Іванченко О.Є., Бессонова
В.П., Савранська С.Д., Криворучно А.П.
Дніпропетровський
державний аграрно-економічний університет
Видовий склад та таксономічні характеристики
деревних рослин парку Металургів
Вступ. У зв’язку з інтенсивною урбанізацією міського середовища та зростанням
кількості викидів автотранспорту й промисловості, дуже гостро постає питання
про охорону довкілля. Важливе місце в цьому в містах відводиться паркам,
скверам, бульварам, садам, які в системі взаємопов’язаних озеленених просторів являють
мережу найбільших масивів насаджень, здатних з найкращим ефектом виконувати
функції покращення мікрокліматичних умов і організації масового відпочинку
населення.
Зелені
зони приймають на себе також функції оздоровлення навколишнього середовища, збагачення
міського ландшафту, сприяння охороні природи і організації дозвілля населення.
У формуванні на озеленених територіях комфортного архітектурно-просторового
середовища для відпочинку, створення високоестетичних та стійких насаджень, першочергове
значення має життєвий стан зелених насаджень та видовий склад.
Парк
Металургів площею майже 3 га (28595 м2) – колишній сад «Сокольники».
Розташований у Ленінському районі міста, який ще називають районом важкої
металургії. В районі розташовані найбільші підприємства металургійного та
машинобудівного комплексу не лише м. Дніпропетровська, але й всієї України. Ось
чому цей парк, як і інші парки і сквери цього району, має надзвичайно важливе
значення. Їх зелені насадження повинні успішно виконувати санітарно-гігієнічні
функції. Листки різних видів рослин відрізняються за здатністю поглинати
токсичні газоподібні речовини, важкі метали та за пилезатримуючою здатністю. Виходячи
з цього важливо визначити видовий склад та таксономічні характеристики, що може
бути основою для реконструкції парку.
Метою
даного дослідження є визначення видового складу та таксономічних характеристик
зелених насаджень парку Металургів.
Матеріали і методи. Інвентаризацію
деревних насаджень здійснювали згідно інструкції [1]. Рослини визначали за [2, 3]. Вимірювання
висоти дерев здійснювали з використанням висотоміру «Suunto», діаметр
стовбурів визначали мірною вилкою.
Результати та їх обговорення. Дендрофлора
парку Металургів представлена 17-ма видами (табл. 1). У парку відсутні навіть
такі розповсюджені у насадженнях м. Дніпропетровська види як липа серцелиста та
широколиста, клен-явір, зовсім не представлені хвойні рослини. Деревні рослини
насаджень скверу Металургів належать до 11 родин (табл. 1, рис. 1).
Таблиця 1 – Асортимент деревних
та чагарникових рослин
|
№ з/п |
Родина |
Вид, форма |
Кількість екземплярів, шт. |
|
|
українська назва |
латинська назва |
|||
|
1 |
Кленові Aceraceae Lindl. |
Клен ясенелистий |
Acer negundo L. |
56 |
|
Клен гостролистий |
Acer platanoides L. |
12 |
||
|
2 |
В’язові Ulmaceae Mirb. |
В’яз гладкий |
Ulmus laevis Pall. |
137 |
|
В’яз шорсткий |
Ulmus scabra Mill. |
54 |
||
|
Каркас західний |
Celtis occidentalis L. |
1 |
||
|
3 |
Симарубові Simarubaceae Lindl. |
Айлант найвищий |
Ailantus altissima Swingl. |
62 |
|
4 |
Шовковицеві Moraceae Lindl. |
Шовковиця біла |
Morus alba L. |
8 |
|
Шовковиця чорна |
Morus nigra L. |
9 |
||
|
5 |
Вербові Salicaceae Lindl. |
Тополя чорна |
Populus nigra L. |
64 |
|
6 |
Бобові Fabaceae Lindl. |
Робінія звичайна |
Robinia pseudoacacia L. |
245 |
|
Гледичія звичайна |
Gleditschia triacanthos L. |
2 |
||
|
7 |
Маслинові Oleaceae Lindl. |
Ясен звичайний |
Fraxinus excelsior L. |
8 |
|
8 |
Розові Rosaceae Juss. |
Груша звичайна |
Pyrus communis L. |
3 |
|
Абрикос звичайний |
Armeniaca vulgaris Mill. |
1 |
||
|
9 |
Березові Betulaceae C.A. Agardh |
Береза повисла |
Betula pendula Roth |
2 |
|
10 |
Гіркокаштанові Hippocastanaceae Torr. et. Gray |
Гіркокаштан звичайний |
Aesculus hippocastanum L. |
17 |
|
11 |
Бузинові Sambucaceae Link. |
Бузина чорна |
Sambucus nigra L. |
6 |
|
Всього |
687 |
|||
Видова
представленість родин дуже бідна. Тільки до родини В’язові належать три види –
в’яз гладкий та шорсткий, каркас західний. До інших родин відносяться 1–2 види.
