Котченко М.В., Кирсанова Г.В.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РІЗНИХ гібридів КУКУРУДЗИ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ

Одним із шляхів підвищення продуктивності кукурудзи і збільшення валових зборів зерна є впровадження у виробництво нових гібридів різних груп стиглості, які відзначаються високим ефектом гетерозису та потенціалом врожайності. У Державний Реєстр сортів рослин України щорічно заносяться нові високоврожайні гібриди кукурудзи різних груп стиглості інтенсивного типу, які вимогливі до умов зовнішнього середовища і рівня агротехніки, а також гібриди, які мають понижену реакцію на зміну прийомів вирощування, що обумовлює помітну економію енергоресурсів і матеріальних витрат. В сучасних умовах, у зв’язку з диспаритетом цін на сільськогосподарську продукцію, мінеральні добрива, паливно-мастильні матеріали, а також внаслідок недостатньої забезпеченості сільгоспвиробників матеріально-технічними засобами поряд з підвищенням врожайності зерна кукурудзи все більшого значення набуває розробка і впровадження ресурсозбережних технологічних заходів.

В загальній сумі виробничих витрат значне місце займають витрати, пов’язані з сушінням зерна. Тому при виборі гібридів перевагу слід надавати таким, що мають низьку передзбиральну вологість зерна [1]. Сьогодні селекційна робота науковців спрямована на створення високоврожайних ранньостиглих і середньоранніх [2] гібридів кукурудзи, які за морфобіологічними ознаками відповідають вирощуванню в умовах степової зони України [3].

Завдання наших досліджень полягало у визначенні індивідуальної продуктивності рослин різних гібридів кукурудзи в умовах Степу України.

Протягом 2014-2015 рр. проводили дослідження з гібридами кукурудзи НК Сімба (середньоранній, ФАО 270) НК Леморо (середньостиглий, ФАО 310) та Сіско (середньопізній, ФАО 400), занесених до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні.

Ґрунтовий покрив місця досліджень представлений чорноземами звичайними малогумусними повнопрофільними. Вміст гумусу в орному шарі ґрунту підвищений ‒ 3,7%. Вміст рухомого азоту середній ‒ 20 мг/кг (за К’єльдалем), фосфору та обмінного калію підвищений: відповідно 150 та 120 мг/кг ґрунту (за Чириковим). Облікова площа ділянок становила 50,4 м², повторення – триразове. Попередник кукурудзи – пшениця озима. Густота стояння рослин – 45 тис/га. Після збирання попередника проводили лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, повторне – після проростання бур’янів, що сприяло ефективній боротьбі з бур’янами та накопиченню вологи у ґрунті. Оранку проводили в останніх числах вересня на глибину 25-27 см. Технологія вирощування кукурудзи, за виключенням поставлених на вивчення питань, була загальноприйнятою для північного Степу України. При проведенні досліджень користувалися загальноприйнятими методиками та рекомендаціями.

Таблиця 1

Урожайність, вологість зерна та ефективність вирощування

гібридів кукурудзи

Гібрид	Урожай-ність, т/га (при 14% вологості)	Вологість зерна, %	Виробничі витрати, грн./га		Собівар-тість зерна, грн./т	Умовно чистий прибуток грн.	Рентабель-ність, %
			всього	на сушін-ня
НК Сімба	8,03	16,4	11045	1687	1375	19272	174
НК Леморо	8,67	17,2	11368	1769	1311	20808	183
Сіско	7,97	19,1	10986	1964	1378	19128	174

В степовій зоні умови вегетаційного періоду у роки досліджень були посушливими, в певній мірі недостатньо задовільними для росту і розвитку рослин кукурудзи, що призвело до формування урожайності значно нижчої за потенційно можливу.

Отримані дані показали, що на рівень рентабельності виробництва зерна впливала, як урожайність цих гібридів, так і в певній мірі його вологість (табл.1). Найбільші виробничі затрати відмічено при вирощуванні гібридів з високою передзбиральною вологістю зерна, яке потребувало збільшення витрат для доведення його до стандартних кондицій (вологість 14%).

Результати наших досліджень свідчать, що виробничі витрати були дещо більшими при вирощуванні середньостиглого гібрида порівняно з середньораннім та середньопізнім. Це обумовлено більшою врожайністю зерна кукурудзи та збільшенням затрат при збиранні і післязбиральній доробці зерна. Але в результаті показники собівартості, чистого прибутку та рівня рентабельності у гібрида НК Леморо сформувались вищими за рахунок прибавки врожаю на 0,64 т/га порівняно з гібридом НК Сімба та 0,70 т/га – з гібридом Сіско. Отже, для отримання високих економічних показників в умовах господарства рекомендовано для вирощування гібрид НК Леморо.

Література:

1. Кирпа М.Я. Ефективність різних технологій післязбиральної обробки зерна кукурудзи // Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур у Степу України. – Дніпропетровськ, 1995. – С. 22-27.

2. Дзюбецький Б.В., Черчель В.Ю., Дуда О.М. Вологість зерна у простих середньоранніх гібридів, створених на базі ліній з різною довжиною вегетаційного періоду /Б.В. Дзюбецький, В.Ю. Черчель, О.М. Дуда. // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 1999. – № 11. – С. 9-14.

3. Шевченко М.С., Рибка В.С., Робу В.Т. Вплив гібридів та строків сівби на вологість зерна кукурудзи і енергозатратність виробництва/М.С. Шевченко, В.С.Рибка, В.Т. Робу // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2000. – № 14. – С. 38-43.