Педагогические науки. / 5.
Современные методы преподавания
к.п.н. Хіміч І.Ю.
доцент
кафедри фізичного виховання
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна
ЗНАЧЕННЯ
ФІЗИЧНОЇ РЕКРЕАЦІЇ В ЖИТТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ
Фізична активність,
в тому числі й рекреаційна, є невід’ємною в житті людини. Для проведення
дослідження було обрано два європейські університети (Freie Uniwersitat в
Берліні і університет міста Лодзь). Загальна кількість респондентів склала 150
чоловіків в рівному співвідношенні за кількістю та статтю по ВНЗ.
Профіль освіти
досліджуваних студентів має наступну структуру: 53% навчаються в області
економіки, 31% в гуманітарних науках, 5% відносяться до біологічних, 3%
медичних, технічних та інших 8%.
Вікова структура
респондентів має наступний вигляд – студенти віком від 17 до 25 років. Точна
структура віку виглядає наступним чином: більше 56% студентів були у віці від
17 до 19 років, 24% в групі від 20 до 22 років і 20% від 21 до 25 років. Звертає на себе увагу той факт, що старша
вікова група складається з більш ніж 90% німецьких студентів. Структура анкети
мала два основних блоки. Перший блок містив 18 питань на які респонденти
повинні були надати відповідь із можливих 5 («безумовно так», «так» або «не
знаю», «ні», «безумовно ні»). Другий блок анкети містив 13 питань
(напіввідкритих, відкритих питань та закритих запитань з декількома
альтернативними відповідями). Заключний блок включав перелік демографічних
питань, з тим щоб отримати відповідні дані щодо респондентів.
Фізична рекреація –
самостійно обрана, необов’язкова форма проведення вільного часу поза роботою,
навчанням та сім’єю в залежності від особистих мотивів та потреб, ієрархії
цінностей, вподобань та фізичних навичок людини.
Майже однакова
кількість студентів проводять свій вільний час як у формі пасивного відпочинку
(48%) так і активно (46%), а 6% молоді вказує на відсутність його. Не
спостерігалося значної різниці у проведенні дозвілля поміж студентів
досліджуваних вузів зокрема за гендерною приналежністю (хоча на 3% більше
юнаків обрало активну форму відпочинку ніж дівчини).
Відповідно до
отриманих даних, відсоток рекреаційно-активної молоді складає 38% (32% дівчини,
45% юнаки) у відповідності до норм оздоровчої моделі фізичної активності (щодня
або 37 рази в тиждень) серед цих студентів і студенток в середньому 5 разів на
тиждень беруть участь в розважальних заходах. 28% всіх респондентів (38% жінок
і 16% чоловіків) активно проводять вільний час один або два рази на тиждень, а
8% не приймають його взагалі, або роблять це дуже рідко.
Частота участі у
фізичній реакції польських та німецьких студентів значно відрізняється, так
фізична активність, що здійснюється більш ніж в 3 рази в тиждень
спостерігається серед 30% студентів в університеті м. Лодзь і у 14% студентів
Freie Uniwersitat. Це дозволяє зробити висновок, що студенти з Лодзя фізично
активніші, ніж їх колеги з Берліна і більше бажаючих взяти участь у фізичних
вправах. В інших категоріях, частота не має настільки істотних відмінності між
аналізованими групами.
Вибір форми фізичної
рекреації обумовлений доступністю (територіально, обладнання) та сумою
фінансових витрат.
Відповідно до
отриманих даних німецькі студенти зазвичай обирають біг (46%), в той час як
польські – їзду на велосипеді (56%). Наступною формою фізичної активності
німецьких студентів є плавання та їзда на велосипеді, відповідно 34% і 30%. А
польська молодь обирає плавання і біг – 48% і 46%. Як можна бачити серед
бажаних форм серед європейських студентів на перших трьох позиціях були ті ж
самі дисципліни
[1, 2].
Це дозволяє зробити висновок, що студенти мають схожі смаки щодо вибору форм
активного відпочинку.
Настільки ж часто
студенти як вид фізичної активності обирали прогулянки – 23% респондентів (36%
поляків і 30% німців). Велика група займається фітнесом. Зокрема, студентки
обирають різноманітні форми аеробіки (46%). Серед досліджуваних форм
активності, якою займаються виключно чоловіки був футбол – 32%. Найменш
популярною формою виявилися командні ігри (волейбол, баскетбол – 26%), зокрема серед опитаних німців на
відміну від поляків. Вельми дивний результат щодо гри у великий теніс, так в
два рази більше поляків (12%) ніж німців (6%) не зважаючи на високу вартість
участі в даній формі рекреації обрали її. Не типовий для німців (10%) результат
щодо вибору занять з танців.
Можна говорити, що
прямого впливу від якості та кількості пропозиції фізичної рекреації на участь
та ступінь задоволення фізичною активністю не має. Про що свідчать результати
дослідження, польські студенти є більш задоволеними, щасливими та фізично
активнішими. Однак для найбільш раціонального використання
навчально-тренувального часу необхідна розробка організаційно-методичних
аспектів проведення занять тренувальної, загально розвиваючої та оздоровчої спрямованості
в залежності від індивідуальних особливостей студентів, що займаються.
Література:
2.
Hoch schul sport programm, Freie Uniwersitat Berlin,
Winter semester 2004/2005.