Экономические науки/ 13.Региональная экономика.

Франчук Ю.О., аспірант

Луцький національний технічний університет

Реформи Грузії як передумова розвитку малого підприємництва

У своїй політиці щодо малого підприємництва Україна може орієнтуватись на позитивний досвід інших держав світу, зокрема тих, які здійснили економічний прорив у цій сфері, наприклад, Грузії.

Після революції троянд, що відбулась у Грузії у 2003 році, в країні було проведено низку реформ, в результаті чого країна піднялась на 8-ме місце в рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу. Основними з них були наступні:

І. Дебюрократизація, знищення побутової корупції, зменшення чисельності державних чиновників і докорінна заміна тих, що залишались на службі, в основному шляхом атестацій, конкурсів, співбесід. Для прикладу, чисельність працівників міністерства економіки зменшилась втричі, міністерства сільського господарства – у 7 разів. В країні відсутні наглядові органи, такі як пожежна, дорожня, санітарно-епідеміологічна інспекція, обов’язкова сертифікація і стандартизація продукції, при чому, показники, що впливають на життя і здоров’я людей від цього не погіршуються, а сама корупція йде на спад. Ці заходи були спрямовані на побудову чіткої структури держапарату, адже на той час у країні існувало стільки регулюючих органів і інспекцій, що, часто, самі регулятори не знали меж своїх повноважень і перекладали відповідальність один на одного. Як зазначив Д.Чантладзе : «Якщо здорову систему поєднати з хворою, здорова не виживає» [2 ]. За дослідження Індексу сприяння корупції, Грузія у 2013 році перебувала на 55 позиції з 177 країн, тоді як у 2002 році вона разом з Україною і В’єтнамом розділила 85 позицію із 102-ох можливих.

ІІ. Масштабна приватизація, в тому числі – землі (спеціальні аукціони для продажу земель за зниженими цінами, на яких могли приймати участь тільки жителі прилеглих сіл).

ІІІ. Електронні системи реєстрації прав власності та формування Будинків юстиції (принцип «одного вікна»), які надають можливість зареєструвати підприємство за один день, в тому числі – через інтернет, а також безліч інших послуг. Середній період обслуговування у будинку юстиції – 5-7 хвилин. Як результат, час необхідний для початку власної справи у Грузії знизився з 30-ти днів і 9-ти процедур у 2004 році до 2-ох днів і 2-ох процедур у 2014р., а тривалість процесу реєстрації прав власності скоротилась до однієї процедури і двох днів у 2014, в порівнянні з 8-ма процедурами і 39-ти днями у 2005 р.[3].

Окрім масштабного скорочення часу, затребуваного на реєстрацію підприємства, значно спрощена сама процедура: більше не є обов’язковою наявність печатки підприємця, а також документа, що підтверджує наявність статусного капіталу. Ще однією перевагою, яка відіграє важливу роль у залученні капіталу, є відсутність необхідності зупиняти діяльність підприємства при його перенесенні в Грузію [1]. Позитивним фактором стало прийняття «Закону про діловодство за неспроможної бізнесу», який одночасно захищав інтереси і боржника і кредитора.

IV. Лібералізація. Нова влада виявила 670 нормативних актів, які напряму регулювали повсякденну господарську діяльність, насамперед – малих підприємств. Наприклад, в законі «Про продаж продуктів харчування», який визначав правила реалізації хліба і хлібобулочних виробів, зазначалось, що в торгових місцях, де продаються хліб і хлібобулочні вироби, протягом робочого часу мають бути хліб і хлібобулочні вироби». Відповідно працівники Антимонопольної служби, які здійснювали перевірку на відповідність законам, легко знаходили будь які порушення, що грозило підприємцям виплатою «данини». В процесі реформ, антимонопольну службу було розформовано, а на її місці утворено Агентство вільної торгівлі і конкуренції, на які покладались принципово нові функції формування рекомендацій законодавцям і протидії тим постановам, які створюють тепличні умови для окремих суб’єктів бізнесу.

Спрощення системи ліцензування, скорочення чисельності ліцензій, створення електронної бази природних ресурсів, здійснення їх продажу через аукціон, в тому числі – за системою відстрочки платежу. Було запроваджено довгострокову ліцензію (від 20 р.) на користування лісом, умовою якої було залучення до лісозаготівельних робіт місцевого населення ( до 90, 0%), а також забезпечення можливості безперешкодного використання іншої лісової продукції – ягід, грибів, трав. Спростився і процес отримання ліцензії на будівництво: у 2014 році Грузія з показником 9 процедур, 73,5 днів і вартістю 14,9% від середнього доходу на одну особу зайняла 2-ге місце з 189 країн в цій категорії у рейтингу Doing business.

Було введено добровільну систему стандартизації і скорочено перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації (зараз такого переліку в Грузії не існує взагалі, в основному сертифікується продукція, що йде на експорт). Щодо імпортованої продукції з США, ЄС та інших країн ОЕСР, її перевірку також не проводять, керуючись тим, що ці країни витрачають на сертифікацію набагато більші суми і їх стандарти цілком підходять для Грузії.

V. Податкова реформа Грузії почалась з закону «Про амністію і легалізацію не задекларованих фінансових зобов’язань і майна», які виникли до 1 січня 2004 року, що дозволило повернути багатьох бізнесменів у сферу закону. В контексті податкової реформи чисельність податків зменшена до 5-ти загальнодержавних і одного місцевого, загальне податкове навантаження знизилось із 57,00 % у 2005 році до 16,2 % у 2004 році. Новим податковим кодексом від 2011 року було визначено, що фізичні особи Грузії можуть отримати особливий статус мікробізнесу, а приватні підприємці – статус малого бізнесу.

Своєрідним маніфестом проведених реформ став «Акт економічної свободи» Грузії, прийнятий у 2011 році, який було визначено, що «свобода – головний принцип економічної політики Грузії, яка повинна базуватись на виваженій відповідальній макроекономічній політиці та низьких податках, а також реально обмежено можливості державного та бюрократичного втручання в економіку. Було встановлено, що всі рішення про введення нових податків чи зміну граничних величин існуючих можуть прийматись лише на загальнонаціональному референдумі, а також визначено граничні величини важливих макроекономічних показників [2].

Всі вищеназвані реформи здійснили глибокий, неоціненний вклад в поліпшення підприємницького середовища в Грузії. Справді, свобода економічна, свобода думки і свобода способу життя є важливими передумовами розвитку підприємницького мислення і діяльності в державі.

Література:

1. Закон Грузії «Про підприємців» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.drsu.gov.ua/show/2181.

2. Акт економічної свободи Грузії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bizzone.info/pop/1334776113.php.

3. Буракова Л. Почему у Грузии получилось? [Електронний ресурс]. – М.: ООО «Юнайтед Пресс», 2011. – 271с. – Режим доступу : http://www.e-reading.ws/bookreader.php/1016427/Burakova_-_Pochemu_u_Gruzii_poluchilos.html.

4. Doing business 2005, 2014 [Електронний ресурс] / Офіційний веб-сайт. - Режим доступу : http://www.doingbusiness.org/.