можливості організації роботи господарств, що спеціалізуються на вирощувані конопель.

Сьогодні українське коноплярство дістало шанс на відродження. За оцінками спеціалістів і науковців, переломне значення для відродження вітчизняної коноплярської галузі мало ухвалення (з ініціативи ДСЛК та асоціації «Українські технічні коноплі») в серпні 2012 року постанови Кабміну про спрощення умов культивування технічних конопель із низьким умістом наркотичних речовин, яка скасувала норму про обов’язкову охорону таких посівів [3]. Завдяки наполегливим зусиллям українських селекціонерів вдалося поступово знизити поріг умісту ТГК (тетрагідроканабінол — найтоксичніша складова гашишу, психотропна речовина, що викликає галюциногенні відчуття) з 0,3 % (1972 р.) до 0,08 % (2012 р.) і при цьому зберегти урожайність культури. Врешті-решт, залучивши новий селекційний матеріал, а також застосувавши нові удосконалені методи визначення вмісту канабіноїдів, удалося отримати якісно нову селекційну сировину не тільки без ТГК, а й без інших компонентів канабіноїдів. На прикладі першого сорту конопель ЮСО-45 було продемонстровано переконливу можливість виключення посівних конопель зі списку наркотичних культур [4].

Це рішення звільнило підприємців від економічно обтяжливих витрат протягом усього циклу коноплярського виробництва. Адже воєнізована держохорона «з’їдала» до 50% капіталовкладень! І результат не забарився – площа посівів збільшилася.

В Україні зберігається тенденція до збільшення посівних площ конопель [5], що показує статистика за останні 5 років, рис. 1. Згідно з прогнозами спеціалістів, до 2020 р. виробництво луб’яних волокон збільшиться до 800 тис. тон.

Зараз, вирощені в Україні коноплі, вивозять в Китай, Польщу, Німеччину, що обумовлено відсутністю підприємств первинної переробки на території країни. Відсутність тенденцій стійкого розвитку власних переробних виробництв пояснюється також економічною політикою Держави. Зокрема високим ПДВ при вирощуванні, первинній переробці, котонізації, прядінні, ткацькому виробництві, обробці та при пошиві готової продукції з конопель[6]. В результаті ціна стає такою, що готова продукція є не конкурентоздатною, як на внутрішньому так й зовнішньому ринках.

Враховуючі вище окреслене, можна зробити висновок, що для відродження коноплярської галузі АПК України потрібно:

1. відновити плани-замовлення на насіннєву продукцію з боку держави з потрібним фінансуванням виробників;

2. розвивати науково-технічної та виробничої бази господарств – виробників коноплі;

3. удосконалювати технологій вирощування та переробки;

4. розробляти сучасні вітчизняні технічні засоби для збирання та первинної переробки конопель.

Рис. 1. Площа, з якої зібрано врожай, тисяч гектарів

Література

1. Коноплі : монографія / [Вировець В.Г., Баранник В.Г., Гілязетдінов Р.Н.

та ін.] ; за ред. М.Д.Мигаля, В.М.Кабанця. – Суми : Видавничий будинок "Еллада", 2011. – 384  с.

2. Михайлова Г.М. Оптимізація параметрів будови і характеристик

властивостей тканин із луб’яних волокон // Товарознавство і торговельне підприємництво: фахова професіоналізація, дослідження, інновації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (15-16 квітня 2009 р., м. Київ) / відп. ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – С. 231-233.

3. Постанова Кабінету Міністрів України №800 від 22.08.2012р.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/800-2012-%D0%BF

4. Сільські вісті. Коноплярство: шанс на відродження. 29.05.2015р. № 57

(19252). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.silskivisti.kiev.ua/19252/print.php?n=27343

5. Статистичний збірник «Рослинництво України». [Електронний ресурс].

– Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ7_u.htm

6. Газета "Конопляна правда". №3, 2010, стаття "Конопля технічна".

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://phil.nullable.eu/kl/konoplia.html