Рисунок 1 –
Родинна представленість насаджень парку Металургів, % від загальної кількості
дерев
Пануюче
положення займає родина Бобові – 35,95 % та родина В’язові – 27,94 % (від
загальної кількості дерев парку). Невеликою кількістю екземплярів представлені
родини Шовковицеві, Маслинові, Розові, Березові, Гіркокаштанові та Бузинові.
Кількість екземплярів становить відповідно 2,47; 1,16; 0,58; 0,29; 2,47 та 0,87
% від загальної кількості дерев у насадженнях.
Число
дерев кожної родини у парку відрізняється. Найзначніше представлені такі види,
як робінія звичайна – 245 екземплярів та в’яз гладкий – 137 екземплярів. Поодинокими
екземплярами представлені каркас західний, абрикос звичайний, двома
екземплярами – гледичія звичайна та береза повисла.
Більшість
рослин парку – інтродуценти (68,5 %), кількість аборигенів у 2,17 разів меша. Інтродуценти
представлені такими видами: шовковиця біла (Китай) та шовковиця чорна (Іран,
Афганістан), каркас західний, клен ясенелистий, робінія звичайна, гледичія
звичайна, тополя чорна (Північна Америка), гіркокаштан звичайний (Балкани),
абрикос звичайний (ліси Тянь-Шаню), айлант найвищий (Північний Китай).
Як
видно з табл. 2, найбільший відсоток від загального числа видів становлять представники
європейської флори – 41,17 % (7 видів), представники північноамериканської
флори представлені 5-ма видами, що складає 29,41 %, східноазіатської – 17,64 %
(3 види), 1 видом представлені середземноморська та ірано-туранська флори (5,88
%) кожна (рис. 2).
Таблиця 2 – Структура географічних
елементів скверу Металургів
|
Географічний елемент флори |
Число видів |
% від загального числа видів |
|
Середземноморський |
1 |
5,88 |
|
Європейський |
7 |
41,17 |
|
Ірано-Туранський |
1 |
5,88 |
|
Північноамериканський |
5 |
29,41 |
|
Східноазіатський |
3 |
17,64 |
|
Всього |
17 |
100 |
Найбільша
кількість дерев має висоту, що коливається в межах 24,1–28,0 м – це 33,2 %, з
них 25,7 % – в’яз гладкий, 18,4 % – тополя чорна, 28,5 % – робінія звичайна;
від 16,1 до 20 м – 29,0 %, в тому числі клен ясенелистий – 7,7 %, в’яз гладкий
– 10,2 %, робінія звичайна – 64,8 % (табл. 3, рис. 2). Дерева висотою до 4 м
складають 6,1 %. З рослин цієї групи найбільш чисельно представлені в’яз
шорсткий та айлант найвищий, відповідно 26,2 й 47,6 % від кількості дерев у
групі.
Число
дерев висотою від 4 і до 16 м коливається в межах 4–8 % – це в’яз шорсткий,
айлант найвищий, клен ясенелистий, робінія звичайна. До дерев з висотою понад
28 м відноситься 7,7 % (від загальної кількості), з них 51,9 % становить в’яз
гладкий, 19,2 % – айлант найвищий, 25 % – тополя чорна.
Перший
ярус складають робінія звичайна, клен гостролистий, в’яз гладкий та шорсткий,
тополя чорна, айлант найвищий, гледичія звичайна, гіркокаштан звичайний, ясен
звичайний; до другого ярусу належать клен ясенелистий, груша звичайна, абрикос
звичайний, шовковиця біла та чорна, у третьому ярусі знаходиться бузина чорна.
Таблиця 3 – Розподіл деревних
рослин за висотами, м
|
Вид |
До 4 |
4,1–8,0 |
8,1–12,0 |
12,1–16,0 |
16,1–20,0 |
20,1–24,0 |
24,1–28,0 |
28,1–32,0 |
Всього |
|
Клен
ясенелистий |
4 |
2 |
22 |
11 |
15 |
|
2 |
|
56 |
|
В’яз
гладкий |
|
|
3 |
6 |
20 |
15 |
66 |
27 |
137 |
|
В’яз
шорсткий |
20 |
8 |
|
1 |
10 |
|
14 |
1 |
54 |
|
Айлант
найвищий |
11 |
13 |
8 |
4 |
4 |
|
11 |
11 |
62 |
|
Шовковиця
біла |
1 |
|
2 |
|
4 |
1 |
|
|
8 |
|
Шовковиця
чорна |
|
|
|
1 |
5 |
2 |
1 |
|
9 |
|
Тополя
чорна |
|
|
1 |
1 |
7 |
2 |
40 |
13 |
64 |
|
Клен
гостролистий |
|
|
|
3 |
4 |
|
5 |
|
12 |
|
Робінія
звичайна |
|
5 |
13 |
15 |
130 |
18 |
64 |
|
245 |
|
Груша
звичайна |
|
|
2 |
1 |
|
|
|
|
3 |
|
Абрикос
звичайний |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
Каркас
західний |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
Гледичія
звичайна |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
2 |
|
Береза
повисла |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
Гіркокаштан
звичайний |
|
|
|
|
|
2 |
15 |
|
17 |
|
Бузина
чорна |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
Ясен
звичайний |
|
|
1 |
|
|
|
7 |
|
8 |
|
Відсотки |
42 (6,1 %) |
29 (4,2 %) |
53 (7,7 %) |
40 (6,3 %) |
196 (29,0 %) |
31 (5,8 %) |
214 (33,2%) |
52 (7,7 %) |
687 (100 %) |
Рисунок 2 –
Розподіл деревних рослин за висотами, % від загальної їх кількості
Як
видно з табл. 4, найбільше число дерев мають діаметри у діапазоні від 22,1 до
30 см. Вони становлять 21,2 % від загальної кількості дерев у насадженні
та представлені такими найчисленнішими видами як клен ясенелистий (12,4 %),
в’яз гладкий (21 %), робінія звичайна (40 %). Досить широко поширена група рослин
з діаметрами від 30,1 до 38 см, головні представники – робінія звичайна (43 %)
та в’яз гладкий (26 %).
Таблиця 4 – Розподіл деревних
рослин за діаметрами, см
|
Вид |
До 6,0 |
6,1–14,0 |
14,1–22,0 |
22,1–30,0 |
30,1–38,0 |
38,1–46,0 |
46,1–54,0 |
54,1–62,0 |
Більше 62,0 |
Всього |
|
Клен ясенелистий |
1 |
7 |
16 |
18 |
7 |
5 |
1 |
1 |
1 |
56 |
|
В’яз гладкий |
|
1 |
11 |
30 |
30 |
29 |
20 |
8 |
8 |
137 |
|
В’яз шорсткий |
21 |
5 |
5 |
5 |
10 |
4 |
|
4 |
|
54 |
|
Айлант найвищий |
12 |
12 |
12 |
7 |
6 |
5 |
5 |
|
3 |
62 |
|
Шовковиця біла |
|
2 |
|
4 |
1 |
|
|
|
1 |
8 |
|
Шовковиця чорна |
|
|
1 |
|
1 |
3 |
|
2 |
2 |
9 |
|
Тополя чорна |
|
|
|
|
4 |
7 |
16 |
20 |
17 |
64 |
|
Клен гостролистий |
|
1 |
|
4 |
5 |
1 |
1 |
|
|
12 |
|
Робінія звичайна |
1 |
4 |
55 |
58 |
50 |
34 |
20 |
12 |
11 |
245 |
|
Груша звичайна |
|
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
3 |
|
Абрикос звичайний |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Каркас західний |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
|
Гледичія звичайна |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
2 |
|
Береза повисла |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
Гіркокаштан звичайний |
|
|
|
17 |
|
|
|
|
|
17 |
|
Бузина чорна |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
Ясен звичайний |
|
2 |
|
2 |
2 |
2 |
|
|
|
8 |
|
Відсотки |
41 (6,0 %) |
36 (5,2 %) |
102 (14,8 %) |
145 (21,2 %) |
117 (17,0 %) |
91 (13,2 %) |
64 (9,3 %) |
48 (7,0 %) |
43 (6,3 %) |
687 (100 %) |
Найменш
широко розповсюджені дерева з діаметрами до 6 см (6,0 %) та від 6 до 14 см (5,2
%) (табл. 4). Серед цих двох груп найбільшим числом екземплярів представлені
в’яз шорсткий (51,2 і 3,88 %, відповідно), айлант найвищий (29,3 та 33,3 %),
бузина чорна (14,6 %). Рідко зустрічаються дерева з діаметром стовбура від 54
до 62 см (7,0 %). Найбільш поширені види в цій групі – тополя чорна (41,7 %) та
робінія звичайна (25 %).
В
групі з діаметрами понад 62 см (6,3 %) найбільш чисельними видами є тополя
чорна (39,5 %) та робінія звичайна (25,6 %). Діаметри таких видів, як шовковиця біла та чорна, ясен звичайний,
абрикос звичайний, береза повисла, робінія звичайна, каркас західний,
коливаються в межах від 14 до 54 см.
Висновки
1.
Насадження парку представлені 17-ма видами, які відносяться
до 11 родин. Загальна кількість дерев у насадженні 687 екземплярів. Видова
представленість родин бідна – тільки до родини В’язові належить три види: в’яз гладкий, шорсткий та каркас
західний. До інших родин належать 1–2 види.
2.
Пануюче положення займає родина Бобові – 35,95 % та
родина В’язові – 27,94 % від загальної кількості дерев. Найзначніше
представлені такі види, як робінія звичайна – 245 екземплярів та в’яз гладкий –
137 екземплярів.
3.
Найбільша кількість дерев має висоту, що коливається в
межах 24,1–28,0 м – це 33,2 %, з них 25,7 % – в’яз гладкий, 18,4 % – тополя
чорна, 28,5 % – робінія звичайна. У насадженнях переважають дерева, діаметри
яких коливаються в межах від 22,1 до 30 см. Число екземплярів у цій розмірній
групі становить 21,2 % від загальної кількості дерев у насадженні. Це переважно
такі найчисленніші види, як клен ясенелистий (12,4 %), в’яз гладкий (21 %),
робінія звичайна (40 %).
Література
1.
Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у
містах і селищах міського типу України: Затверджена Державним комітетом
будівництва, архітектури та житлової політики № 226 від 24.12.2001 р.
2.
Калініченко О.А.
Декоративна дендрологія: Навч. посібник / О.А. Калініченко. – К.: Вища школа,
2003. – 199 с.
3.
Определитель высших
растений Украины // Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. – К.:
Наукова думка, 1987. – 548 с.